Газовий "Валдай" у Берліні: нові потоки, нові погрози

Росія не подовжуватиме контракт на транспортування свого газу територією України після 2019 року, а також визначатиме ціну на газ для України щоквартально, заявив у Берліні керівник російського "Газпрому".

Його заяви підтвердив і російський міністр енергетики. Керівники російської енергетичної галузі також попередили, що бачать серйозні ризики у новій моделі енергобезпеки ЄС.

13 або 14 квітня у Берліні планували провести чергові україно-російські газові переговори за посередництва Єврокомісії. В останній момент російська сторона відмовилася від зустрічі. Російський міністр енергетики Олександр Новак пояснив це тим, що "наразі немає питань, які вимагають термінового скликання консультаційної групи".

Замість цього 13 квітня під час конференції дискусійного клубу Валдай "Європа та Євразія: на шляху до нової моделі енергобезпеки" у Берліні керівники російської енергетичної галузі зробили низку заяв про плани Москви на найближчі роки.

Транзит через Україну лише до 2019?

Зокрема, голова правління "Газпрому" Олексій Міллєр повідомив, що у другому півріччі 2015 року обсяги знижки, а відтак, і ціна газу для України залежатиме від ціни газу у сусідніх країнах.

"Рівень знижки, який буде надаватися у подальшому, буде орієнтуватися на рівень цін в суміжних з Україною країнах", - заявив пан Міллєр, додавши, що ціна російського газу для України у другому кварталі цього року є нижчою, ніж у деяких європейських країнах, і що це одразу ж вплинуло на зменшення обсягів реверсних поставок газу до України.

Керівник "Газпрому" також заявив, що після 2019 року, коли витікає термін дії чинного газового контракту з Україною, Росія не подовжуватиме угоду про транзит свого газу українською територією.

Такі плани підтвердив і міністр енергетики Росії Олександр Новак, який заявив, що це питання перебуває "на високому ступені рішення":

"Щойно прозвучав виступ пана Міллєра, який сказав, що транзитний контракт з Україною не буде подовжений після 2019 року. Контракт діє до кінця 2019 року. Будівництво нової газотранспортної інфраструктури спрямоване на диверсифікацію транзитних ризиків, які склалися".

"Зараз усі зусилля спрямовані на те, щоб реалізувати будівництво газотранспортної системи на кордоні Туреччини і Греції, і доставку європейським споживачам Південно-Східної та Центральної Європи через цей маршрут", - заявив також російський міністр енергетики.

Європейські перспективи і ризики

Керівник "Газпрому" Олексій Міллєр також згадав і про "Південний потік", від якого, за його словами, Росія мала відмовитися через тиск Європейського Союзу, який, буцімто, "блокувався тільки з метою збереження status quo транзиту через Україну".

Заміною цього проекту став так званий "Турецький потік", про початок реалізації якого російський президент Володимир Путін STY36141625Проект "Південний потік" закритий - МоскваПроект "Південний потік" закритий - МоскваРосія відмовляється від будівництва газогону "Південний потік", заявив президент Володимир Путін. Цей масштабний проект мав постачати газ до Європи в обхід України.2014-12-01T22:06:55+02:002014-12-01T22:11:30+02:002014-12-01T22:11:30+02:002014-12-01T22:11:30+02:00PUBLISHEDuktopcat2true під час візиту до Анкари на початку грудня минулого року.

Загалом, як каже Олексій Міллєр, у "Газпромі" бачать певні ризики у новій моделі енергобезпеки ЄС.

"З боку покупців і виробників звучать слова про диверсифікацію ринків, диверсифікації ресурсної бази, постачальників, диверсифікації транспортних маршрутів, диверсифікації кінцевих продуктів виробництва, диверсифікації кінцевих продуктів споживання", - заявив пані Міллєр, додавши, що "добре це чи погано, покаже життя, але, без сумніву, ми можемо сказати, що бачимо дуже серйозні ризики, закладені у цю модель".

Разом із тим, поки що представники Москви кажуть, що при будівництві газової інфраструктури для "Турецького потоку" на кордоні між Туреччиною та Грецією готові дотримуватися вимог європейського енергетичного законодавства. При цьому керівник "Газпрому" визнав, що нинішня модель роботи компанії у Європі є дедалі більш проблематичною. Олексій Міллєр навіть не виключив припинення постачання газу до Європи.

"Звертаю вашу увагу: наша конкурентна перевага - ми можемо тримати паузу. Якщо треба, ми цю паузу будемо тримати, якщо нас просто змусять".

Блеф і конвульсії

Останні заяви керівника "Газпрому" варто сприймати радше як політичні, а не економічні, каже президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут.

"Не варто це розцінювати як позицію компанії. Я дозволю собі висловити певні сумніви щодо того, чи буде у 2019 році пан Міллєр головою її правління. Якщо у компанії і далі так йтимуть справи, то, боюся, акціонери, включно із найбільшим - державою, навряд чи будуть підтримувати логіку управління компанією, у якої падають обсяги видобутку, знижуються обсяги продажів, і відповідно, різко скорочуються прибутки", - говорить експерт.

Так само, усі міркування про нові інфраструктурні проекти "не вкладаються у сьогоднішній інвестиційний потенціал компанії", вважає Олександр Нарбут.

"Експерти навіть "Південний потік" оцінювали як проект-містифікацію, як певний газовий блеф, метою якого було тиснути на Євросоюз, аби використовувати у своїх інтересах частину європейської інфраструктури", - каже експерт, і додає, що іншою метою Росії було створення двосторонніх "особливих" відносин із певними європейськими країнами.

При цьому, каже пан Нарбут, останні європейські ініціативи, зокрема, і та, що отримала назву Енергетичного союзу, має "продемонструвати готовність ЄС робити серйозні висновки щодо спроб Росії чинити системний тиск і демонструвати сумнівну надійність у поставках". А відтак, вважає Олександр Нарбут, "пасажі пана Міллєра" призведуть до зворотньої реакції, і лише активізують зусилля європейців у альтернативних шляхах постачання та усунення монопольних дій на енергетичному ринку.

З іншого боку, зауважує експерт, керівник "Газпрому", критикуючи загалом європейську енергетичну політику, заявив і про наміри Росії брати участь в європейських інфраструктурних проектах на принципах Третього енергопакету.

"Усвідомлення того, що у чужому монастирі Росії не доведеться гуляти зі своїм уставом, напевне, все ж таки, настає. А ці конвульсії викликані атмосферою Валдайського форуму і войовничого євразійства, який цей форму проводить".

Не поспішати прощатися з транзитом

Олександр Нарбут також твердить, що наразі "не став би поспішати говорити про втрату Україною транзиту російського газу", оскільки і зрушень у реалізації проекту "Турецький потік", на який так покладаються у Москві, також немає:

"Далі меморандуму Росія поки що не зрушила. Наскільки я розумію, там є серйозні розходження між Росією і Туреччиною щодо тих питань, які були зафіксовані у меморандумі. Туреччина так і не отримала знижку у ціні на газ, а тому жодного режиму особливого сприяння цьому проекту Туреччина не надає. Тому говорити про те, що "Турецький потік" взагалі відбудеться, і, зокрема, відбудеться до 2020 року, можуть лише сміливі російські мрійники".

Найкраще, на що нині може розраховувати Росія, вважає Олександр Нарбут, це прокладання ще однієї гілки "Блакитного потоку", і то до 2025 року.

Що ж до транзиту російського газу через Україну, то він і далі може скорочуватися, проте не впаде нижче 55 млрд кубів на рів, - вважає пан Нарбут:

"Будь-яка реалістична людина розуміє, що скорочувати поставки газу на Балкани чи в Італію, Росія не буде".

Вперед, до євро-реалізму?

Експерт також висловлює сподівання, що чим "швидше скорочуватимуться валютні резерви" Росії, тим актуальнішим для російського керівництва буде навернення до політики "євро-реалізму", коли експорт енергоносіїв розглядатиметься, передусім, з точки зору економічного результату, а не політичного тиску.

Наприкінці березня лідери країн ЄС домовилися розпочати створення Енергетичного союзу, який працюватиме на засадах так званого Третього енергопакету, який передбачає відокремлення компаній, що видобувають, транспортують та постачають газ, а також рівний доступ до енергетичної інфраструктури.

Минулого тижня Україна STY38214369Закон про ринок газу: що він змінить і коли? Закон про ринок газу: що він змінить і коли? Ухвалений парламентом закон Про ринок природного газу теоретично може зробити український ринок газу більш наближеним до споживачів і менш монополізованим, кажуть експерти. Але все залежить від того, як цей закон виконуватиметься. 2015-04-10T12:57:49+03:002015-04-10T20:28:32+03:002015-04-10T20:28:32+03:002015-04-10T20:28:32+03:00PUBLISHEDuktopcat2true закон "Про ринок природного газу", який також розроблений на європейських вимогах до правил гри на енергетичному ринку.

Росія неодноразово критикувала принципи європейського енергетичного законодавства, а щодо умов Третього енергопакету навіть звернулася до СОТ.

Відтоді, як у вересні 2014 року Україна почала отримувати газ із Європи через територію Словаччини, Росія запровадила обмеження на постачання газу своїм європейським клієнтам. Виконання заявок європейських споживачів у повному обсязі було відновлено лише на початку березня 2015 року після того, як Москву відвідали італійський прем'єр та керівник німецької Wintershall. Експерти оцінили втрати "Газпрому" від політики обмежень з метою ускладнити реверсні поставки з Європи до України у 5-6 млрд доларів.