Іноземні ЗМІ: очевидці - про лавину на Евересті

27 квітня світова преса пише про руйнівний землетрус у Непалі і супутню лавину на Евересті, вибори в Казахстані, утиски "іноземних агентів" у Росії та будівництво залізниці в обхід України.

Еверест "втомився від альпіністів"

Руйнівний землетрус у Непалі опинився в епіцентрі уваги ірландської газети Irish Times. Видання пише, що в момент найсильнішого поштовху на горі Еверест перебували близько тисячі альпіністів і гідів.

Шерпа Хіл виявився одним із 15 людей, яким пощастило вижити під час сходження лавини. Він розповідає, що сходження снігу супроводжувалася жахливим звуком, "ніби демони спустилися на гору".

20-річний чоловік саме готував обід для групи іноземних альпіністів в одному з таборів, коли почув шум згори. За декілька секунд велика хмара з льоду та каміння опустилася на табір, і Хіл втратив свідомість десь на годину. Пізніше його та ще 14 людей, яким вдалося вижити, доставили в Катманду.

Ще одну історію зі щасливим кінцем розповідає бельгійська Le Soir. Газета пише про 38-річного біолога із Сингапуру, який опинився на Евересті в момент сходження лавини.

"Я біг, біг, а хвиля, схожа на білий будинок висотою з 50 поверхів, підхопила мене. Я спробував стати на ноги, але вона мене підхопила знову", - описує свої враження Джордж Фулшам, який досі не може повірити у те, що вижив.

"Я вже не міг дихати, думав, що вже мертвий. Коли ж я врешті підвівся, то не міг повірити, що хвиля пройшла стороною і майже не зачепила мене", - додає альпініст.

Тепер він вважає, що на Еверест не варто підніматися, бо гора більше не хоче бачити на собі альпіністів.

Минулий сезон сходження на найвищу точку планети був практично анульований через загибель 16 людей. Цього року трапився землетрус та лавина.

"Це більше, ніж збіг обставин", - вважає пан Фулшам, якому пощастило значно більше, ніж понад 3 000 людей, які загинули внаслідок катаклізму.

Казахстан: переобраний "батько нації"

Американська газета New York Times пише, що на виборах у Казахстані минулої неділі єдиним питанням було не хто переможе, а чому дочасне голосування провели саме у квітні 2015.

Це рішення прийняли з огляду на потребу продемонструвати єдність народу довкола "батька нації" 74-річного Нурсултана Назарбаєва, зазначає видання, посилаючись на кількох експертів, що спеціалізуються на Середній Азії.

Назарбаєв уп'яте стане президентом у той час як економіка Казахстану невпинно сповільнюється, ціни ростуть, а національна валюта ризикує знецінитися ще на кілька десятків відсотків після минулорічного різкого падіння.

"Я вважаю, що уряд був стурбований тим, що якщо економіка піде вниз, з'явиться протестний електорат. Тож аби отримати гарні цифри без надмірних маніпуляцій, вони провели голосування цього року", - зазначає Наргіз Кассенова з Центру з питань Центральної Азії університету Кімеп в Алмати.

Утиски "іноземних агентів"

Британська газета Guardian пише про труднощі, з якими стикаються працівники компаній та інститутів, які змушені працювати у Росії зі статусом іноземного агента.

Типовим є випадок Анни Шароградської, директора Інституту регіональної преси у Санкт-Петербурзі. Ця неурядова організація, що займається розвитком іноземних ЗМІ, була змушена отримати статус іноземного агента після прийняття відповідного закону у парламенті у 2012 році.

У червні минулого року, коли пані Шароградська їхала до Сполучених Штатів, російські митники конфіскували її ноутбук, iPad і 11 накопичувачів пам'яті. Коли iPad повернули, виявилось, що він був заблокований, а на екрані - повідомлення: "Спробуйте ще раз через 23,420,874 хвилин".

"Це 45 років, а мені вже 74. Що це за жарт такий?" - здивувалася пані Шароградська.

Газета пише, що цей випадок свідчить про утиски низького рівня, яких зазнають представники неурядових організацій у Росії зі статусом іноземних агентів.

"Нас покарано. Нас покарали за надання майданчика людям, яких не любить уряд, надання майданчика тим, хто опинився у чорному списку", - каже Шароградська.

Залізниця в обхід України

Росія розпочала будівництво першої ділянки нової залізниці, яка сполучить Воронезьку та Ростовську області в обхід української території, пише "Российская Газета".

Нині рух пасажирських та вантажних потягів через українську ділянку зведено до мінімуму, однак вони двічі перетинають територію України, зазначає видання. За словами експертів, яких цитує газета, нова ділянка буде зведена за три роки. Вже зараз до робіт залучено 360 одиниць спецтехніки та близько 900 людей.

"Проект справді масштабний. Міністр транспорту Максим Соколов раніше заявляв про те, що залізниця в обхід України має бути зведена незалежно від відносин між двома країнами. Основна причина у незручностях, які викликає неодноразовий перетин кордону", - пише газета.

Утім, експерт Володимир Савчук зазначає, що, окрім відмови від незручностей, нова ділянка дозволить знизити ризик надзвичайних подій.

"І справа не лише у напруженій ситуації на кордоні, а й у неналежному стані дорожнього полотна на українській ділянці", - додає Савчук.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC