Генпрокурор з імунітетом та інші пропозиції Порошенка

Запропонована президентом <link type="page"><caption> реформа Конституції</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/08/150804_justice_constitution_sx" platform="highweb"/></link> у частині правосуддя викликала негативну реакцію частини парламенту, що значно ускладнює її ухвалення.

Петро Порошенко 25 листопада нарешті передав до Верховної Ради проект реформи правосуддя, який розробила конституційна комісія.

Зміни стосуються роботи ГПУ та судової системи й відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії, проте депутати дуже різко сприйняли пропозицію позбавити Раду права самостійно звільняти генпрокурора.

Крім цього, документ суттєво змінює процедуру створення судів та призначення суддів, посилює органи суддівського самоврядування, передбачає конкурсний відбір до Конституційного суду й навіть уможливлює визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду.

Скандал навколо генпрокурора

У переданому до Ради проекті найбільше критики викликала норма щодо генерального прокурора.

Зараз його призначає за згодою Верховної Ради президент, так само президент може його звільнити тільки за згодою депутатів.

Проте парламент має додаткове повноваження з власної ініціативи висловити недовіру генпрокурору та відправити його у відставку.

Поправки Петра Порошенка пропонують забрати у Ради це право, а зробити це можна буде тільки спільним рішенням президента та парламенту.

"Президент хоче позбавити парламент права висловлювати недовіру генпрокурору й самостійно його звільняти. Президент збільшує свої повноваження", - оцінив ініціативу президента керівник фракції Радикальної партії Олег Ляшко.

Він, як і значна частина депутатів, не підтримує цю ініціативу й прогнозує, що вона ні в якому разі не отримає підтримку 300 депутатів у сесійному залі.

Хоча, насправді, вимога зробити генерального прокурора більш незалежним від політичних перипетій неодноразово вимагала від України Венеціанська комісія й європейські експерти.

Європа - "за"

За останні п'ятнадцять років була низка рішень Венеціанської комісії, в яких висловлювалась така вимога.

"Ми вітаємо пропозицію забрати у парламенту право оголошувати недовіру генпрокурору. Ми наполегливо рекомендували ухвалити її у своїх останніх двох рішеннях", - йдеться в останньому <link type="page"><caption> висновку</caption><url href="http://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2015)026-e" platform="highweb"/></link> Венеціанської комісії від 26 жовтня.

Логіка європейських експертів проста – ГПУ має бути незалежним органом, тож призначення і звільнення керівника має бути зваженим, за участю двох гілок влади.

Більше того, європейські експерти навіть пропонували ускладнити процедуру звільнення, щоб ще більше убезпечити генпрокурора від політичного тиску – запровадити звільнення генпрокурора <link type="page"><caption> двома</caption><url href="http://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2013)014-e" platform="highweb"/></link> третинами голосів, а не простою більшістю.

Також Венеціанська комісія рекомендувала збільшити строк повноважень генерального прокурора до семи років з п’яти, а в проекті президента вписали шість років.

Колишній віце-президент ПАРЄ й один з розробників проекту змін Сергій Головатий також наполягає, що проект реформи повністю відповідає європейським вимогам.

"Головна ціль цієї системної реформи – деполітизація юридичних інститутів, зокрема і прокуратури. Мова ж не йде про <link type="page"><caption> Шокіна</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/10/151030_shokin_rada_vc" platform="highweb"/></link>, а якщо генпрокурором, наприклад, стане Сакварелідзе чи Касько?", - заявив ВВС Україна Сергій Головатий.

Він наполягає, що Європа давно вимагає прибрати загальний нагляд і перетворити прокуратуру на інститут державного обвинувачення.

Зі створенням спеціалізованої антикорупційної прокуратури та запуском роботи державного бюро розслідувань у ГПУ залишаться саме функції держобвинувачення в суді.

Пан Головатий наголошує, що генпрокурора надалі і призначатиме, і звільнятиме президент та Рада спільно.

"Але у європейських країнах навіть цього немає, прокурорів там призначають аналоги нашої Вищої ради юстиції. В наших умовах це сприйняти не могли", - додав експерт.

Норма про шість років Генпрокурора, за його словами, також став компромісним, адже у більшості європейських країн цей строк складає сім років.

Натомість один із розробників чинної Конституції, відомий експерт Віктор Мусіяка, який також розробляв проект, не погоджується з нормою про генпрокурора.

"Я вважаю цю новацію неправильною. Бо у Верховної Ради все ж таки має бути повноваження звільняти генпрокурора за власною ініціативою", - заявив ВВС Україна Віктор Мусіяка.

Він аргументує, що парламент має оголошувати недовіру усім посадовцям, яких призначає, якщо вони чинять "не гідно посади".

Реформа судової системи

Процедура звільнення генпрокурора далеко не єдина новація проекту, а переважно стосується судової реформи

Найперше, з Конституції взагалі приберуть розділ про ГПУ.

У президента та парламенту приберуть право звільняти свою квоту суддів Конституційного суду для посилення їхньої незалежності.

При цьому в Конституції хочуть прописати обов’язковий конкурсний відбір для майбутніх суддів КС, деталі якого мають розписати депутати законом. Також суддям КС дозволять працювати до 70 років, а не 65, як є зараз.

Повністю зміниться система обрання суддів. На вимогу європейських експертів скасовується випробувальний строк для суддів перед призначенням безстроково. Проте суддями ставатимуть з 30 років, а не 25.

Призначати суддів безстроково будуть одразу, і не Верховна Рада, а президент за поданням Вищої ради юстиції.

Цю раду трансформують у Вищу раду правосуддя, повністю змінивши її склад.

Туди більше не входитимуть силовики і чиновники за посадою, а з 21 члена десятьох обиратиме з’їзд суддів, по двоє – президент, парламент, з’їзд адвокатів, конференція прокурорів та з’їзд представників юридичних університетів.

Голова Верховного Суду входитиме туди за посадою.

Вища рада правосуддя гратиме головну роль в системі правосуддя, вирішуючи питання призначення та звільнення суддів.

Вони ж займаються переатестацією суддів, яких призначили безстроково до ухвалення цієї реформи.

Також ця рада даватиме згоду на арешт суддів у разі вчинення злочину ще до вироку суду. Хоча, у разі затримання судді під час або одразу після вчинення тяжкого злочину ніякої згоди не потрібно.

Проект змін позбавляє президента права утворювати суди, натомість це робитиме Верховна Рада окремим законом.

Римський статут

Також у Конституції хочуть чітко виписати, що "Верховний суд є найвищим судом у системі судоустрою України", щоб законами не можна було нівелювати його роль, як це зробили за президентства Віктора Януковича.

Ще одна важлива новація – запровадження професійної адвокатури, тобто захищати когось у суді зможуть виключно професійні адвокати.

Винятки можуть бути тільки у спорах щодо трудових відносин, соціальних прав та виборчих спорів.

Проект змін до Конституції також відкриває дорогу до ратифікації Україною Римського статуту, щоб визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, у тому числі для засудження військових злочинців.

В Основний Закон пропонують записати, що "Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом".

Для ухвалення поправок депутати мають спочатку направити проект на експертизу до КС, потім проголосувати у першому читанні 226 голосами, а остаточно затвердити на наступній сесії вже 2016 року понад 300 голосами.

Проте, враховуючи критику проекту щодо прокуратури, а також хиткість коаліції, ухвалення цього проекту поки що під великим питанням.