Чому так важко зі світлом і теплом цієї зими і коли стане легше

"Вибачте, давайте ближче до ночі поговоримо – намагаюся зловити світло зараз", - говорить мені один з експертів, яких я прошу прокоментувати причини того, чому ця воєнна зима виявилася значно тяжчою для українців, ніж попередні.

Після останнього масованого обстрілу Києва більшість жителів української столиці залишилися не лише без світла, але й без тепла, а також із перебоями з водою та зв'язком.

Надзвичайно складною є і ситуація зі світлом та теплом на Київщині, а також на Одещині, Дніпропетровщині, Запоріжжі, Харкові та Чернігівщині.

14 січня президент Зеленський заявив про надзвичайний стан в енергетиці.

Як до цього дійшло? Чому ця зима виявилася значно важчою ніж попередні воєнні зими? І коли – якщо взагалі – варто сподіватися на покращення ситуації зі світлом і теплом?

Зміни у тактиці та цілях росіян

У цьогорічну зиму Україна увійшла без керівника міністерства енергетики – в листопаді Рада звільнила міністерку енергетики Світлану Гринчук та міністра юстиції Германа Галущенка (попередника Гринчук на посаді міністра енергетики), які "засвітились" у рамках корупційної справи "Мідас".

Наприкінці 2025 року виконувач обов'язків міністра енергетики Артем Некрасов заявив, що росіяни змінили тактику: від спроб повністю знеструмити Україну вони перейшли до відрізання від єдиної енергосистеми окремих регіонів, а також поставили за мету посіяти паніку серед населення та зламати опір українців. Тож ключовими цілями ударів росіян стала не лише електроенергетика, але й теплопостачання.

Про можливість саме такого розвитку подій експерти попереджали ще влітку-восени, коли росіяни стали активніше бити по українському газовидобутку (де Україна втратила близько 60% потужностей) та газовій інфраструктурі.

"Це означало, що вони готувалися до руйнації теплозабезпечення взимку, бо газ в нас – головний теплоносій", - пояснює Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.

"Зараз Росія відчуває, що на фронті в них немає ніяких переваг, і єдиний шанс – це створити якийсь політичний хаос всередині самої України, особливо в столиці. Тому вони сконцентрували удари по системі теплозабезпечення Києва і поставки електроенергії до столиці", - каже експерт.

У попередні роки війни російські удари по енергетиці зводилися переважно до ураження балансуючої генерації - ТЕС і ГЕС, які на додачу до електрики, яку виробляють атомні станції, дозволяли покривати пікові навантаження на енергосистему. Ці станції виробляють лише електроенергію, пояснює Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".

Але цієї зими Росія перейшла до ударів по теплоелектроцентралях, особливо з осені. А для ТЕЦ електрика – лише супутній продукт, тоді як головний - це виробництва гарячої води.

"Тому коли б'ють по ТЕЦ, проблеми не лише зі світлом, але й з подачею тепла і гарячої води", - пояснює Гончар.

"Атаки на ТЕЦ – це перехід вже до геноцидних практик, і якщо про ТЕС можна сказати, що вона живить якісь військові об'єкти, то ТЕЦ – це суто цивільний об'єкт", - наголошує експерт.

За умов, коли проміжки між відключеннями електроенергії зростають, виникають проблеми із постачанням води та мобільним зв'язком та інтернетом.

"Так, станції (стільникового зв'язку – Ред.) мають свої автономні системи живлення. Базові станції мають більш потужні акумулятори, але на пересічних там десь стоїть батарея – і вона розряджається, особливо при інтенсивності зв'язку, коли після ударів усі телефонують і питають як ви там", - розповідає Гончар.

Ще одна супутня проблема – перебої із постачанням води, адже насосні станції водоканалів живляться також із мережі. При цьому, зазначають експерти, урядові варто придивитися зараз до захисту саме цих об'єктів, які можуть стати наступними цілями російських ударів.

Паралельно, каже Омельченко, своїми ударами росіяни прагнуть відрізати від об'єднаної енергетичної системи Одещину (а це вихід до моря для українського експорту) та зруйнувати енергетику Дніпропетровщини та Запоріжжя, промислових центрів України.

Більше зброї проти браку ППО

Крім змін у тактиці та цілей російських ударів, змінилася також і їхня щільність. Росії вдалося масштабувати виробництво ракет і дронів, швидкість і точність яких вона постійно нарощує, тож порівняно із попередніми зимами ідуть більш масовані обстріли, каже Омельченко.

"Раніше це була одна-дві ракети на один об'єкт. Зараз Росія має масове виробництво і ракет, і дронів. І тепер на один об'єкт вони шлють 40 ракет і 400 дронів – спробуй таке відбити", - каже Олена Павленко, президентка аналітичного центру Dixi Group.

"Мабуть, в минулі роки їм доводилося пріоритезувати, а зараз вони луплять по всьому, – навіть малі трансформатори - вони їх дронами товчуть", - пояснює експертка.

Масштабність російських атак призводить ще й до перевантаження української системи ППО, у якій, до того ж, бракує боєкомплектів для систем Patriot, які здатні впоратися з російськими балістичними ракетами, каже Омельченко.

"Тому балістику збити практично неможливо – нема чим. А саме балістикою і розбили ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 в Києві, Бориспіль, Бровари і Бучу", - розповідає експерт.

При цьому, як зазначає Павленко, "ми вже чотири роки у війні, і енергетика під атаками кожного дня".

Україна відновлює обладнання, інфраструктуру, але накопичення атак впливає на швидкість відновлення, каже Павленко, додаючи , що і "можливості знаходити додаткове запасне обладнання теж вичерпуються".

Але навіть якщо пошкодження такі, що їх можна відремонтувати, і запасне обладнання є, досить часто енергетики не можуть розпочати ремонт, бо атака триває кілька годин поспіль або ж відбувається повторний удар, - тоді як вчасність дій є дуже важливою, особливо, коли йдеться про теплопостачання.

"Генерал мороз"

Наслідки російських атак є на порядок болючішими, а ремонтні роботи вкрай складними через ще один фактор – січневі морози.

"Попередні три зими були трохи м'якші, а ця – дуже жорстка. Навіть просто працювати із обледенілими кабелями дуже важко, - пояснює Павленко. - Ну і звісно, будинки охолоджуються набагато швидше, ніж коли б на дворі була трохи вища температура".

Але і цьому фактору можна було б запобігти. І річ тут не лише у метеопрогнозах.

Росіяни традиційно розраховують на допомогу "генерала мороза", каже Гончар. Але від початку повномасштабного вторгнення вони більше цим лякали Європу, щоб там боялися відмовитися від російських енергоносіїв. На щастя, до цього часу усі зими, поки триває війна в Україні, були теплими, і Європа встигла знайти заміну російському газу.

Але цього року, коли погодні умови склалися на користь росіян, вони одразу ж скористалися цим, і наростили удари по Україні саме тоді, коли в Україну прийшов мороз і сніг.

Що з "планами Б" та розподіленою генерацією

Ще влітку 2024 року, коли оцінки втрат потужностей в енергетиці сягнули 9 ГВт, президент Зеленський заявляв, що Україна має "чіткий план", як збудувати "вже цього року" до 1 ГВт потужності газової генерації, яка допомагала б у кризових ситуаціях.

Експерти попереджали про нереальність таких планів.

Натомість додатковий ГВт знайшовся у січні 2026, коли прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що потужності відшукали завдяки рішенню уряду про перегляд обʼєктів критичної інфраструктури.

"Це уже зараз суттєво допомагає балансувати систему в умовах наслідків обстрілів і сильних морозів", - заявила прем'єрка (тоді як з місць стали надходити повідомлення про відключення від струму громадського транспорту та лікарень через це рішення).

Серед інших екстрених заходів уряду – запровадження щомісячних доплат енергетикам, які працюють у ремонтно-відновлювальних бригадах енергетичних компаній – "фахівцям, які безпосередньо в мороз виїжджають на місце прильотів, відновлюють постачання тепла, електроенергії, води і газу".

Крім того, за дорученням уряду, у районах Києва, де є найбільші проблеми зі світлом, за ДСНС забезпечує житлові будинки генераторами великої потужності.

За підготовку столиці до зими (чи радше відсутність такої) президент Зеленський критикує київського мера Віталія Кличка.

"Час міською владою втрачено, і зараз на рівні уряду буде виправлятися те, що не було зроблено на рівні міста", - написав Зеленський у телеграм-каналі по завершенні наради з питань ситуації в енергетиці.

Кличко звинувачення відкидає, і каже, що подібної ситуації в Києві не було, і що так складно у столиці "вперше за 4 роки повномасштабної війни".

Після удару 9 січня Кличко закликав киян, "в кого є можливість тимчасово виїхати за місто, де є альтернативні джерела живлення та тепла, зробити це".

Через тиждень після удару столичний мер заявив про значне покращення ситуації - без опалення в Києві залишаються близько 300 багатоповерхівок – "із тих шести тисяч, де не було теплопостачання після масованої атаки 9 січня".

Але це не відповідає на запитання, чому екстрені заходи доводиться розгортати "на ходу", і де ті об'єкти, які дозволили б постачати світло і тепло децентралізовано у кризовій ситуації.

За даними директора енергетичних програм Володимира Омельченка, за минулий рік енергетикам вдалося встановити близько 500 МВт генеруючих потужностей – "це недостатньо, але хоч щось".

Але, нагадує експерт, "міністерство енергетики – головний державний орган, який мав би опікуватися цією проблемою, погрузло у корупційних Міндіч-гейтах, і займалися більше не децентралізованою генерацією, а побудовою міфічних атомних блоків російського дизайну, які і досі перебувають в Болгарії".

Крім того, каже Омельченко, міністерством енергетики були зірвані конкурси на будівництво децентралізованої генерації компанією "Укренерго".

"Були інші пріоритети, думали, що як дві попередні зими якось пройшли, то і цю пройдемо – а тут тобі морози, і удари, і дефіцит ППО. Не збудували достатньо, там, де збудували, не підкючили", - перераховує численні проблеми експерт. І додає ще одну: це тарифи, які роблять постачання тепла нерентабельним бізнесом, аби у ньому був зацікавлений хтось, крім держави:

"Бо коли ти постачаєш тепло для населення, то воно коштує дешевше, ніж газ, на якому ти його виробляєш".

Аби додаткова генерація – газові "пікери" могли підхоплювати електро- і теплопостачання у такі моменти, як зараз, "треба пришвидшувати процеси", бо зараз замовлення, поставка та установка триває по кілька місяців, каже Олена Павленко з Dixi Group:

"Те, що отримав восени, матимеш встановленим лише навесні".

Невідомо, чи може таке "пришвидшення" забезпечити надзвичайний стан, запроваджений в енергетиці, але президент очікує "негайного спрощення регуляцій для підключення в мережу додаткового обладнання".

Але і без нього на цю зиму мали б бути підготовлені "запасні варіанти, які швидко можна було б розгорнути", а цього не видно, визнає Павленко.

Як довго це триватиме і коли можна сподіватися на покращення

Експерти з енергетики не мають гарних новин: навіть якщо нових російських ударів не буде (а на це не варто розраховувати), українцям доведеться пережити два місяці вкрай важкої ситуації зі світлом та теплом.

"Є хронічний дефіцит виробництва електроенергії, ми фактично тримаємося на нашій атомці – на цих 9 енергоблоках, і залишках теплової та гідрогенерації, - пояснює Гончар. - Так, ми щось беремо по імпорту, але це не може бути чарівною паличкою, яка закриє усі проблеми. Тим більше за таких складних метеоумов, коли Європу накривають циклони і антициклони".

"Перспективи складні – особливо у теплозабезпеченні", - каже Омельченко. Особливо важко – у великих містах, передусім, Києві, а також Дніпропетровську і Харкові.

Якщо зовсім просто - світло і тепло принесе лише весна.

"Коли настане весна, в нас з'являться два позитивні фактори: не треба буде організовувати теплопостачання і додасться сонячна енергетика, а також краще працюватиме гідроенергетика, бо в нас сніжна зима", - пояснює Павленко.

До того часу експерти радять мешканцям міст, у яких є можливість і немає опалення таки розглянути варіант переїзду, - але не просто в "хату у селі", як радили раніше, і не у великі міста на Заході України, такі як Львів, який також приветає посилену увагу росіян, а із реальним розумінням, де зі світлом і теплом краща ситуація, ніж удома.

А далі треба буде братися за відновлення зруйнованого. І, як заявив голова підкомітету енергоефективності та енергозбереження комітету Верховної Ради з питань енергетики Сергій Нагорняк, на відновлення тепер будуть потрібні не місяці, а "мінімум рік-півтора".