"Можуть труїти врожай багато років". Чи можна відновити понищені війною українські поля

Чоловік у джинсах та синій куртці стоїть на почорнілій башті танка в полі

Автор фото, Royal Agricultural University

Підпис до фото, Український дослідник ґрунтів доктор Максим Солоха стоїть на руїнах російського танка на пшеничному полі на Харківщині
    • Author, Девід Гарві
    • Role, Кореспондент ВВС з питань довкілля
  • Час прочитання: 4 хв

Зображення руйнувань та смертей в Україні, спричинених чотирма роками війни Росії, вже стали звичними в усьому світі. Але за цією видимою катастрофою, яку неможливо не помітити, ховається менш очевидна, але не менш серйозна проблема: сама українська земля може бути отруєною.

Зернові поля перетворилися на поля бою, забруднені снарядами, бомбами та вигорілою військовою технікою.

Тепер аграрні експерти з Королівського сільськогосподарського університету в графстві Глостершир та Сумського національного аграрного університету проаналізували довгострокові наслідки.

Значна частина ґрунту, за їхніми словами, була забруднена токсичними елементами та важкими металами, які будуть отруювати землю й вирощені на ній культури "протягом багатьох років".

Тож як очистити країну, яку часто називають "житницею Європи"?

Жінка в сірому піджаку дивиться в камеру, стоячи над технічним металевим приладом на чотирьох ніжках
Підпис до фото, Докторки Олена Мельник та її команда проаналізували понад 8 000 зразків ґрунту з українських полів бою

Невдовзі після того, як російські війська вторглися в Україну у 2022 році, аграрні експерти британського Королівського сільськогосподарського університету (RAU) зрозуміли, що сільськогосподарські землі зазнають величезного впливу.

"Ми знали, що існує серйозна загроза глобальній продовольчій безпеці", - пояснює професор Марк Гортон, проректор RAU.

"Йдеться про мільйони вирв від снарядів, удари ракет, удари дронів, планерні бомби - кожен із цих ударів залишає різні залишки та різні сліди на сільськогосподарських угіддях", - каже він.

Команда професора Гортона встановила партнерські відносини із Сумським національним аграрним університетом, розташованим лише за 30 км від російського кордону.

Із землі стирчить уламок ракети, на задньому плані по полю їде трактор

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, Трактор сіє сочевицю на полі в Запорізькій області, де впала російська ракета.

Українські дослідники брали зразки ґрунту на полях бою - у вирвах та біля згорілої техніки. Вважають, що це перший випадок, коли ґрунт аналізують під час активної війни.

Провідна українська ґрунтознавиця докторка Олена Мельник приєдналася до команди з Глостерширу як співкерівниця проєкту.

"Ми виявили кадмій, кобальт, мідь, цинк і нікель", - зазначила вона.

"Ці важкі метали мають дуже високий рівень токсичності і можуть спричиняти канцерогенні та тератогенні ефекти для людини", - пояснила Мельник.

Бомбардування "житниці"

Вчені розуміли, що таке масштабне забруднення відбувається в регіоні, який часто називають "житницею Європи".

До війни Україна була найбільшим у світі експортером насіння соняшнику та сьомим найбільшим постачальником зерна. У 2021 році експорт зерна приніс Україні 27,8 млрд доларів.

Зернові судна та порти стали важливою мішенню у війні, оскільки Росія постійно намагається перекрити найприбутковіший зовнішній торговельний шлях України.

За чотири роки конфлікту понад 800 квадратних кілометрів ґрунту були забруднені бомбами та боєприпасами, за словами заступника міністра економіки України Ігоря Безкаравайного.

Виступаючи цього тижня на конференції в Сайренсестері у Британії, де зібралися всі науковці проєкту, Безкаравайний назвав український ґрунт "основою всієї нашої економіки".

Жінка сидить на краю великого вирви від бомби в полі в Україні. На задньому плані видно велике поле

Автор фото, Royal Agricultural University

Підпис до фото, Дослідники брали зразки на сільськогосподарських полях, де бомби залишили величезні вирви

Вони нарахували понад 1 100 000 вирв на сільськогосподарських угіддях.

Але хоча загальна картина зрозуміла, вирішальне значення мають деталі.

Докторка Мельник і її команда розуміли, що не можуть просто сказати фермерам припинити обробляти всі поля, які постраждали від війни. Потрібно було точно визначити, де ґрунт забруднений, а де він безпечний.

Для цього вони відібрали понад 8 000 зразків ґрунту, багато з яких - із полів, що досі перебувають поблизу лінії фронту.

"Обнадійливі результати"

Пропустити Whatsapp і продовжити
BBC Україна тепер у WhatsApp!

Як дізнатися головне про Україну та світ?

Підписуйтеся на наш канал тут.

Кінець Whatsapp

Аналіз такої кількості зразків ґрунту та отриманих даних - надзвичайно складне завдання. У Сайренсестері доктор Девід О'Коннор показав новий тип "елементного мікроскопа", який може виявляти сліди небезпечних елементів у ґрунті.

Його команда передала таке обладнання українським дослідникам і навчила їх ним користуватися.

І, попри війну, яка принесла українцям мало хороших новин, результати виявилися несподівано обнадійливими.

"Цікаво, що ми не знайшли великих концентрацій важких металів у вирвах", - сказав О'Коннор.

Хоча вирви від бомб і ракет виглядають драматично, вони насправді не містили сильно забрудненого ґрунту. Натомість найгірші показники були на землях, де згоріли танки або розбилися гелікоптери чи дрони.

"На українських полях ми знаходимо велику кількість знищеної військової техніки. І коли ми беремо зразки ґрунту саме в цих місцях, там фіксуємо високі рівні таких елементів, як свинець і цинк, які є токсичними", - пояснив доктор О'Коннор.

Металеві фрагменти дрона лежать на землі

Автор фото, Royal Agricultural University

Підпис до фото, Уламки російського дрона, збитого на українському полі. У таких місцях було зафіксовано дуже високий рівень токсичних елементів

Команда все ще аналізує всі дані перед публікацією результатів у наукових журналах. Але вже зараз, за словами докторки Мельник, є практичні висновки для українських фермерів.

"Нам не потрібно вилучати всю територію із сільськогосподарського використання", - каже вона.

"Ми просто повинні визначити такі ділянки - ми називаємо їх "гарячими точками" - і пояснити фермерам, що робити", - додає дослідниця.

Співпрацюючи з українською владою, команда з Глостерширу планує навчати фермерів, як ізолювати сильно забруднені ділянки. Вони також розробляють спеціальні методи "ремедіації" - очищення ґрунту від токсичних елементів.

"Наша земля може й надалі вирощувати їжу для наших людей", - підсумувала докторка Мельник.

"І годувати решту світу також".