Індексація пенсій не для всіх і непопулярні податки. Що зміниться у березні

Більшість змін у перший місяць весни стосуватиметься фінансів. Очікується індексація пенсій, допомога родинам військовослужбовців та залізничників, зміни у нарахуванні "Національного кешбеку".

Окрім того, парламент має ухвалити закони, від яких залежить, чи знайдуться гроші на усі ці виплати.

Як і в кого зростуть пенсії

У березні відбудеться індексація пенсій на 12,1%.

Однак треба розуміти, що не йдеться про автоматичну індексацію пенсії, яку пенсіонери отримують на руки. А ті, хто отримує малі пенсії, можуть майже не відчути підвищення.

Індексація буде проведена на ту частину пенсії, яку називають базовою, тобто яка була нарахована за спеціальною формулою і включала середню зарплату на момент призначення, коефіцієнт зарплати і коефіцієнт стажу. І не враховувала надбавки за понаднормовий стаж, вікові надбавки та інші.

Пенсіонери, які отримують пенсію чотири тисячі і менше, можуть сподіватися лише на 100 гривень доплати, а не індексацію.

В Україні таких пенсіонерів, за даними Пенсійного фонду, - половина від загальної кількості.

Причина все та ж - індексація лише базової частини пенсії, а не усієї, яку отримують пенсіонери.

Якщо пенсія маленька, то й "база" незначна. Логіка уряду у тому, що держава і так додає до малих пенсій надбавки, щоб вона піднялася до 2 595 гривень - це офіційний показник прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Якщо, приміром, базова пенсія у порівнянні із остаточною виплатою 2 595 гривень становить 1 800 гривень, то індексація на цю суму мала б бути близько 200 гривень. А це менше, ніж сума, яку доплачує уряд до мінімального показника.

Тобто доплати, що вже є, "поглинають" індексацію.

Такий парадокс голова фінансового комітету Данило Гетманцев пропонував усунути, підвищивши планку базової мінімальної платні до 6 000 гривень. Але уряд і парламент не мають наразі таких планів.

Є кілька категорій пенсіонерів, для яких індексації взагалі не буде.

Пенсіонери, котрі оформили пенсію впродовж 2023-2025 років, отримають лише фіксовані "бонусні" 100 гривень.

Це пояснюється тим, що мета індексації - "підтягнути" старі пенсії до рівня реальних на сьогодні цін і зарплат. А призначаючи пенсії у 2023–2025 роках, у формулу розрахунку вже були закладені нові показники, зокрема, середня зарплата за останні три роки.

Індексації не буде також для тих, у кого максимальна пенсія – 25 950 гривень і хто отримує спеціальні пенсії.

Пенсіонерам, які працюють, перерахунок за додатковий стаж зроблять у квітні.

Ухвалення Beautiful Tax Bill

"Beautiful Tax Bill" - так неофіційно називають проєкт, який Верховна Рада має ухвалити впродовж березня, аби виконати вимоги МВФ.

Ця саркастична назва запозичена з лексики американського президента Дональда Трампа, який свої ініціативи, що стосувалися податків і мит, супроводжував словами "big", "beautiful" (з англійської - великий, красивий).

"Прекрасний податковий законопроєкт", який має ухвалити парламент, включає непопулярні податкові нововведення. Їх ухвалення є передумовою кредиту Міжнародного валютного фонду на суму 8,1 млрд доларів.

МВФ 26 лютого вже схвалив програму на цю суму, хоча законів поки що немає.

Фонд пішов на такий крок, аби негайно надати країні перший транш кредиту - 1,5 млрд доларів для подолання проблеми платіжного балансу та розблокування інших донорських траншів, наголошується у заяві МВФ.

До цього пакета законів входить чотири проєкти: про так званий "податок та OLX", про скасування пільг на пересилання посилок вартістю до 150 євро, про запровадження військового податку 5% на постійній основі, а не як зараз - під час воєнного стану і ще рік після нього.

Найбільш спірним у пакеті є четвертий законопроєкт - про запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців, які отримують річний дохід понад один мільйон гривень.

Закон стосуватиметься близько 660 тисяч ФОПів, які змушені будуть платити 20% податку. Але не виключено, що цю "стелю" річного доходу підіймуть з одного до чотирьох мільйонів.

Дата розгляду "Beautiful Tax Bill" невідома, але схвалення кредитної програми МВФ, ймовірно, прискорить розгляд.

Як заявляв голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев, "якщо закони не ухвалять найближчим часом, фінансовий колапс стане реальністю" і виплати бюджетникам, пенсіонерам і військовим вже у квітні опиняться під загрозою.

Виплати родинам загиблих військових

У березні зростуть виплати членам сімей військовослужбовців, які загинули або зникли безвісти, захищаючи Україну від російської агресії. Таке рішення ухвалив Кабінет міністрів.

"Мінімальна виплата на кожного непрацездатного члена сім'ї - батьків, дружину чи чоловіка загиблого захисника або захисниці, а також на одну дитину загиблого військовослужбовця, якій замість пенсії призначено державну допомогу, становитиме не менш як 12 810 гривень на людину", - повідомляє урядовий портал.

Зараз мінімальний розмір такої виплати 7 800 гривень.

Також зростуть мінімальні виплати для родин, де пенсія призначена двом і більше членам сім'ї загиблого. Для них виплата становитиме не менше ніж 10 020 гривень на кожного члена сім'ї замість чинних 6 100 гривень..

Виплати будуть перераховані автоматично, без додаткових звернень до соціальних органів, а з березня 2027 року ці виплати щороку індексуватимуться.

Допомога залізничникам, які постраждали від війни

У березні, як очікується, набуде чинності закон, який передбачає виплату компенсації працівникам Укрзалізниці, які постраждали або загинули внаслідок російської агресії.

Такі виплати ще з 2023 року отримують працівники об'єктів інфраструктури, держслужбовці, журналісти, або ж у разі загибелі - члени їхніх родин.

Парламент кілька днів тому розширив перелік працівників, яким надаватиметься така допомога.

Як пояснювали автори закону, раніше компенсації уряд не виплачував машиністам, ремонтникам, енергетикам залізниці, бо вони потрапляли під обстріли під час поїздок, а не на конкретному об'єкті. Тепер їх прирівняли до працівників об'єктів критичної інфраструктури.

У разі загибелі працівника під час виконання обов'язків родині виплатять одноразову допомогу в розмірі мільйон гривень.

Виплати за поранення становитимуть одноразово від 200 до 800 тисяч гривень залежно від групи інвалідності, що її отримає працівник.

Нові правила Національного кешбеку

Уряд з 1 березня запроваджує нові правила програми "Національний кешбек".

Якщо досьогодні ставка кешбеку під час придбання товарів українських виробників становила 10%, то тепер вона буде диференційованою: або 5%, або 15%.

Як пояснює Міністерство економіки, вищим кешбеком уряд хоче спонукати українців купувати товари національних виробників, які мають більшу конкуренцію з імпортними товарами.

Кешбек 15%, зокрема, нараховуватиметься на одяг і взуття українських виробників, товари для дому, ремонту, будівництва, побутову хімію, косметику та гігієнічні товари, товари для тварин, деякі продукти, зокрема, сири.

Знижений кешбек - 5% - діятиме на інші категорії українських товарів, що беруть участь у програмі, і це передусім решта продуктів харчування.

Максимальна виплата кешбеку лишилася незмінною - 3000 гривень на місяць.

Накопичені гроші можна використати на оплату комунальних послуг, на донати військовим, на книги, ліки, квитки у театр чи кіно, транспорт тощо. Зняття готівки неможливе.

Однак впродовж останніх місяців ті, хто долучився до урядової програми, скаржилися на затримку з виплатами кешбеку.

Мінестерство економіки пояснило, що виплати за грудень та січень стартували з 27 лютого. Їх об'єднали в один платіж через особливості бюджетного процесу на початку року. На рахунки 4,4 млн громадян надійде близько 699 млн гривень, запевняють у міністерстві.

Паперові 1, 2, 5 та 10 грн не прийматимуть в магазинах

З 2 березня припиняється обіг банкнот номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003-2007 років – їх повністю замінять монетами.

Відтепер цими купюрами ніде не можна буде розраховуватися. Однак їх можна буде обміняти, кажуть у Національному банку.

Обмін можливий у НБУ безстроково. В усіх відділеннях банків країни – упродовж року з дня вилучення банкнот з обігу.

В уповноважених банках "Ощадбанк", "ПриватБанк", "Райффайзен Банк" та "ПУМБ" – упродовж трьох років, до 28 лютого 2029 року.

Як розповідають у центральному банку, середній термін придатності паперових гривень - близько 2,5 років, а монет - у десять разів більше, 20-25 років, і саме цим зумовлена заміна паперових грошей.

Друк банкнот номіналом 1, 2, 5,10 гривень Нацбанк припинив ще у 2018 році.

Сезонне переведення годинників

Наприкінці березня Україна знову перейде на літній час відповідно до урядової постанови "Про порядок обчислення часу на території України".

У ніч на 29 березня стрілки годинників треба перевести на одну годину вперед.

Літній час діятиме до кінця жовтня.

Верховна Рада у липні 2024 року ухвалила закон про скасування сезонного переведення годинників. Закон передбачав, що востаннє це відбудеться навесні 2025 року.

Однак президент Зеленський так і не підписав цей закон.

Одна з причин - Україна діє відповідно до європейської практики, де у більшості країн зберігається сезонне переведення.

Проте в ЄС вже кілька років триває дискусія про доцільність скасувати цю практику.

У 2019 році Європарламент проголосував за це, але Рада ЄС рішення не затвердила. Поки що країни не можуть остаточно домовитися, який час залишити - літній чи зимовий.