Книга року ВВС: "Амадока" - книга про страхи, які змінюють ДНК

Софія Андрухович. Амадока. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2020
Підпис до фото, Софія Андрухович. Амадока. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2020
    • Author, Євгенія Вишнякова
    • Role, Читачка ВВС News Україна

Читацька рецензія Євгенії Вишнякової на книгу Софії Андрухович "Амадока", яка вийшла у фінал конкурсу Книга року ВВС-2020.

Той, який зможе прорватися через першу, лікарняну і сніжну, частину роману, згодом отримає справжню насолоду від читання, бо слова твору, як скельця в калейдоскопі, утворюють різноманітні картини, об'єднані Часом, Війнами і Пам'яттю.

Амадока. Тихе озеро дитячої ніжної любові-дружби, яке залишиться лише у снах, спогадах і записниках. В віці Адама і Єви героям випадає власне яблуко пізнання - страхи війни, що назавжди змінюють ДНК.

Опис ситуацій, коли липкий страх — холоду, голоду, власної смерті, втрати близьких - змушує опуститися людину до тваринного рівня, особливо цінний через те, що пані Андрухович не надає героям переваги по жодному з оскароносних принципів, адже на генетичному рівні жах притаманний будь-якому віку, статі або національності і тільки ти сам здатен вирішити, що з тим робити.

Контрастне світосприйняття дитинства змінюється напівтонами дорослості, бо існування в умовах постійного стресу може бути нестерпним, а смерть і біль, навпаки — лагідними і жаданими.

І зовсім вже парадоксально виокремлена тема довіри до ножа - знаряддя смерті, хірурга, скульптора, пластичного хірурга (один з родів роману пронесе любов до ножа від діда до онуки) - зможе зшити,об'єднати історії зовсім різних людей.

Тож наступний аспект роману -

Історія Жінки і Чоловіка. Вірніше, не так - Жінки і Чоловіків біля неї. Перед нами проходять :

- доньки й онуки, що могли за все життя пізнати лише любов Батька чи Діда;

- тітки й бабусі, що важать для Хлопчика більше, ніж власні батьки;

- Жінка, яка, маючи (напевно) свою цікаву біографію, достойну окремого Роману, воліє розчинятися в біографіях чоловіків, що її оточують, аж до пристосування себе до чужого житла і лайків в Instagram;

- Жінка - життєдайниця, яка дуже добре знає ціну своїм чарам і силу свого впливу на чоловіків, починаючи від Діда;

- зрештою - Жінка, яка ладна створити свою долю сама, обираючи шлях служіння своїй роботі, вірі, сім'ї і сімейним спогадам-оберегам.

Так чи інакше, всі основні персонажі пов'язані з феноменом людської пам'яті, наче беруть участь в гігантському медично-архівному експерименті.

Але, попри крихкість і паззловість сприйняття, попри зовсім біле полотно амнезії, все ж таки — переконує автор — нав'язати чужу історію, неважливо — роду чи країни - неможливо, як неможливо спотворити пластичними операціями справді прекрасне обличчя в той час, коли іншим буде потрібне штучне натягування шкіри на тіло і клаптиків спогадів на мозок.

На тлі чужих спогадів виразно з'являться свої, на тлі опікування чужими людьми згадаються близькі і з'явиться бажання відновити свою, власну історію, в якій, можливо, опікуни виявляться ворогами, а ті, кого давно забув- рідними і близькими.

І хто може знати і розповісти тобі - досліднику життя - правдиву історію, коли ланцюжки долі перериваються і не залишають слідів в архівах?

Архіви і Він — Віктор Петров, В.Домонтович, особа загадкова і незнана, агент різних країн, здатний бути шпигуном-особістом, літератором, археологом, руйнівником і творцем чужого щастя.

Наче бризками, уривками його біографії — принаймні, видимої її частини та романтикою його непростого життя авторка наділяє чоловіків твору.

Знову немає "чорних і білих", натомість одна, видима частина життя Батьків і Дідів -катів ховає в собі почасти захоплення своїми ворогами, почасти -любов і ніжність до їхніх Доньок і Онук навіть попри те, що стати справді рідними їм ніколи не вдасться і кожна з них до кінця життя буде шукати своє власне коріння.

Роман не відпускає довго, змушує повертатися на попередні сторінки, переосмислювати враження і сенси розрізів і швів по декілька разів. Спонукає думати про стосунки родів і націй. І, зрештою, повертатися до архівів і шукати на полицях книгарень Домонтовича і Сковороду.

Орфографію, пунктуацію і стиль автора збережено.

Рецензії журі:

Інші читацькі рецензії:

Стежте за перебігом конкурсу на Facebook-сторінці Книги року BBC, а також на сайті bbc.ua у розділі Книга року ВВС