Іноземні ЗМІ: люди масово залишають Катманду

29 квітня світова преса пише про тих, хто пережив землетрус у Непалі, британські передвиборчі обіцянки, французьку армію та результати саміту Україна-ЄС.

Трагічне весілля в Непалі

Наслідки <link type="page"><caption> землетрусу в Непалі</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2015/04/150428_nepal_earthquake_eight_million_affected_vj_vs" platform="highweb"/></link> залишаються в центрі уваги багатьох світових газет. Британська <bold>Guardian</bold> пише, що жителі масово залишають столицю країни Катманду і їдуть у віддалені міста й села, щоб уникнути можливого спалаху хвороб. Також люди бояться насильства, що може розгорітися через нестачу правоохоронців.

Близько 100 тисяч людей уже залишили столицю.

Загальна кількість тих, хто може виїхати, за оцінкою влади, сягне 300 тисяч людей. Це більш ніж десята частина населення Катманду.

"Від п'ятої ранку вівторка понад 300 переповнених автобусів проїхали через блокпост, встановлений на головній дорозі, що веде з Катманду. Це вдесятеро більше, ніж зазвичай. Більшість людей їдуть у віддалені райони, звідки більшість жителів Катманду колись і приїхали", - пише британська газета.

"Я їду додому, де безпечно і є що їсти. Тут їжі немає, як і підтримки з боку уряду", - цитує видання 30-річного науковця Сарлахі Сінгха.

Тим часом американська газета New York Times звертає увагу на руйнування стародавніх пам'яток Непалу, багато з яких буде неможливо відновити. Понівечені багатовікові храми й палаци залишилися без захисту, бо влада спрямувала основні зусилля на пошук постраждалих.

Крім мародерів, які намагаються вкрасти коштовні речі, напівзруйнованим пам'яткам архітектури загрожують і прості перехожі, які, наприклад, розбирають цеглини із вежі Дхарахара 19 століття. Під час землетрусу башта майже повністю зруйнувалася, а під її завалами опинилися щонайменше 40 людей.

Британська Telegraph пише про трагічне весілля непальської пари, призначене на той день, коли стався землетрус. 26-річний Буддхіман Таманг і його 22-річна наречена Сіта покликали на свято понад двісті гостей.

Церемонія відбувалася у мальовничому селищі Архале неподалік Катманду. Близько опівдня гості саме готувалися до застілля, але після перших поштовхів свято перетворилося на трагедію.

Багато людей було поранено, 15 загинули. Молодята вціліли, але тепер змушені жити в наметі та сподіватися на гуманітарну допомогу.

Солодкі обіцянки

Передвиборча обіцянка глави британського уряду заморозити податки на найближчі п'ять років привернула увагу Telegraph.

Девід Кемерон заявив, що якщо його Консервативна партія переможе на травневих виборах, британці можуть забути про зростання ПДВ, вартості державного страхування чи податку на прибуток.

Прем'єр нагадав виборцям про "перший закон політики", згідно з яким лейбористи завжди піднімають податки, а торі завжди намагаються їх знизити.

Передвиборча риторика Кемерона, схоже, подобається британським підприємцям: 250 представників малого бізнесу вже підписалися під листом на підтримку Консервативної партії, де зазначається, що перемога лейбористів поставить під загрозу робочі місця та інвестиції.

Безпека понад усе

Французька газета Parisien пише про нелегкий вибір, який стоїть перед президентом Франсуа Олландом після січневих атак у Парижі.

З одного боку, Франція має дотримуватися своїх обіцянок Брюсселю скоротити дефіцит держбюджету, зокрема - урізати витрати на армію.

З іншого, після січневих подій президент не може собі дозволити різко зменшити кількість військових, яких у разі надзвичайних подій виводять на вулиці для допомоги поліції.

За планом реформи, Франція мала би в 2014-2019 роках звільнити 34,5 тис. військових. Але тепер, як очікують, реально скоротять менше ніж 20 тисяч.

Нині близько 9 тис. французьких солдатів виконують завдання у різних країнах, зокрема в Африці. Ще 10 тис. військових охороняють об'єкти у Франції, які теоретично можуть стати мішенню для нападів.

Цекоштує бюджету мільйон євро щодня, але операція, розпочата після січневих атак, триватиме аж до літа.

Вільна торгівля за графіком

Російська "Независимая газета" пише про результати саміту Україна-ЄС у Києві.

За даними видання, і українська влада, і європейські чиновники заявили, що дію угоди про зону вільної торгівлі вдруге не відкладатимуть, тож документ набуде чинності 1 січня 2016 року, попри спротив Росії.

"Готуючись за вісім місяців повністю відкрити торгові кордони, Київ очікує на погіршення відносин з РФ, просить європейських партнерів про допомогу і при цьому запрошує інвесторів", - описує атмосферу саміту газета.

За словами видання, українська влада переконувала європейців, що проведе реформи, але для цього необхідна фінансова допомога.

Зокрема, глава уряду Арсеній Яценюк подякував Заходу за кредити, сума яких сягне 30 мільярдів євро, і натякнув, що цих грошей недостатньо для того, аби зробити з України успішний приклад для інших пострадянських країн.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC