ПДВ для ФОП: катастрофа для бізнесу чи порятунок для бюджету

"Це так, якби сьогодні усім заборонили використовувати генератори, тому що це шкодить екології. Але якщо ми це зробимо, бізнес, фактично не зможе працювати", - описує враження від урядової ініціативи залучення ФОП до сплати ПДВ Андрій Єрашов, керівник аналітичного центру Спілки українських підприємців.

Наприкінці минулого року український уряд та МВФ домовилися про початок нової програми фінансування, розрахованої на чотири роки. Серед попередніх умов, тобто того, що Україна обіцяє виконати перш ніж рада директорів фонду ухвалить рішення, – розширення податкової бази. Простіше – розширення кола тих, хто платить податки, та з чого платяться податки.

В цій умові немає нічого нового. МВФ традиційно радить Україні шукати як збільшити доходи бюджету, передусім, аби бути впевненим, що позики будуть повернуті.

Нічого нового нема і в тому, що програма співпраці з МВФ, за якою Україна може отримати близько 8 млрд доларів, є орієнтиром для решти міжнародних донорів і відкриває Україні доступ до інших джерел зовнішнього фінансування – загалом, на близько 137 млрд доларів, включно із 90 млрд євро фінансування від ЄС, яке так важко далося наприкінці 2025.

За оцінками міністерства фінансів, у 2026-2027 роках Україна має непокритий дефіцит бюджету у понад 60 мільярдів доларів, і без зовнішньої фінансової допомоги внутрішні ресурси українського бюджету можуть вичерпатися вже до квітня 2026.

Цього разу "розширення податкової бази" передбачає оподаткування доходів, які українці отримують на цифрових платформах – так званий "податок та OLX", хоча це стосуватиметься багатьох сервісів, таких як Uklon чи Uber, закриття митних лазівок для споживчого імпорту – оподаткування посилок незалежно від вартості і скасування межі у 150 євро, а також запровадження ПДВ для ФОП із річним доходом у понад 1 млн грн.

Останню вимогу у МВФ називають "скасування пільг для реєстрації платника ПДВ". Фактично, це означатиме появу нового податку для тих, хто будує свій бізнес на спрощеній системі оподаткування.

І якщо щодо інших податкових змін є розуміння і таке-сяке сприйняття, то остання вимога, щойно про неї стало відомо, вже понад місяць розбурхує бізнес і розсварює економістів.

Катастрофа?

Наприкінці 2025 року Мінфін оприлюднив проєкт закону про запровадження ПДВ для ФОП з 2027 року. Багато хто з економістів прямо назвав такі плани вбивством спрощеної системи оподаткування – і то у найважчий момент, коли бізнес намагається вижити в умовах війни, браку кадрів, руйнувань та катастрофічної ситуації з енергозабезпеченням.

Ні, каже голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев, катастрофа загрожує з іншого напрямку: якщо не вдасться вчасно затвердити нову програму співпраці з МВФ, без коштів можуть опинитися як українські пенсіонери, так і вояки – і то у найважчий момент війни.

"Наслідки можуть бути катастрофічними, — заявив Гетманцев. - Під ударом опинилися соціальні виплати. Пенсіонери можуть не отримати кошти вчасно. Бюджетна стабільність тріщить по швах. Навіть виплати військовим тепер під загрозою".

За словами Гетманцева, "якщо закони не ухвалять найближчим часом, фінансовий колапс стане реальністю".

А міністр фінансів Сергій Марченко підтвердив, що уникнути змін в оподаткуванні ФОП вже не вдасться:

"Чи можливо уникнути змін в спрощеній системі оподаткування? Ні, не можливо. І дискусія щодо цього (з МВФ) була досить непроста".

Голова МВФ Крісталіна Георгієва, яка приїхала до Києва у січні, підтвердила серйозність намірів щодо ПДВ:

"Щодо пільг з ПДВ, ми чітко дали зрозуміти: це повинно відбутися".

Водночас голова МВФ уточнила, що для затвердження нової програми фонд вимагатиме не остаточне ухвалення цього рішення, а лише внесення відповідного законопроєкту до парламенту. Проте можливість відтермінування не означає можливості вибору.

"Я висловилася однозначно: до цього (скасування пільг з ПДВ для спрощенців – Ред.) не можна торкатися", - заявила Георгієва.

Таку категоричність фонду член фінансового комітету парламенту Ярослав Железняк пояснює тим, що цього разу у пошуках джерел розширення доходів українського бюджету фонд наштовхнувся на відверте популістське розширенням видатків:

"Чек на популізм нам доставили... "Дякую" за кешбек і зимову тисячу", – прокоментував Железняк категоричність фонду у соцмережах. І додав пізніше:

"Сильно по ПДВ для ФОП не вийшло передомовитися з МВФ. А коли придумали ще знову гроші по 15 тис. роздати (пакет заходів підтримки підприємців в умовах надзвичайної енергетичної ситуації – Ред.), то взагалі перемовини на цю тему завершились".

Аргументи сторін

"Це потрібно вам самим – для вступу до ЄС, для залучення приватного сектору і для формування більш сприятливого бізнес-середовища", - пояснила голова МВФ нагальність умови про запровадження ПДВ для ФОП.

За версією МВФ та уряду, воно має на меті розширити податкову базу, запобігти дробленню бізнесу та ускладнити використання "спрощенців" як альтернативи найму працівників, а також запобігти "сірому імпорту".

Проте багато хто з українських економістів вважає, що все буде якраз навпаки, і що ані зі вступом до ЄС, ані з покращенням умов для бізнесу запровадження ПДВ для спрощенців не пов'язано.

А наміри щодо запобігання дробленню бізнесу чи сірому імпорту гарні, але дієвих результатів можна досягти іншими методами, без запровадження додаткових податків.

Наприклад, кажуть як підприємці, так і експерти, якщо уряд знає, хто у торгівлі оформив своїх працівників як ФОП для "оптимізації" оподаткування, то чому не вдається до заходів проти тієї компанії, а змінює правила гри для усіх, зокрема, і тих, хто дійсно має дрібний бізнес? І якщо уряд не боротиметься із дробленням бізнесу точково, що завадить тій же компанії оформити ще кількасот ФОПів, щоб "уміститися" під планку в 1 млн грн доходу?

Якщо йдеться про перекриття "сірого імпорту", то чому, передусім, не йдеться про кращу роботу митниці і ефективнішу боротьбу із контрабандою?

Якщо йдеться про схему "ФОП замість найму", то чому це питання не вирішується через зміни до Трудового кодексу або ж загальним зниженням оподаткування фонду оплати праці для усіх, про необхідність якого десятиліттями кажуть експерти, щоб бізнес не шукав обхідних шляхів?

Пропозиція просто "перекласти ПДВ на покупця" також може банально впертися у низьку платоспроможність українців, матеріальне становище яких аж ніяк не покращилося під час війни. Коли кінцеві покупці не купуватимуть товар або послугу через додаткові 20% ПДВ, закладені в ціні, перед тими, хто реально працював на спрощеній системі, постане загроза закриття.

Відтак, замість "розширення бази оподаткування" уряд, навпаки, може отримати скорочення платежів до бюджету.

"Запропоновані зміни є передчасними та створюють надмірні ризики для мікро- та малого бізнесу в умовах війни, - вважають у Спілці українських підприємців. - Їх реалізація не приведе до очікуваного зростання бюджетних надходжень, натомість погіршить умови ведення бізнесу, стимулюватиме згортання діяльності та ще більшу тінізацію економіки".

Чи є якісь альтернативи

Низка економічних аналітичних центрів підтримала підприємців, і висловила свою позицію у відкритому листі до уряду, який підписали 14 установ.

Незалежні економісти вважають, що бюджет наповнювався би краще, якби уряд ефективніше боровся із завезенням товарів без розмитнення та тіньовими ринками реалізації підакцизних товарів, а також зловживанням практикою заміни найманих працівників ФОПами, бюджетні втрати від якої, за різними розрахунками, складають 16–19 млрд грн на рік, а також зарплат "у конвертах".

Зокрема, експерти Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна та Економічної експертної платформи подають такі оцінки альтернативних джерел наповнення бюджету, які, за бажання, уряд мав би запропонувати МВФ замість запровадження ПДВ для ФОПів:

Загалом, за оцінками аналітичних центрів, запровадження ПДВ для спрощенців із супутніми закриттями бізнесу, зростанням корупції та тіньової економіки може призвести до втрати суспільного добробуту у розмірі 150-180 млрд грн, або близько 1.5-2% ВВП. Натомість сукупні втрати бюджету від зловживань із спрощеною системою оподаткування оцінюються експертами на рівні 10-13 млрд грн на рік.

Є і ще один метод, який допомагає відсіювати реальний дрібний бізнес від випадків, коли спрощену систему оподаткування використовують для оптимізації податків (економії на ПДФО, ЄСВ), - це дозволи на ведення бізнесу (так звані КВЕДи) на спрощеній системі.

Від початку 2026 році із цієї системи вилучили охоронні фірми. Вже не перший рік, але поки що безрезультатно, в цьому контексті обговорюють ІТ-послуги, послуги маркетингу, консалтингу та інжинірингу на єдиному податку, - тобто галузі, де ризик приховування реальних трудових відносин є високим.

Крім того, можна активно застосовувати нові правила визначення зайнятості, які мають допомогти податковій виявляти приховані трудові відносини. Зокрема, якщо ФОП працює тільки з одним замовником, виконує завдання за його графіком, використовує обладнання замовника та отримує регулярні щомісячні платежі, податкова може визнати це прихованими трудовими відносинами, і тоді вже доведеться сплатити повні податки на оплату праці, а також штрафи.

Існує й ще один аргумент, на який вказують критики ідеї із запровадженням ПДВ для спрощенців. Якщо говорити про європейську практику, на яку посилаються в МВФ, кажуть експерти, то такий складний податок для малого бізнесу як ПДВ розвинені країни запроваджували під час стабільного економічного росту, а не під час важких і нестабільних часів повоєнного відновлення економіки, коли уряди навпаки намагалися всіляко спростити життя і розвиток бізнесу.

Нині у багатьох країнах Європи та Британії поріг для переходу до сплати ПДВ становить 85-100 тисяч євро. Тому навіть якщо вже й запроваджувати цей податок для малого бізнесу в Україні, то стеля доходу до нього має бути аж ніяк не 1 млн грн, а принаймні 5-6 млн.

Ціна питання

У міністерстві фінансів оцінюють додаткові надходження від залучення ФОПів до сплати ПДВ у 40 млрд грн на рік.

Але як виглядають розрахунки з точки зору бізнесу?

ФОПи на спрощеній системі оподаткування сплачують єдиний податок, єдиний соціальний внесок (ЄСВ) та військовий збір.

Через підвищення мінімальної зарплатні сума податків для ФОПів дещо зросла із січня нового року. Проте вона залишається невисокою порівняно із тим, які доходи можуть отримувати підприємці, які працюють на спрощеній системі оподаткування, - при можливості мільйонних доходів, податки для них обчислюються тисячами.

ФОПи 1 групи, доходи яких обмежені 1,444 млн грн на рік, кожного місяця мають сплатити лише 3105,8 грн податків.

ФОПи 2 групи – при річних доходах у 7,211 млн грн сплачують лише 4496,4 грн податків щомісяця.

ФОПи 3 групи, якщо вони не є платниками ПДВ (а такі вже можуть бути у цій групі), сплачують щомісяця 5% від доходу та 1902,3 грн ЄСВ, а також 1% військового збору щоквартально при доходах у понад 10 млн грн за рік.

Даних за 2025 рік наразі немає, але за підсумками 2024 року дохід у понад 1 млн грн отримували 660 тисяч ФОПів. Через інфляцію (і номінальне зростання доходів) у 2025-2026 роках їх може бути значно більше.

І, якщо умову про запровадження ПДВ для тих, хто отримує дохід у понад 1 млн грн таки запровадять, усі вони будуть змушені нараховувати і сплачувати 20% ПДВ (аж поки він не повернеться до них із останньої ланки податкового ланцюжка – кінцевого споживача).

Таким чином, кількість платників ПДВ в Україні різко зросте – із нинішніх 250 тисяч до майже мільйона.

Окреме питання, що з такою кількістю платників ПДВ робитиме податкова.

Але для самих підприємців це означатиме додаткові витрати на бухгалтерів та взаємодію з фіскальними органами, - саме те, чого вони хотіли уникнути, відкриваючи бізнес на спрощеній системі оподаткування.

У CASE Україна підрахували, що в Україні на ведення податкового та бухгалтерського обліку на загальній системі оподаткування з ПДВ потрібно в середньому 478,2 людино-днів на рік. За даними Світового банку, у світі середній показник становить 29 людино-днів на рік, або у понад 16 разів менше, ніж платник ПДВ витрачає на податкове адміністрування в Україні. У країнах ЄС цей показник становить 20 людино-днів, що майже у 24 рази менше, ніж в Україні.

Згідно з аналітичними даними Advanter Group та CASE Ukraine, ведення повноцінного обліку ПДВ для 660 тисяч ФОПів змусить їх витрачати від 38-93 тисячі грн на рік лише на бухгалтерів та програмне забезпечення.

Розраховуючи отримати додаткові 40 млрд грн від залучення ФОП у систему сплати ПДВ, уряд вважає, що усі ФОПи і далі будуть працювати так само як зараз, тільки ще платитимуть додаткові 20% до бюджету.

Натомість, кажуть незалежні економісти та представники бізнесу, реальність буде іншою, – стикнувшись із тими 478,2 людино-днями на рік для адміністрації складного податку, спрощенці або закриються, або підуть у тінь.

Що далі

Вже зараз зрозуміло, що МВФ не відступиться від умови, на яку вже погодився український уряд щодо ПДВ для ФОП.

І справа тут не лише в Україні.

Вже певний час експерти МВФ приділяють багато уваги ПДВ, вважаючи його ідеальним податком для наповнення бюджету, зазначає В'ячеслав Черкашин, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації та асоційований експерт CASE-Ukraine, посилаючись на робочі документи фонду.

Щоб цей податок працював ефективно, вважають в МВФ, потрібна тотальна ліквідація пільг з його сплати, а саме так тлумачать (і називають) у фонді українську спрощену систему, яка "розриває" безперервний ланцюжок платежів ПДВ в економіці і зменшує доходи бюджету.

"Загалом ПДВ як головний податок у світі дещо лякає, особливо якщо він буде хоч трошки схожий на поточний український", - пише економіст у Фейсбук.

Припущення про особливе ставлення МВФ до ПДВ підтверджуються і заявами міністра фінансів Сергія Марченка, який у грудні минулого року пояснював, що в уряду є завдання "вирівняти правила гри" для підприємців на спрощеній системі та суб'єктів господарювання на загальній системі, які є платниками ПДВ.

Але очевидно також і те, що урядовці розуміють можливу силу спротиву бізнесу ініціативі уряду з подачі МВФ.

"Ми маємо збалансувати підтримку підприємців і те, що є в зобов'язаннях з МВФ. Важливо розуміти, що зміни до оподаткування набудуть чинності лише у 2027 році. А версія законопроєкту, яка опублікована до ознайомлення, є базовою робочою версією, яка буде доопрацьована з технічного погляду", – вже у січні намагався заспокоїти розбурхану суспільну думку міністр економіки Олексій Соболев.

За словами міністра, уряд хоче узгодити з бізнесом пороги, перехідні періоди та винятки, щоб ПДВ не перетворився на додаткову бюрократію для справжніх спрощенців. А головне – підприємці матимуть час на підготовку, адже запровадження ПДВ для них почнеться лише з 2027 року.

Наприкінці січня також з'явилися припущення, що "стелю" доходу для сплати ПДВ ФОПами можуть підвищити з 1 до 2 млн грн на рік. Також обговорюється можливість відтермінування податкових змін до завершення війни.

Чи задовольнять такі поступки підприємців – сказати важко. Але згідно із опитуванням малого та середнього бізнесу, проведеним Advanter Group у грудні 2025 року, вперше за довгий час "непередбачувані дії держави" очолили список перешкод для розвитку бізнесу, обійшовши навіть "недостатність персоналу та платоспроможного попиту".

Тривалі відключення електрики у січні після масованих російських атак і так само масовий перехід на генератори навряд чи додали оптимізму бізнесу, - навпаки, дехто з підприємців навіть почав додавати витрати на обслуговування генераторів до своїх чеків.

Опитування також показують, що бізнес вже готується до "адаптації", - менше 20% опитаних заявили, що готові виконувати озвучені урядом нові норми щодо ПДВ. Левова більшість розглядає повернення до випробуваної часом "класики" - збільшення готівкових розрахунків, які важче відстежити, подальше подрібнення, відхід у "тінь" та "взаємовигідні домовленості" з податківцями.

В Офісі ефективного регулювання BRDO вважають, що якщо український уряд вже ніяк не може уникнути запровадження ПДВ для спрощенців, робити це треба дуже поступово і зі значно вищими “порогами входження” - наприклад, не менше передбачених у ЄС 85 тис. євро (близько 4,335 млн грн), а також паралельно запроваджувати спрощення адміністрування ПДВ для усього бізнесу в Україні.

Є і ще один спосіб, який підказала голова МВФ Крісталіна Георгієва під час виступу на форумі у Давосі. Там вона заявила, що крім того, щоб "зробити розподіл податкового тягаря справедливішим", фонд співпрацює з урядом України і щодо скасування субсидування електроенергії та опалення для населення.

"Ви повинні вірити в себе як у лева. Тож вставайте вранці та ричіть, - заявила голова МВФ. - Впевненість має значення. І я кажу вам з власного досвіду, болгарського досвіду, що це буде нелегко. Але якщо у вас є впевненість і ви демонструєте її щоденно, якщо ви залишите осторонь внутрішні суперечки, якщо ви назавжди поховаєте корупцію, звичайно, ви досягнете успіху".