Нафтопровід "Дружба". Чи дійсно Словаччина та Угорщина можуть покарати Україну

Через російський удар по об'єкту нафтопроводу "Дружба" поблизу західного кордону України, дві країни-члени ЄС – Словаччина та Угорщина – залишилися без російської нафти. За те, що пошкоджений нафтопровід не запрацював, їхні уряди спочатку погрожували Україні припиненням поставок нафтопродуктів та електрики, а потім перейшли до вже традиційної тактики блокування загальноєвропейських ініціатив, спрямованих на підтримку України.

Гостроти у всю цю, здавалося б, повністю абсурдну історію, додав час – третій місяць надзвичайно складної воєнної зими і чергова річниця російського вторгнення.

Чим погрожують Україні два європейські сусіди через зупинку "Дружби" і що із цих погроз може втілитися?

Ті, хто не підтримують війну

На початку цього тижня прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо доручив зупинити екстрені постачання електроенергії Україні. Названа ним причина - Україна не відновила постачання російської нафти через нафтопровід "Дружба".

Як пояснив словацький прем'єр у дописі на фейсбуку 23 лютого, у переддень четвертої річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну, він просто виконав те, що обіцяв раніше, і заявив, що поставки електрики будуть відновлені, щойно Україна відновить роботу "Дружби".

За словами Фіцо, Словаччина не може сприймати словацько-українські відносини "як квиток в один кінець, вигідний лише Україні". За його словами, від початку війни Словаччина допомагає Україні, а на її території перебуває близько 180 тисяч українців.

"Ми робимо для України значно більше, ніж деякі інші країни, - твердить очільник словацького уряду. - Український президент не хоче зрозуміти нашого мирного підходу та вороже ставиться до Словаччини за те, що вона не підтримує війну".

Він також нагадав, що "спочатку він (президент України – Ред.) зупинив потік газу до Словаччини та завдав нам збитків у розмірі 500 мільйонів євро на рік. Тепер він зупинив потік нафти, що завдає нам ще більшої шкоди та логістичних труднощів".

Відтак, Словаччина змушена піти на обмеження постачань електрики, заявив Фіцо, і нагадав, що "лише за січень 2026 року для стабілізації енергосистеми України треба було удвічі більше екстрених постачань, ніж за увесь 2025 рік".

Про вимоги відновити роботу "Дружби" заявила також і угорська влада. Проте міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто зазначив, що у питанні постачання електроенергії в Україну слід діяти з особливою обережністю, щоб не нашкодити угорській громаді на Закарпатті.

"Наша суперечка не з людьми, які живуть в Україні, і не з родинами. Наша суперечка з українською державою, з українським урядом, з президентом Зеленським", – заявив Сіярто.

Втім, це не завадило Будапешту вдатися до іншого, вже традиційного для нього, важеля впливу, - блокування надання Україні 90 млрд від ЄС та блокування 20-го пакету санкцій ЄС проти Росії.

25 лютого прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан також розпорядився, аби енергетичні об'єкти країни охороняла армія, оскільки "Україна готується до подальших дій, спрямованих на підрив угорської енергетичної системи".

А 26 лютого оприлюднив відкритого листа до президента Зеленського, звинувативши його у проведенні "антиугорської політики".

"Чотири роки ви намагалися змусити Угорщину приєднатися до війни між вашою країною і Росією... В останні дні ви заблокували нафтопровід "Дружба", який має вирішальне значення для енергопостачання Угорщини. Ці дії суперечать інтересам Угорщини і загрожують безпечному та доступному енергопостачанню для угорських сімей. Тому я закликаю до зміни антиугорської політики!" - написав Орбан.

І це привернуло більшу увагу.

Що сталося з "Дружбою"

Під час масованої атаки 27 січня цього року один із російських дронів, як тоді повідомляв голова Львівської ОВА Максим Козицький, влучив по об'єкту інфраструктури в місті Броди Львівської області.

Згодом стало відомо, що цей об'єкт пов'язаний із нафтопроводом "Дружба", яким попри війну російська нафта постачалася до Угорщини та Словаччини.

Про пожежу на об'єкті також повідомила Бродівська міська рада. У місті скасували навчання у школах, мешканців закликали залишатися вдома та за можливості не виходити на вулицю.

Як написав у фейсбуку Михайло Гончар, керівник Центру Глобалістики ХХІ, в ніч проти 27 січня 2026 року Росія вдарила дроном по лінійній виробничо-диспетчерській станції (ЛВДС) "Укртранснафти" в Бродах – основній нафтоперекачувальній станції на українській ділянці нафтопроводу "Дружба".

"Ця станція є найпотужнішою на маршруті з великим резервуарним парком", - пояснив експерт.

"Тобто це був удар по "вузлу керування і перекачки", що призвело до зупинки функціонування станції і, відповідно, прокачування російської нафти на транзит", - пояснив Михайло Гончар.

Після удару виникла масштабна пожежа, - нафта горіла десять днів.

Але вже в середині лютого прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо звинуватив Україну у затягуванні відновлення роботи нафтопроводу.

При цьому угорські та словацькі посадовці відкидають заяви Києва про те, що нафтогін пошкодили росіяни. 23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив про відсутність фізичних перешкод поставкам, а натомість наголосив на політичних перешкодах, - мовляв, у такий спосіб Київ змушує Будапешт розблокувати переговорний процес з Україною про її членство в ЄС.

У відповідь на це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС порадив двом європейським столицям "адресувати ультиматуми Кремлю".

Де логіка?

До цього атак по інфраструктурі нафтопроводу "Дружба" на території України не фіксували, хоча випадки ударів українських дронів по системі на території Росії були.

І тим, хто не бачить логіки у тому, аби росіяни завдавали ударів по нафтогону, який транспортує їхню ж нафту "союзникам" в Словаччині та Угорщині, Михайло Гончар радить зважити на зміни у тактиці Кремля.

Експерт зауважує, що Кремль ніколи не ставив собі завданням "догоджати союзникам". Він їх просто використовував, "поки не зміняться пріоритети".

А цим пріоритетом стало "завдати максимального ураження енергетичному потенціалу України".

Гончар нагадує, що після остаточного ураження нафтопереробного заводу в Кременчуці у червні 2025 року нафта, яка видобувається в Україні, була спрямована на експорт, - "по тій же "Дружбі".

Він вважає невипадковим, що завдавши удару по "Дружбі", Росія одразу ж "запропонувала своїм союзникам у Будапешті та Братиславі брати російську нафту в Новоросійську", і доставляти в ці країни через хорватський термінал "Омішаль" та нафтопровід "Адрія".

Але тут вже міністр економіки Хорватії Анте Шушняр принципово заявив, що закупівля російської нафти фактично фінансує війну проти України, і що країни ЄС мають технічні можливості відмовитися від залежності від російських енергоносіїв, купувати нафту де-інде, і отримувати її, зокрема, і через хорватський термінал.

"Тільки тут працюють ринкові ціни, а не спеціальні умови під Орбана, - пояснив Михайло Гончар, чим загальна європейська практика на підходить Угорщині. - А в Орбана вибори на носі"

Експерт також відкидає заяви угорської влади про те, що буцімто пропускна потужність нафтогону "Адрія" є замалою, адже привабливість цього маршруту свого часу підтверджувала і угорська нафтова компанія МОL.

"Тобто Угорщина має усе – і можливість отримувати будь-яку нафту, і логістичні потужності. Але Орбан хоче саме російську нафту і саме по "Дружбі".

Загалом, питання до "Дружби" і отримання країнами-членами ЄС російських енергоносіїв не вперше виринає на поверхню у контексті війни в Україні. Наприклад, у вересні минулого року, коли у ЄС розглядали повну відмову від російського газу, Будапешт та Братислава погрожували заблокувати ухвалення 19-го пакету європейських санкцій проти Росії.

Прикметно, що практично весь минулий рік після повернення до Білого дому президент США Дональд Трамп гостро критикував європейців за те, що вони і досі купують російські енергоносії.

Деякі європейські лідери почали відкрито заявляти, що критика, власне, є несправедливою, і що президенту США треба уважніше придивитися до того, хто саме все ще купує російське. Відповіддю на це став нещодавній візит Дрежсекретаря США Марко Рубіо до Братислави та Будапешта.

Що буде з електроенергією для України

Відповідаючи на це питання, треба бути уважним до термінів.

Україна дійсно отримує від Словаччини та Угорщини велику частку імпортованої електрики (за даними аналітиків ExPro, до 70%), і ці обсяги було б важко повністю замістити поставками з інших напрямків.

Але це є комерційним імпортом в рамках єдиної європейської енергетичної системи, до якої Україна – за іронією долі – приєдналася в ніч російського вторгнення у лютому 2022. Оператори енергосистем європейських країн координують свою діяльність, а також несуть відповідальність за невиконання зобов'язань в рамках ENTSO-E.

Водночас навіть у своїй заяві прем'єр Фіцо говорив лише про аварійну допомогу, по яку країни, що входять до спільної європейської енергосистеми, звертаються одна до одної в екстрених випадках.

Відмова від аварійного постачання з боку будь-якого партнера не є порушенням європейських норм і правил, оскільки така послуга надається на умовах двосторонніх домовленостей за наявності технічних і ресурсних можливостей.

Як зазначають експерти та оглядачі ринку, Словаччина ніколи не була головним постачальником такої екстреної допомоги. Головним постачальником аварійної допомоги Україні є Польща. До того ж обсяги такої допомоги, попри усю складність енергетичної ситуації в Україні, є невеликими.

Останній раз Україна просила аварійну допомогу у Словаччини понад місяць тому і в дуже обмеженому обсязі, кажуть в українському операторі електромереж "Укренерго".

Наразі між НЕК "Укренерго" і словацькою SEPS укладено договір щодо надання/отримання аварійної допомоги в обох напрямках. Крім того, 23 лютого "Укренерго" отримала лист від оператора системи передачі Словаччини про перегляд умов оплати за чинним договором про постачання аварійної допомоги.

В компанії запевняють: про будь-які обмеження комерційного імпорту електроенергії зі Словаччини наразі не йдеться.

Колишній голова "Укренерго" Володимир Кудрицький підтвердив РБК-Україна, що аварійні поставки надаються країнами-партнерами в міру їхніх можливостей. Але якщо виявиться, що можливість була, але її не використовували свідомо, то компанія-оператор за європейськими нормами може бути покарана аж до позбавлення сертифікації.

"Жоден Фіцо не може вказувати незалежному оператору що і як робити. Але при цьому довести, що можливості надати аварійну допомогу дійсно не було, досить складно", - додав він.

Коли ж йдеться про комерційний імпорт, за який Україна платить цілком ринкові ціни, заборона на постачання електроенергії буде порушенням правил ENTSO-E, що загрожує Будапешту та Братиславі штрафними санкціями. До того ж, Угорщина та Словаччина позбавлять свої компанії вигідних контрактів.

Чи наважаться угорські або словацькі урядовці наразити свої енергетичні компанії на судові позови заради "порятунку" і збереження пільгових цін на російську нафту для своїх нафтопереробних компаній – відкрите питання.

Що буде з нафтопродуктами

Часткову відповідь на нього вже дали у Будапешті та Братиславі.

Міністр закордонних справ Угорщини Пітер Сіярто та премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо синхронно заявили про запровадження надзвичайного стану на ринку нафтопродуктів та зупинку постачань дизельного пального в Україну допоки "Дружба" не відновить роботу.

Але і тут ефект від їхніх погроз може виявитися досить обмеженим.

Україна цілком зможе компенсувати ці обсяги за рахунок інших напрямків імпорту, повідомив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

"З приводу угорсько-словацьких постачань хвилюватися не потрібно. Вони не такі великі (до 10% ринку), та й ми без них вже декілька разів опинялись. Востаннє – восени минулого року. Нічого особливого не відбулося. Нам є чим заміститись", - написав експерт у фейсбуку.

Сергій Куюн також припустив, що ця історія може спрацювати проти Орбана на виборах, що мають відбутися у квітні:

"Сподіваюсь, цей факап угорці не пробачать Орбану, бо замість відмови від російської нафти нарощував її закупівлі. І що саме епічне – російські друзі самі зупинили цей потік, атакувавши нафтоперекачувальну станцію в Бродах наприкінці січня".

"Цей крок (заборона експорту в Україну - Ред.) став провалом урядів Роберта Фіцо та Віктора Орбана. А точніше – поразкою політики орієнтації на Путіна та російський енергетичний імпорт", - вважає колишній міністр економіки Словаччини Карел Хірман. Він зауважує, що нічого подібного не відбувається у найближчих сусідів – Чехії, Польщі, Австрії, які давно позбулися ризиків разом із російською нафтою.

Крім того, це стало стратегічним провалом і угорської компанії MOL, яка є власником як нафтопереробних заводів в Угорщині, так і братиславського Slovnaft, а також призведе до скорочення податкових надходжень від цих компаній, вважає Хірман.

Колишній словацький урядовець також зазначає, що через історію з "Дружбою" угорським і словацьким нафтопереробним компаніям доведеться спростовувати самих себе, і таки переходити на поставки неросійської нафти альтернативними маршрутами.

Що буде грошима для України від ЄС

Оскільки погрози у суто енергетичній площині, як виглядає, не принесли бажаного результату, Угорщина фактично та Словаччина поки лише на словах вдалися до випробуваного методу тиску через блокування загальноєвропейських ініціатив, спрямованих на підтримку України.

"Доки Україна не відновить транзит нафти до Угорщини та Словаччини трубопроводом "Дружба", ми не дозволимо ухвалювати важливі для Києва рішення", – заявив голова МЗС Угорщини.

А прем'єр Угорщини Віктор Орбан у листі до президента Європейської ради Антоніу Кошти пов'язав 90-мільярдний кредит Україні із відновленням роботи "Дружби", назвавши зупинку нафтогону "неспровокованим актом ворожості, що підриває енергетичну безпеку Угорщини".

"Доки ця ситуація зберігатиметься, Угорщина не підтримає внесення змін до регламенту про багаторічну фінансову рамку (MFF), необхідних для затвердження бюджету ЄС для кредитної лінії", – наголосив Віктор Орбан.

В результаті 24 лютого Рада ЄС ухвалила лише два документи, які уможливлюють продовження технічної роботи з надання Україні кредиту в 90 млрд євро у 2026-27 роках, проте ще один документ залишається заблокованим.

Всі три документи вже схвалив Європарламент, і планувалося, що на річницю російського вторгнення ЄС оголосить про повне схвалення кредиту, без якого вже до квітня цього року Україна може опинитися у вкрай складній фінансовій ситуації.

Що кажуть у Єврокомісії

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка 24 лютого була в Києві, запевнила, що ЄС знайде способи реалізувати домовленість про надання Україні фінансової допомоги попри блокаду остаточного рішення через "Дружбу".

"Кредит був погоджений лідерами 27 країн-членів на Європейській раді. Вони дали слово – і це слово не може бути порушене, - заявила голова Єврокомісії. - Дозвольте дуже чітко сказати: у нас є різні варіанти, і ми ними скористаємося".

Голова Євроради Антоніу Кошта у листі до Орбана також нагадав, що кредит був офіційно схвалений лідерами всіх країн ЄС рішення є обов'язковим для виконання.

"Коли лідери досягають консенсусу, вони пов'язані своїм рішенням. Будь-яке порушення цього зобов'язання є порушенням принципу сумлінної співпраці", - наголосив голова Євроради.

А головна дипломатка ЄС Кая Каллас навіть допустила повернення до початкової ідеї допомоги Україні за рахунок заморожених російських активів.

"Зараз ми працюємо над тим, щоб країни-члени поважали досягнуту домовленість на рівні лідерів. Але якщо це не спрацює, ми завжди можемо повернутися до використання заморожених активів", – заявила Кая Каллас журналістам після засідання Ради ЄС у закордонних справах у Брюсселі.

Що буде з "Дружбою" далі

У Брюсселі кажуть, що хотіли б, щоб Україна відновила роботу нафтопроводу "Дружба", а цього тижня попросили Україну прискорити ремонт. Але оскільки є ризик повторних атак з боку Росії, рішення про те, чи робити це і коли саме, має ухвалювати сама Україна, заявили в Брюсселі.

Приблизно те саме заявив президент Зеленський під час зустрічі з європейськими лідерами у Києві:

"Коли ви робите ремонт, Росія знову атакує. То для чого проводити ремонт? Щоб втратити більше людей? Я думаю, що це дуже велика ціна".

З іншого боку, як пише Politico, у Брюсселі побоюються тиснути на прем'єра Віктора Орбана під час виборчої кампанії, аби не зашкодити угорській опозиції перед виборами 12 квітня.

У Києві кажуть, що Україна запропонувала сусідам кілька реалістичних рішень, як врегулювати суперечку довкола "Дружби".

"Ми готові діяти конструктивно і вже запропонували кілька реалістичних рішень", - заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Він також закликав Будапешт не використовувати відносини з Україною у внутрішній політичній боротьбі напередодні виборів.

Урядовець зазначив, що Київ неодноразово пропонував провести пряму зустріч між президентом України Володимиром Зеленським і прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном для нормалізації відносин, однак, за його словами, відповіді не отримав.

"Натомість було обрано шлях публічних ультиматумів та шантажу", - додав Сибіга.

Раніше МЗС України засудило "енергетичний шантаж" Угорщини та Словаччини, наголошуючи, що вони шкодять власним енергетичним компаніям, які експортують електроенергію на комерційній основі.

В українському МЗС також твердять, що Київ поінформував Будапешт про наслідки російського обстрілу для "Дружби" ще 27 січня.

Але оглядачі звертають увагу, що офіційних повідомлень про це не було. При цьому згідно із угодою про асоціацію з ЄС при обмеженні чи припинення енергопостачань через дії третьої сторони мав би запрацювати режим "раннього оповіщення". А він, судячи з реакції і в Києві, і в Брюсселі, очевидно, не спрацював. Вже не кажучи про абсурдність транспортування російських енергоносіїв територією України впродовж усієї війни.

"Українська сторона мала ще з 2022 року попереджати ЄС про те, що мають місце дії третьої сторони (Росії), які представляють загрозу транспортуванню енергетичних продуктів. Очевидно, що нічого цього не було зроблено, - вважає Михайло Гончар. - А оскільки з Києва не повідомляли про надзвичайну ситуацію, а в Будапешті та Братиславі під кураторством Москви часу не марнували, то маємо те, що маємо".

Прикметно також, що в середині квітня Єврокомісія готується представити юридичну пропозицію щодо постійної заборони імпорту російської нафти до Євросоюзу. І це має відбутися одразу по завершенні виборів в Угорщині.