Іран має "козир", який лякає навіть флот США - WSJ

Американське видання The Wall Street Journal зазначає, що одним з найнебезпечніших козирів Ірану є морські міни. Ці боєприпаси доволі прості, але здатні серйозно порушити світову торгівлю й тиснути на економіку.

За даними американських чиновників, на які посилається WSJ, Іран розмістив міни в Ормузькій протоці - вузькому морському коридорі, через який проходить близько 20% світового експорту нафти з Перської затоки.

Експерти Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War) оцінюють, що йдеться приблизно про десять мін.

Однак президент США Дональд Трамп висловив сумнів у цих даних і закликав судноплавні компанії продовжувати рух через протоку.

Асиметрична війна на морі

Джахангір Араслі, дослідник морських загроз з бакинського Інституту розвитку та дипломатії, пояснює у коментарі WSJ, що морські міни - класичний приклад "асиметричної війни".

"Навіть якщо у країни слабкий флот, ці порівняно прості засоби можуть серйозно нашкодити".

Частина іранського арсеналу - доволі прості міни. Деякі дрейфують у воді, інші кріпляться на якорі на дні відносно неглибокої Перської затоки.

Одна з таких мін - Maham-1.

За даними американських військових, її створили ще в 1980-х, вона кругла і може спрацювати навіть на глибині всього близько метра.

Міна має п'ять виступаючих "ріжків"-датчиків, які при зіткненні з кораблем можуть підривати заряд до 120 кг вибухівки. Зазвичай її тримають на ланцюгу або кріплять на дні моря

Загроза, яку боїться навіть флот США

Згідно з доповіддю Військово-морського інституту США, на яку посилається WSJ, морські міни залишаються одними з найруйнівніших озброєнь для військових кораблів.

З часів Другої світової вони завдали більше пошкоджень американським кораблям, ніж будь-який інший вид атак.

Американські військові кажуть, що вже знищили кілька іранських суден, призначених для встановлення морських мін в районі Ормузької протоки. Серед них був підводний човен, який, як вважали, теж міг використовуватись для їхнього запуску.

"Флот рибальських човнів"

Втім, як зазначає WSJ, Іран часто застосовує ще простішу тактику.

Міни закладають бойові водолази з невеликих човнів, що зовні нагадують рибальські. Фактично це виглядає як своєрідна морська "міліція" з десятків малих катерів та надувних човнів.

Саме це робить загрозу особливо складною для виявлення та знешкодження.

Крім того, Іран має так звані магнітні міни-"прилипали", які водолази можуть кріпити прямо до корпусу судна.

Мета - не потопити, а паралізувати

За словами Джахангір Араслі, для Тегерана важливіше не прямий збиток від підриву судна, а загальний ефект дестабілізації.

Головне завдання - порушити морські перевезення і створити тиск на світову економіку.

Аналітики енергетичного ринку вважають, що міни можуть також слугувати засобом стримування можливого наземного вторгнення США.

Очікування конвоїв

Тим часом тисячі суден стоять на якорі, очікуючи безпечного проходу через Ормузьку протоку.

WSJ відзначає, що на Вашингтон росте тиск із вимогою організувати військово-морські конвої для супроводу комерційних кораблів. Дональд Трамп заявив, що така можливість розглядається, але Пентагон поки не повідомив про початок операції.

Будь-яка місія супроводу включатиме кораблі-тральщики із системами виявлення мін, які за допомогою сонарів і спеціальних пристроїв можуть знешкоджувати загрози одну за одною.

Загроза паралізує сама по собі

Навіть якщо міни можна знешкодити, сам факт їхньої присутності вже стримує судноплавство. Багато кораблів воліють обходити протоку.

Загрозу становлять також удари безпілотників і ракет. За даними Британського центру морських торгових операцій, лише за два дні в районі Ормузької протоки п'ять комерційних суден зазнали атак або ледве уникли ударів.

Що стосується мін, серйозних інцидентів поки не було.

Як нагадує WSJ, небезпека мін у Перській затоці вже проявлялася в 1980-х під час ірано-іракської війни, відомої як "танкерна війна".

Тоді обидві сторони атакували нафтову інфраструктуру і торгові судна. ВМС США почали супроводжувати танкери, щоб гарантувати безпечні міжнародні перевезення.

У квітні 1988 року одна з іранських якорних мін SADAF-02 спричинила одне з найсерйозніших морських зіткнень США після Другої світової війни. Фрегат USS Samuel B. Roberts, що супроводжував конвой, підірвався на міні.

У відповідь президент США Рональд Рейган наказав провести масштабну операцію, під час якої завдали ударів по кількох іранських об'єктах.

Сигнали з Тегерана

Нещодавно верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї заявив, що Тегеран продовжить блокувати Ормузьку протоку.

Його звернення зачитали в ефірі державного телебачення.

На цьому тлі, відзначають експерти, роль морських мін як інструменту тиску на світові енергетичні маршрути знову виходить на перший план.