Верховна Рада провалила "податок на OLX". Чому це важлива історія

Верховна Рада провалила голосування за проєкт закону про податок на онлайн-продажі товарів і надання послуг в інтернеті, чи як його ще називають "податок на OLX".

Цей законопроєкт є у переліку чотирьох документів, впровадження яких вимагає Міжнародний валютний фонд як передумови надання коштів для фінансування держбюджету.

Хоча OLX є найбільшим маркетплейсом і саме тому його "іменем" неофіційно називають податок, проєкт стосувався не лише тих, хто займається подібною діяльністю.

Під дію закону мали потрапити і ті, хто надає послуги через сайти і мобільні додатки - здає в оренду житло чи іншу нерухомість, надає послуги таксі чи інших перевезень, побутові послуги, доставляє їжу тощо.

Документ стосувався як українських операторів, так і нерезидентів України.

Ще до розгляду в парламенті лунала критика на адресу Кабінету міністрів як автора документа.

Зокрема, опоненти уряду казали, що такий податок може стати додатковим тиском на продавців, серед яких тисячі пересічних громадян, для яких торгівля не є основним видом діяльності.

Також лунали прогнози, що стягнення податку призведе до підвищення цін на послуги і товари в інтернеті.

Але прихильники закону запевняли, що головна його мета - стягнути податки з тих, хто отримує великі прибутки, але нічого не платить з них, а дрібних продавців вживаних речей - навпаки, захистити.

Що кажуть в уряді

Причин, через які влада хотіла запровадити новий податок, декілька.

Перша з них - це зобов'язання України перед Євросоюзом і Міжнародним валютним фондом впровадити автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.

Друга - примусити сплачувати податки тих, хто має доходи від продажів і надання послуг, але уникає оподаткування.

Третя причина – нестача коштів у бюджеті. Наприкінці лютого Міжнародний валютний фонд вже затвердив програму кредитування України на загальну суму понад вісім млрд доларів і про швидке виділення першого траншу допомоги у розмірі 1,5 млрд доларів, проте Україна має виконати зобов'язання і ухвалити кілька болючих законів.

Окрім закону про оподаткування цифрових платформ, це закони про скасування пільг на пересилання посилок вартістю до 150 євро, запровадження військового податку 5% на постійній основі, а не лише під час воєнного стану.

Але найбільш спірним у пакеті є четвертий законопроєкт - про запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців, які отримують річний дохід понад один мільйон гривень.

Усі ці законопроєкти ще має розглядати Верховна Рада. Але з огляду на те, що сталося із "податком на ОLХ", шанси у цих непопулярних законів невеликі.

Чому депутати були проти

Депутата фракції "Голос" Ярослав Желязняк за хвилину до голосування, взявши слово з процедури, ошелешив сесійну залу заявою про нібито хитрі наміри більшості парламенту домогтися ухвалення усіх чотирьох проєктів одночасно. Він заявив, що знає про те, що до другого читання у проєкт закону про "податок на OLX" впишуть всі інші суперечливі податкові зміни.

"Хочу, щоб усі усвідомлювали, про що буде цей законопроєкт. (...) До цього законопроєкта уряд планує і подасть правки про скасування пільг для посилок вартістю менше ніж 150 євро, про впровадження ПДВ для ФОПів і про збереження військового податку 5% після війни. Це буде закон не про цифрові платформи. Він стане "One Big Beautiful Law" (з англійської - "Один великий прекрасний закон" - Ред.), - заявив Ярослав Железняк.

Ця саркастична назва, що стала мемом серед політиків і бізнес-спільноти, була запозичена з лексики американського президента Дональда Трампа, який свої ініціативи, що стосувалися податків і мит, супроводжував словами "big", "beautiful" (з англійської - великий, красивий).

"Люди продають свої останні вживані речі через платформу OLX. Скажіть, будь ласка, у нас це що, останній ресурс держави? У воюючій країні, де понад 80% людей живе за межею бідності, давайте, обкладіть найбідніших оцими податками", -заявляла лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко, назвавши такі наміри "фігнею" і "останнім рівнем геноциду".

Однак їй заперечив голова профільного комітету парламенту Данило Гетманцев. Він запевнив, що законопроєкт навпаки, звільнить від податків людей, для яких торгівля на маркетплейсах вживаними речами - не є бізнесом.

Що передбачав "законопроєкт про OLX"

"Бюджет завжди "голодний" і хоче грошей", - пояснював ВВС News Україна старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський, який брав участь у підготовці урядового проєкту про "податок на OLX".

"Але ідея навести лад із оподатковуванням тих, хто продає товари і послуги через інтернет, існувала давно. І головне тут передусім детінізація. В Україні ще до повномасштабної війни було близько мільйона людей, які неофіційно працювали не як наймані працівники - кур'єрами, таксистами, надавали послуги через якогось "Кабанчика" чи інші платформи, торгували через той самий OLX, не зареєструвавшись як підприємці", - пояснював він.

"З одного боку, це нормальна діяльність, але з іншого - було б добре, аби з доходів вони сплачували хоча б якісь податки", - наголошував експерт.

Проєкт передбачав, що ставка податку для продажу товарів або послуг в інтернеті становитиме 5% для тих, хто відкриє спеціальний рахунок для таких операцій. Якщо ж спецрахунку не буде, платити довелося б 18% податку.

Також продавці сплачували б військовий збір.

Тобто загальна ставка могла сягати 10% за умови пільгового оподаткування і 23% - без пільг.

Законопроєкт також передбачав, що податківці отримали б спрощений доступ до інформації про банківські рахунки осіб, які продають товари або надають послуги через цифрові платформи.

Під нове оподаткування мали потрапити усі, хто продає товари і надає послуги через сайти й мобільні додатки. Не тільки продавці на маркетплейсах на кшталт OLX, Prom, Rozetka, а й онлайн-сервіси, що здають в оренду житло чи іншу нерухомість, надають послуги з перевезень, пошуку роботи, з доставки їжі, побутові, туристичні послуги - Booking, Airbnb, Uber, Bolt, Glovo, Upwork, Kabanchik та інші.

Замість "податку на шкарпетку"

Більшість суперечок навколо проєкту закону останні кілька місяців стосувалися роботи торгівельних платформ, які б були зобов'язані надсилати Державній податковій службі інформацію про доходи продавців, які розміщують свої товари на цих платформах.

Ці оператори мали стати податковими агентами, тобто самі збирати податки з цих з тисяч продавців, які користуються маркетплейсами.

Зараз усі підзвітні продавці сплачують маркетплейсам за право торгувати на їхніх платформах до 25% від отриманих прибутків з продажу.

Як пояснював у парламенті голова профільного комітету парламенту Данило Гетманцев, закон запровадив би диференціацію, за якої дрібні торговці не платили б податку взагалі за умови, якщо за рік сума продажів становить не більше як дві тисячі євро.

"На сьогодні оподатковується кожна продана людиною шкарпетка. Ми доопрацювали законопроєкт і пропонуємо ввести пільгу на кожну особу для таких продажів. Тільки якщо людина перевищить суму дві тисячі євро на рік, то тоді вона сплачуватиме 5% замість 23%, як це є зараз", - наголосив Данило Гетманцев.

Але критики проєкту ще після оприлюднення урядового проєкту попереджали, що нові правила можуть вплинути на ціну товарів, що їх пропонують продавці на інтернет-платформах.

В OLX твердили, що продавці можуть піти з безпечних платформ і продавати речі через соцмережі чи особисті зустрічі, а це підвищить ризики шахрайства. Крім того, продавці, ймовірно, закладатимуть податкові витрати у вартість товарів, а це може призвести до їх подорожчання.

На відміну від торговельних платформ, такі оператори як Uklon, Bolt, Uber і Glovo підтримали ухвалення закону про цифрові платформи. У спільній заяві вони наголошували, що є прихильниками "прозорого регулювання доходів та гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами".

Окрім того, як запевняв Дмитро Гетманцев, урядовий проєкт підтримували бізнесові асоціації.