1500 гривень для пенсіонерів і кешбек на пальне. Що відомо про нові ініціативи Зеленського

Президент Володимир Зеленський анонсував нові виплати для українців: 1500 гривень для пенсіонерів і отримувачів соцдопомоги, а також – кешбек на пальне, яке суттєво здорожчало через війну на Близькому Сході.

На останню програму, за словами депутата від опозиційного "Голосу" і члена бюджетного комітету Ярослава Железняка, уряд планує виділити щонайменше 15 млрд гривень. При цьому грошей у бюджеті України залишилося лише до квітня, а міжнародні транші заблоковані через рішення парламентарів.

Звідки Україна візьме гроші на фінансування, та як влада вчергове випробовує терпіння партнерів?

Нові подарунки від влади

Міністерство соціальної політики має підготувати на квітень програму спеціальної доплати для українських пенсіонерів і тих груп суспільства, які отримують соцдопомогу. Про це повідомив Зеленський у соцмережах.

"Кошти мають надійти людям без будь-якої бюрократії та будуть нараховані автоматично саме тим, чий рівень доходів означає, що підтримка потрібна", – заявив він.

Доплату у 1500 грн, за словами президента, мають отримати щонайменше 13 мільйонів українців.

Крім того, як йдеться у повідомленні Зеленського, буде також програма підтримки для тих людей, які зараз "відчувають особливий тиск через дестабілізацію паливного ринку внаслідок ситуації навколо Ірану".

Війна між США, Ізраїлем та Іраном спричинила стрибок світових цін на нафту. Скорочення постачання нафти на світовий ринок майже миттєво позначилося на українських АЗС.

За перші дві доби конфлікту пальне подорожчало щонайменше на 2-3 гривні за літр, а в окремих мережах – одразу на 8 грн. Станом на 12 березня, навіть за даними Мінфіну, середня ціна на бензин А-95 по Україні становить 69,14 грн, тоді як наприкінці лютого вона сягала 61,84 грн.

На цьому фоні 12 березня продовжувалось здорожчання долара в Україні, й курс на готівковому ринку вже перейшов позначку 44 гривні за долар.

Програма компенсації витрат за пальне, як повідомив Зеленський, стосуватиметься споживачів дизеля, бензину й автомобільного газу в Україні та працюватиме через систему кешбеку.

"Доручив Юлії Свириденко сьогодні-завтра опрацювати деталі програм підтримки та представити їх суспільству", – зазначив президент.

Хто отримає виплати

Пізніше того ж дня премʼєрка заявила, що уряд вже готує новий пакет підтримки для людей.

За повідомленням Свириденко, доплату 1500 гривень отримають зокрема:

"Кошти надійдуть одноразово у квітні вже наявними механізмами, якими люди отримують соціальні виплати – на спецрахунки у банках або через Укрпошту", – повідомила вона.

Свириденко заявила, що ці виплати будуть "в межах чинних бюджетних програм Мінсоцполітики", відкидаючи аргументи деяких критиків.

Щодо кешбеку на пальне вона уточнила, що під час купівлі на АЗС українці зможуть отримати:

Програма кешбеку, як повідомила Свириденко, працюватиме до 1 травня на всіх АЗС, які долучаться до програми, а виплати здійснюватимуть на базі програми "Національний кешбек".

"Адресний популізм"

Голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев (депутат від "Слуги народу") оцінив рішення "підтримати соціально вразливі категорії людей" як своєчасне.

"Але потрібно просуватися з системними змінами. Прискорити підготовку пенсійної реформи в інтересах українців, прибравши несправедливість та забезпечивши гідну пенсію, – заявив він. – Далі зволікати з цим Уряду неприпустимо!"

Натомість Ярослав Желязняк ініціативу уряду коментує саркастично.

"Зеленський оголосив про завдання уряду запровадити єБачок!" – пише він у соцмережах.

Железняк обурений рішенням уряду, який планує "роздати десятки мільярдів гривень з бюджету, в якому немає грошей на армію". Він додав, що діра по військових видатках у бюджеті становить близько 400 млрд грн.

"Це не перебільшення, коли політики та інші виходять і пишуть про те, що у нас грошей залишилося максимум до квітня. І не перебільшення те, що уряд абсолютно не знає, де їх взяти, розраховуючи лише на диво, що Європейський Союз відпустить ці гроші", – заявив депутат під час виступу у Верховній Раді.

Його підтримав і депутат від "ЄС" Володимир Ар'єв.

"Черговий атракціон небаченої щедрості від уряду! Велике заправництво! Потужне", – написав він у фейсбуку.

На думку Арʼєва, ріст цін на паливо можна було би компенсувати тимчасовим зниженням ПДВ на ввезене паливо до 7% (як робили в 2022) або зменшенням акцизу.

"Бюджет при таких показниках не втратив би і ціна на паливо повернулась на попередній рівень!" – переконаний депутат.

Для фінансового експерта Сергія Фурси нові програми підтримки виглядають як "черговий популізм".

"Але вже дуже радує, що популізм став адресним. Тобто що ми не роздаємо півтори тисячі всім, а ми роздаємо ці гроші пенсіонерам, які дійсно їх потребують", – каже він у коментарі BBC News Україна.

Проте кешбек за паливо, за словами економіста, це програма, за якою "бідні заплатять за багатих".

"Бо ми розуміємо – принаймні поки що виглядає так, що найбільше від зростання вартості на пальне страждають люди, у яких Mercedes і Range Rover, що споживають найбільше пального. Тож максимальна допомога буде їм, якщо це (компенсація. – Ред.) буде просто прив'язано до обсягів купленого бензину. Це виглядає дуже-дуже недоречно", – говорить Фурса.

Коментуючи питання бюджету та можливість фінансування цих програм, експерт говорить, що гроші на них є. За його словами, попри застереження, що в бюджеті грошей залишилося до квітня, Україна все ж розраховує на західну допомогу.

"Ми не очікуємо, що їх не буде, – додає він. – Але тут вже питання до самих депутатів, бо в них все впирається. На жаль, Рада зараз не голосує потрібні для співпраці з МВФ закони, а також закони, які потрібні для отримання грошей по Ukrainian Facility (програма допомоги ЄС. – Ред.). Тому я думаю, що саме парламент зараз стає найбільшою проблемою, вони виглядають дуже імпотентними".

Невиконані зобовʼязання

Серед законів, що вимагають міжнародні партнери за програмою Ukraine Facility та МВФ, є зокрема так званий "податок на OLX" – проєкт закону про податок на онлайн-продажі товарів і надання послуг в інтернеті

Під дію закону мали потрапити ті, хто надає послуги через сайти і мобільні додатки – здає в оренду житло чи іншу нерухомість, надає послуги таксі чи інших перевезень, побутові послуги, доставляє їжу тощо.

10 березня Верховна Рада провалила голосування за цей закон – попри те, що його впровадження вимагає МВФ для надання коштів для фінансування держбюджету.

Крім того, наступного дня парламентарі провалили інший законопроєкт, ухвалення якого було одним із зобов'язань України за програмою фінансування Ukraine Facility від ЄС.

Проєкт змін до закону "Про органи самоорганізації населення" передбачав удосконалення порядку організації, діяльності та припинення органу самоорганізації населення.

На засіданні 11 березня у другому читанні його підтримали лише 205 депутатів за мінімально необхідних 226 голосів, про що повідомив Ярослав Железняк у Telegram.

Така ситуація в парламенті показує, що фракція "Слуга народу" та президент контролюють монобільшість тільки на папері, а фактично її не існує і Володимиру Зеленському рано чи пізно треба буде ухвалювати якісь рішення для нормалізації роботи парламенту й, можливо, нових компромісів з іншими політичними силами.

Рятівна позика ЄС

Нові програми підтримки український уряд впроваджує на тлі очікування позики від ЄС у розмірі 90 млрд євро, який наразі блокують Угорщина та Словаччина через позицію щодо нафтопроводу "Дружба".

З огляду на це 3 березня МФВ надав Україні перші 1,5 млрд доларів за новою програмою фінансування. Оглядачі, експерти та ЗМІ зазначали, що ці гроші дозволять підтримати Україну поки погоджений ЄС кредит заблокований – і це попри те, що Україна досі не виконала взятих на себе зобовʼязань.

Як заявила прем'єрка Юлія Свириденко, "1,5 млрд доларів зараховані та будуть спрямовані на фінансування пріоритетних видатків бюджету і підтримку макрофінансової стабільності".

За час війни практично усі соціальні видатки бюджету фінансуються за рахунок допомоги партнерів України, оскільки майже всі власні доходи Київ витрачає на оборону.

Проте і МВФ, і західні партнери, які орієнтуються на думку фонду, завжди насторожено ставляться до непередбачених у бюджеті видатків із сумнівною ефективністю – вони стають додатковим бюджетним тягарем і підривають фінансову стабільність, яка так важко дається Україні під час війни.