Газпром під ударом Європи - світові ЗМІ

Іноземні ЗМІ пишуть про можливий розпад коаліції у Верховній Раді та звинувачення Європейської комісії проти російського газового монополіста "Газпрому".

Газова залежність

"Газпром" та ЄС випробовують енеретичні зв'язки", - пише Financial Times про рішення Європейської комісії звинуватити російського монополіста у зловживання панівною позицією на ринках Східної Європи.

Видання зазначає, що справа може розтягнутися на роки, якщо "Газпром", який вважає звинувачення необґрунтованими, вирішить оскаржувати їх, і призведе до зміни світового газового ринку.

"Ставки високі для обох сторін: "Газпром" постачає приблизно 30% газу до ЄС, а Європа приносить приблизно 60% прибутків компанії", - пише газета.

"Вітер змінються. Росія намагається піти далі на схід, Європа намагаться піти далі на захід", - прокоментував ситуацію аналітик Тьєрі Брос.

Видання нагадує, що російський монополіст закрив проект "Південний потік", відмовився від перспективи стати власником найбільшого сховища газу в Західній Європі та вирішивши продати свою частку в німецкому постачальнику газу Verbundnetz Gas. Крім того, увесь цей час росіяни намагаються покращити стосунки з Китаєм.

Натомість Європа шукає постачальників газу в Азербайджані, на Близькому Сході та Північній Амерці.

Втім, на думку видання, енергетична взаємозалежність Росії та Європи зберігатимиться "в найближчому майбутньому".

"Видобуток власного газу в Європі знижується, а угоди "Газпрому" з Європою не передбачають повноцінних поставок до 2020-х років. І навіть тоді вони представлятимуть лише частину обсягів, які зараз продаються Європі", - підсумовує Financial Times.

"Газпром" під ударом

"Європейські антитрастові регулятори б'ють по найуразливішому місцю "Газпрому", - пише International New York Times про звинувачення ЄС проти газового монополіста.

Європейська комісія звинувачує російську компанію у завищенні цін для східноєвропейських країн та забороні перепродавати отриманий із Росії газ.

На думку аналітиків, на реакцію "Газпрому" варто очікувати після липня, коли ЄС має прийняти рішення щодо подовження санкцій проти Росії.

"Якщо санкції не знімуть, Росія завдасть удару у відповідь. Погіршення енергетичних віносин із ЄС буде ще однією причиною, через яку Росія не захоче деескалації військових дій в Україні", - вважає експерт Кліф Купчан.

Втім, Росія може й не захотітизмінювати енергетичну політику, веде далі видання, навіть попри те, що проти неї грають і ринкові сили: поставки дешевшого скрапленого газу з Катару, ефективніші видобувальники та постачальники.

Газета нагадує, що "Газпром" обтяжений 50-мільярдним зобов'язанням побудувати новий газопровід до Китаю, якому знадобиться чимало років, щоб стати прибутковим, а санкції, накладені через анексію Криму, унеможливили отримання нових кредитів.

"Найбільша проблема "Газпрому" – слабкість за кордоном. Це стосується будь-якої країни, де він присутній. Він уже не є тією домінуючою силою, якою був 5 років тому.

"Газпром" завжди був рукою російської держави. Справа не тільки в тому, що зараз люди це усвідомлюють і вживають заходів проти Росії. Справа в тому, що Росія зараз здається вразливою до таких заходів", - каже експерт Метью Роджанскі.

Розкол коаліції?

Про можливий розкол більшості в українському парламенті пише російська "Независимая газета".

На думку видання, конфлікт виник ще в лютому, коли Радикальна партія звинуватила Блок Петра Порошенка в "домовленостях чи то з представниками колишньої влади, чи то з якимись російськими силами".

В березні депутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук написав, що "за наказом Порошенка спецслужби готують замах на лідера "Радикалів" Олега Ляшка".

І ось цього тижня ГПУ начебто вирішила вимагати зняття депутатської недоторканності з Мосійчука та кілька інших народних обранців, що викликало неабияке обурення серед тих, проти кого начебто ведеться слідство.

"Влаштували скандал у Верховній Раді. Лунали традиційні питання до влади стосовно того, чому не відбуваються розслідування діяльності колишньої команди Віктора Януковича, теперішньої опозиції", - пише газета, додаючи, що за день до цього Ляшко відмовився координувати діяльність ради коаліції.

На думку політолога Тараса Березовця, у парламенті вже помітна спільна лінія "Народного фронту" Яценюка та пропрезидентської фракції. Але з'явились проблеми у відносинах з іншими коаліціянтами.

"Ближче до місцевих виборів коаліція, я думаю, буде переформатована. З її складу вийдуть, ймовірно, партії Ляшка та Тимошенко. Вони вже виступпають з заявами та ініціативами, які можна охарактеризувати як опозиційні", - цитує Березовця "Независимая газета".

Медіа придбання

Колишній гендиректор видавночого дому "Коммерсантъ" Дем'ян Кудрявцев придбав третину російських "Ведомостей" у фінської компанії Sanoma, пише "Коммерсантъ", додаючи, що за умовами угоди Кудрявцев також контролюватиме Moscow Times і декілька журналів видавничого дому "Юнайтед Прес".

"Коммерсантъ" посилається на два джерела та "співрозмовниа, близького до однієї з сторін". Натомість Sanoma та Кудрявцев від коментарів відмовились.

За інформацією газети, вартість угоди скаладє 6 млн євро.

"Це гроші пулу приватних інвесторів, включно із самим Дем'яном Кудрявцевим. Він зустрічався із великою кількістю потенційних інвесторів, включно з фінансово-промисловими групами, але ніхто з найбільших російських бізнесменів не підтвердив бажання брати участь у купівлі", - цитує своє джерело видання.

Тепер, веде далі "Коммерсантъ", Дем'ян Кудрявцев увійде до ради директорів "Бізнес Ньюс Медіа", дві третини якого у рівних частинах належать британській FT Group (випускає Financial Times) та Dow Jones (випускає The Wall Street Journal).

Огляд підготував Ілля Глущенков, Служба моніторингу ВВС