Путін міняє риторику щодо України - ЗМІ

Володимир Путін пом'якшує свою риторику щодо Києва, талановиті українці все частіше замислюються про еміграцію, а інтелектуали закликають Туреччину визнати вбивства вірмен "геноцидом". Такі теми міжнародної преси 22 квітня.

М'якша риторика?

Чи змінює Володимир Путін свою риторику щодо України? Цілком можливо, що так, і ознаки цього можна знайти у цьогорічній "прямій лінії" президента із росіянами. Про це у Wall Street Journal пише профессор Колумбійського університету Стівен Сестанович.

Наприклад, цього року пан Путін по-іншому заговорив про долю колишнього президента України Віктора Януковича, якого раніше називав жертвою незаконного перевороту в Києві. Тепер же лідер Кремля заявив, що українці повалили главу держави, бо їм набридла корупція у владі.

Окрім того, пан Путін дещо стримано висловився щодо зміни статусу самопроголошених республік на сході України – очевидно, він виступає проти цього. "Пан Путін сказав, що Росія визнала незалежність України у 1991 році та поважає її і нині", - зазначає автор.

"Не варто думати, що Росія припинить тиснути на Україну або брехати (ми знову почули минулого четверга, що російських військ на сході України немає). Але пан Путін виставив себе як людину, яка більше задоволена статусом кво, більш схильна до стримування нових атак сепаратистів та хоча б незначного зменшення націоналістичної істерики у Росії", - резюмує пан Сестанович.

Українці шукають кращого життя

Дедалі більше талановитих та освічених українців залишають країну – і не тільки через бойові дії. Ситуацію з українським "brain drain" описує Washington Times.

"Причина – не стільки у війні, скільки в економічній кризі, адже різниця між заробітками професіоналів в Україні та на Заході зросла", - пояснює Олексій Позняк з Інституту демографії та соціології.

Проблема з'явилася не вчора: після розпаду СРСР щороку Україну залишали сотні тисяч кваліфікованих працівників. У 2000-х роках потік знизився, і у 2010 року показник склав 20 000. Нині ж українські професіонали теж, як мінімум, замислюються про зміну місця проживання, зазначає газета.

Опитані виданням студенти та молоді фахівці розповідають, що бачать мало перспектив в Україні – хтось розмірковує над переїздом до Польщі, хтось до Канади, а хтось навіть до Китаю.

Один зі студентів, однак, розповів газеті, що думає піти служити у армію. "Важко думати про майбутнє, адже насамперед нам потрібен мир", - цитує його Washington Times.

ЄС має відреагувати на загибель мігрантів

Євросоюзу варто негайно поновити практику рятувальних місій у Середземному морі – в іншому випадку загинути можуть до 30 000 мігрантів, в тому числи 2500 дітей. Про це попереджає британська Independent, посилаючись на дані організації Save the Children.

акі заклики пролунали після цілої низки трагедій у Середземному морі, що забрали життя сотень мігрантів, які намагалися дістатися Європи із неспокійних африканських країн, зокрема Лівії.

"Спроби перетнути Середземне море створили одну із найсерйозніших гуманітарних криз за останній час, давши початок індустрії торгівлі людьми та жахливим історіям про тих, хто не доживає навіть до самої поїздки", - пише газета.

Видання нагадує, що минулого року Італія припинила програму Mare Nostrum, метою якої був порятунок мігрантів у Середземному морі.

Великобританія також відмовилася приєднуватися до розширеної версії системи захисту кордонів ЄС. Віце-прем'єр Нік Клегг уже заявив, що ці рішення були помилковими, пише Independent.

Визнати геноцид

Визнати масові вбивства вірмен у 1915 році геноцидом закликає Туреччину вірмено-американський поет та академік Пітер Балакян у статті для британської Guardian.

24 квітня світ згадуватиме жертв трагедії, яких, за даними Вірменії, було до 1,5 мільона. Туреччина виступає проти використання терміну "геноцид", заявляючи, що багато хто із вбитих насправді загинув у сутичках під час Першої світової війни.

Пан Балакян пояснює, що заперечення масових убивств є "одним із міфів, який став основою сучасної турецької республіки". "Було вирішено, що вірмени самі винні у тому, що сталося, і тема швидко стала табу", - розповідає автор. До того ж, у Туреччині не порушують цю тему через небажання платити репарації.

Пан Балакян з ентузіазмом сприйняв заяву Папи римського Франциска, який назвав трагедію вірмен "першим геноцидом 20-го століття". До того ж, понтифік закликав світ не "приховувати зло".

"У соту річницю геноциду для Туреччини мало б стати справою національної честі прислухатись до нього. Примирення не станеться, поки не буде правди", - резюмує автор.

Підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC