Як Угорщина розганяє антиукраїнську істерію на виборах через війну: тінь Москви, страх і нафта

Угорський уряд стверджує: виснажена війною Україна "не зупиниться ні перед чим", аби завадити прем'єр-міністру Віктору Орбану та його партії "Фідес" перемогти на майбутніх парламентських виборах 12 квітня.

За нічим не підтвердженими словами міністрів, нібито готуються навіть фізичні напади на самого Орбана та членів його родини. Окрім того, вони припускають можливі атаки або диверсії проти ключових енергетичних об'єктів країни.

У Києві на ці заяви відповідають зустрічними звинуваченнями. Українська влада вважає, що уряд Угорщини свідомо розгортає кампанію ненависті проти України, щоб залякати власних громадян і підштовхнути їх знову проголосувати за "Фідес", яка вже багато років при владі і хоче там залишитись.

Втім, у цій політичній історії є і третій учасник - Росія.

Тінь Москви над кампанією

У середу газета Financial Times повідомила, що медійна консалтингова компанія Social Design Agency, пов'язана з Кремлем, нібито готує масштабну кампанію дезінформації в Угорщині.

Її ймовірна мета - посилити позиції Віктора Орбана та водночас дискредитувати опозиційну партію "Тиса" і її лідера Петера Мадяра.

До парламентських виборів в Угорщині лишається лише 30 днів, і деякі аналітики вважають, що антиукраїнська істерія, яка активно розганяється в країні, може свідчити, що Віктор Орбан починає нервувати через можливу поразку.

За даними останнього опитування, партія Орбана помітно відстає від суперників: "Фідес" - 39%, "Тиса" - 50%.

Інші, однак, переконані у протилежному. На їхню думку, угорський прем'єр добре знає свою електоральну базу. Якщо переконати виборців, що країні загрожує смертельна небезпека, він здатен досягти майже неймовірного результату - п'ятої поспіль перемоги на виборах 12 квітня.

Нафтопровід "Дружба": нафта і політика

У центрі конфлікту опинився нафтопровід "Дружба", від якого залежать угорські та контрольовані Угорщиною словацькі нафтопереробні заводи.

Постачання нафти припинилося 27 січня. Того дня російський безпілотник атакував нафтовий вузол у місті Броди на заході України, що спричинило пожежу. Місто майже два дні було затягнуте димом, школи не працювали, людям радили не виходити на вулицю.

Відтоді дешева нафта до Угорщини не надходить.

Минулого тижня Віктор Орбан продемонстрував супутникові знімки, які, за його словами, свідчать: трубопровід лишається неушкодженим. Прем'єр і його міністри стверджують, що Україна нібито навмисно затягує ремонт, аби зашкодити його переобранню, спровокувавши дефіцит пального в Угорщині.

Та експерти кажуть, що ситуація значно складніша.

Аналітик з безпеки з Німецької ради з міжнародних відносин Андраш Рац заявив BBC, що угорський уряд "не говорить усієї правди", коли стверджує, що технічних перешкод для відновлення постачання більше немає.

За його словами, під час атаки 27 січня було пошкоджено резервуар на нафтобазі в Бродах, у якому зберігалося 75 мільйонів літрів сирої нафти. Щоб урятувати нафту і запобігти екологічній катастрофі, її довелося терміново перекачати безпосередньо в трубопровід - як у тимчасове сховище.

Саме наявність цієї нафти всередині труби, а також інші пошкодження після першої та наступних російських атак нині й заважають відновити постачання.

Українська сторона оцінює тривалість ремонту приблизно у шість тижнів.

Джерела ВВС у владі України підтверджують ці дані й вказують на суттєві пошкодження критичного обладнання 27 січня.

Кампанія страху

Антиукраїнська кампанія в Угорщині розгортається одразу на кількох рівнях.

По всій країні з'явилися величезні білборди та світлові рекламні панелі. На деяких зображений президент України Володимир Зеленський - так, ніби він просить гроші у керівників Європейського Союзу.

На інших плакатах Зеленського показано поруч із лідером опозиції Петером Мадяром. Його партію "Тиса" звинувачують у намірі втягнути Угорщину у війну в Україні, приєднавшись до того, що провладна риторика називає "провоєнним лобі в Брюсселі".

Сам Мадяр категорично відкидає ці звинувачення.

"Ми - справжня партія миру", - повторює він на щоденних мітингах, які проводить по всій країні.

Орбан і його міністри також активно їздять регіонами, виступаючи на зустрічах із прихильниками "Фідес". Ці заходи вони називають "антивоєнними зібраннями".

Найшокуючіший агітаційний ролик

Особливе обурення викликав передвиборчий відеоролик, створений за допомогою штучного інтелекту на замовлення партії "Фідес".

У ролику маленька дівчинка питає у заплаканої матері, коли повернеться її тато.

Наступний кадр різко змінює тон: батько стоїть перед розстрільною командою із зав'язаними очима.

Ідея ролика максимально пряма: саме така доля нібито може чекати на угорців, якщо вони проголосують за партію "Тиса".

Попри численні скарги користувачів, Facebook відмовився видаляти рекламу, заявивши, що вона не порушує правил платформи — ні з політичного погляду, ні через демонстрацію насильства.

Армія на сторожі енергетики

Ще одним незвичним для мирного часу кроком стало рішення угорської влади залучити військових до патрулювання ключових енергетичних об'єктів.

Прихильники уряду стверджують, що це робиться для заспокоєння населення.

Опозиційна партія "Тиса" переконана : справжня мета - посилити атмосферу тривоги.

У східному місті Дебрецен міністр оборони Кристоф Салай-Бобровницький попередив, що місто може стати мішенню "гібридних операцій", включно з диверсіями.

Проправладні медіа активно тиражують ці заяви, фактично перетворюючись на інформаційне відлуння урядової позиції.

Журналіст незалежного порталу Debreciner Тамаш Полгар Тот розповів BBC, що редакція отримує безліч запитань від читачів.

Люди цікавляться: якщо загроза нападу справді реальна, чому уряд не повідомляє, де розташовані бомбосховища.

Пізніше мер Дебрецена Ласло Папп із партії "Фідес" повідомив порталу, що це питання дійсно розглядається.

Кредити, вето та різкі заяви

21 лютого Віктор Орбан наклав вето на надання Україні кредиту від Європейського Союзу, поки не будуть відновлені постачання нафти трубопроводом "Дружба".

У результаті Києву довелося скористатися кредитом у 1,5 млрд євро від Міжнародного валютного фонду, щоб пережити період до врегулювання конфлікту.

Однак 4 березня президент України Володимир Зеленський зробив заяву, яка лише загострила напруження.

Він сказав: "Сподіваємося, що одна особа в Євросоюзі не стане на заваді 90 млрд євро, або першому траншу з цієї суми, і наші українські воїни отримають зброю. В іншому випадку – надамо адресу цієї особи нашим Збройним силам, нехай хлопці зв'яжуться з ним і спілкуються своєю мовою".

Ім'я Орбана Зеленський не назвав, але в Будапешті це сприйняли як прозорий натяк. Прем'єр-міністр Угорщини був явно незадоволений.

6 березня в ефірі державного радіо він заявив: "Вони хочуть позбутися нас - спочатку намагаються діяти словами. А якщо слова не допомагають, переходять до загроз і шантажу".

Скандал навколо українського банку

За день до цього стався ще один епізод, що посилив напруження. На території Угорщини затримали два інкасаторських автомобілі "Ощадбанку", які перетинали кордон.

В операції брали участь бійці антитерористичного підрозділу TEK.

Незалежний щотижневик HVG виніс цю історію на обкладинку. На ілюстрації спецпідрозділ показано як "особисту армію Віктора Орбана", що перевозить золоті злитки біля символіки партії "Тиса".

Проурядові ЗМІ у відповідь твердять, що один з юристів компанії, яка представляє інтереси українського банку та намагається повернути гроші й автомобілі, є затятим прихильником "Тиси".

У понеділок уряд видав указ, доручивши прокурорам з'ясувати, чи могли "угорські злочинні, терористичні або політичні організації" отримати вигоду від перевезених активів.

Автобуси насправді перевозили цінності до України, адже під час війни це неможливо зробити літаками. Україна твердить, що це була буденна операція. Показово, що Угорщина відпустила сімох людей, але цінності собі забрала і сказала, що не віддасть до запуску "Дружби".

"Місія зі встановлення фактів"

У середу кілька учасників так званої "місії з встановлення фактів", створеної угорським урядом, вирушили автомобілями в Україну.

Їхнє завдання - на місці оцінити стан трубопроводу "Дружба".

Заступник міністра енергетики Угорщини Габор Цепек написав у Facebook: "Наша задача - оцінити стан трубопроводу та створити умови для відновлення його роботи".

У Києві цю ініціативу зустріли зі скепсисом. Міністерство закордонних справ України заявило, що група не має офіційного статусу та не проводить жодних формальних зустрічей.

"У цієї групи немає офіційного мандата та запланованих зустрічей. Тому називати її делегацією в принципі неправильно", - йдеться у заяві відомства.

Угорщина натомість заявила, що просила Київ про такий статус за день до візиту. У відповідь МЗС України заявило, що отримало звернення, але час для візиту невдалий. Там порадили домовлятись про інші дні для візиту.