Перший рік Ради: тінь перевиборів і зміни уряду

За рік роботи "постмайданної" Верховної Ради депутати зуміли ухвалити низку реформ, майже розвалити коаліцію та підійти до зміни уряду або навіть дочасних виборів.

27 листопада 2014 року вперше зібралась обрана після Євромайдану Верховна Рада, у якій одразу ж сформували коаліцію п’ятьох "демократичних" фракцій.

Попри постійну критику та чвари всередині коаліції й навіть вихід з неї партії Олега Ляшка, Рада зуміла ухвалити частину обіцяних реформ, проте багато так і лишились не проголосованими.

Хоча коаліція в парламенті формально тримається, однак вже у грудні на Раду чекає переформатування уряду, а на весну експерти не виключають і можливі дочасні парламентські вибори через коаліційну та урядову кризу.

УПА, поліція, декомунізація...

"За рік Верховній Раді вдалось ухвалити чимало корисних рішень, але далеко не все, що мали", - розповів ВВС Україна директор центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

Серед успіхів нинішнього парламенту пан Коліушко виділяє дві сфери: боротьбу з корупцією та реформу правоохоронної сфери, зокрема, ухвалення закону про національну поліцію.

Пакет законів про створення <bold>Антикорупційного бюро</bold> та антикорупційного агентства <link type="page"><caption> ухвалив</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/10/141014_last_laws_rada_vc" platform="highweb"/></link> ще минулий парламент напередодні виборів, проте ця Рада неодноразово удосконалювала ці документи.

Така ж ситуація і з реформою прокуратури – її схвалили в останні дні колишньої Ради, проте у цьому скликанні <link type="page"><caption> поправили</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/04/150420_prosecutor_reform_start_vc" platform="highweb"/></link> документ, щоб запустити набір нових прокурорів.

Після тривалих суперечок Верховна Рада зуміла ухвалити закон про національну поліцію, реформа якої стартувала із запуску патрульної служби.

У пакеті реформи силових структур Рада також змогла ухвалити закон про Державне бюро розслідувань, яке вже з весни 2016 року має сконцентрувати у себе слідство тяжких злочинів.

Одним з найгучніших рішень Верховної Ради цього скликання стало схвалення <bold><link type="page"><caption> декомунізаційного пакету</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/04/150414_communist_law_mythes_vc" platform="highweb"/></link></bold>законів, за яким перейменуванню й демонтажу підлягають усі назви та пам’ятники діячам комуністичної партії.

Також це скликання Ради вперше на офіційному рівні визнало УПА борцями за незалежність України.

"Сирі" реформи

У коаліційній угоді містились дуже багато обіцяних реформ, які мали провести вже 2015 року.

Серед частково виконаних обіцянок – ухвалення нової виборчої системи на місцевих виборах, за якою й пройшло голосування 25 жовтня. Хоча обіцянку пропорційної системи з відкритими списками депутати дуже специфічно <link type="page"><caption> модифікували</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/07/150714_sa_rada_local_elections" platform="highweb"/></link>.

У сфері децентралізації, яку обіцяли учасники коаліції, парламент ухвалив закон про добровільне об’єднання громад. Документ запустив об’єднання сіл та селищ з наданням їм більшої фінансової незалежності.

За рік Верховна Рада ухвалил кілька законів щодо більшої прозорості державних закупівель, а також відкрила доступ до низки реєстрів власності, зокрема на земельні ділянки та нерухомість.

В економічній сфері Рада змінила закон та зменшила кворум для зборів акціонерних товариств, що дало змогу державі відновити контроль над низкою стратегічних підприємств, зокрема і "Укрнафтою", якою раніше керував менеджмент Ігоря Коломойського.

Також парламент зміг ухвалити закон про ринок газу, який є кроком до створення конкуренції у цій сфері.

"В останню мить вдалось ухвалити безвізовий пакет, це досягнення, хоча є питання до якості документів", - нагадав політолог Володимир Фесенко.

Хоча експерт нагадує, що ухвалення реформ – це не тільки справа парламенту.

"Це - продукт взаємодії Ради та уряду. А уряд часто пропонує сирі проекти, тому і виникають проблеми. Хоча переважно Рада підтримує реформи, які просуває уряд", - вважає пан Фесенко.

Провали парламенту

Рік тому депутати дали низку конкретних обіцянок, які так і не виконали.

Найяскравішим прикладом непорозуміння уряду та Ради пан Фесенко назвав конфлікт навколо медичної реформи між міністром охорони здоров’я та профільним комітетом Ради.

Як наслідок, медична реформа так і лишилась на папері, як і обіцянка керівників держави здешевити ліки, скасувавши ліцензування препаратів, котрі мають реєстрацію в країнах ЄС та США.

Ще один важливий недолік – неухвалення законопроекту про реформу кабміну і центральних органів виконавчої влади.

Реформу державної служби мали ухвалити вже давно, проте проект не голосують ще з травня.

На думку експерта Ігоря Коліушка, парламент провалив децентралізацію, не зумівши проголосувати навіть закон про децентралізацію адміністративних послуг.

"Цей проект мали ухвалити ще при формуванні уряду. Особисто я чекав більшого від парламенту, який обрали після Майдану", - додав Ігор Коліушко.

Верховна Рада за рік так і не змогла ухвалити податкову реформу, дебати навколо якої між урядом та депутатами тільки набирають обертів.

Серед невиконаних планів залишилася і судова реформа, навіть у частині, яка не стосується змін до Конституції.

Ще рік тому депутати збиралися ухвалити новий закон про вибори парламенту з пропорційною системою відкритих списків, проте ця реформа також "зависла".

Обіцянку про зняття депутатської недоторканності в Раді вже також ніхто виконувати не збирається.

Створення муніципальної поліції, яку обіцяли в коаліційній угоді, також відклали.

"У парламенті доволі часті порушення процедури, постійні конфлікти, багато лобістів, хоча стало трохи менше кнопкодавства", - вважає Ігор Коліушко.

Систему особистого голосування за допомогою сенсорної кнопки Верховна Рада так і не запустила.

Найгучніші скандали

Найтрагічнішою сторінкою нинішньої Верховної Ради стало голосування за конституційну децентралізацію 31 серпня 2015 року.

Градус напруги в парламенті піднявся до максимуму, а один з противників згадки у Конституції особливого самоврядування окремих районів Донбасу кинув у охоронців Ради гранату, від чого загинули четверо бійців Нацгвардії.

Це стало першим в історії Верховної Ради випадком, коли її охоронці загинули від рук протестувальників.

Значна частина скандалів парламенту у перший рік роботи була пов'язана з фракцією Олега Ляшка.

Спочатку вона виключила зі своїх лав Сергія Мельничука, що закінчились бійкою у сесійному залі.

Потім Верховна Рада позбавляла недоторканності пана Мельничука разом з Сергієм Клюєвим.

А найефектнішим дійством Ради було позбавлення недоторканності ще одного "радикала" - Ігоря Мосійчука.

Генпрокурор Віктор Шокін показав депутатам відео, на якому пан Мосійчук бере хабар, після цього Рада <link type="page"><caption> зняла</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/09/150917_hk_lyashko_mosiychuk" platform="highweb"/></link> з нього недоторканність.

На відео вперше прозвучали розцінки, за які депутати нібито продають свої запити.

Зміна уряду і перевибори?

"Ця Рада не проживе п’ять років. Але сподіваюсь, що перевибори будуть не скоро, а принаймні через рік. Ще багато треба зробити", - прогнозує Ігор Коліушко, який, як і більшість експертів, пророкує дочасні вибори Верховної Ради.

Після виходу "Радикальної партії" з коаліції вона ще існує, проте з великими проблемами – вийти з неї погрожують "Батьківщина" і "Самопоміч".

Справжнім випробуванням для коаліції буде переформатування уряду, яке анонсували у Раді на середину грудня.

12 грудня мине рік, як Рада схвалила програму уряду й дала кабміну Яценюка рік імунітету.

"Зараз можливість збереження Яценюком крісла – 50 на 50. За його відставку може не вистачити голосів, але спроби будуть", - вважає Володимир Фесенко.

Наразі розглядаються кілька варіантів урядових перестановок. Найвірогідніший з них - заміна кількох міністрів і заповнення вакантних посад, на чому наполягає Арсеній Яценюк.

З іншого боку, у коаліції багато охочих замінити самого прем’єра. Проте у разі його звільнення дуже складно буде зібрати голоси для призначення когось іншого, адже проти цього виступає фракція Яценюка "Народний Фронт".

До останнього часу у Раді говорили про можливість заміни Яценюка на Олександра Турчинова, що могла підтримати частина непідконтрольних прем’єру "фронтовиків", проте зараз такий сценарій називають малоймовірним.

"Навіть якщо буде відставка Яценюка, є варіант формування нового уряду коаліцією, щоб не дати приводу для перевиборів", - стверджує пан Фесенко.

Розпад коаліції і неспроможність сформувати уряд протягом двох місяців є підставами для дочасних парламентських виборів, проте виключно за бажання президента.

А він, за словами експерта, на фоні фіндопомоги Заходу й вимоги політичної стабільності для цього, дочасних виборів зараз не хоче.

"Поки ці варіанти можливі, але не неминучі. У Раді є партії, які хочуть підштовхнути вибори, але допоки проти них виступає президент, їх провести буде важко", - додав пан Фесенко.

У президентській фракції БПП неодноразово заявляли, що перевибори найбільше будуть вигідні партіям, які підтримує олігарх Ігор Коломойський.

Експерти називають кілька прізвищ на заміну Арсенію Яценюку: міністра фінансів Наталю Яресько, губернатора Одещини Міхеіла Саакашвілі, спікера Ради Володимира Гройсмана і навіть депутата від БПП Ігоря Кононенка.