Guardian: Путін слабкий, і Обама це знає

Важливість українських трудових мігрантів для Польщі, сприйняття Росії світом та російська політика щодо найближчих сусідів - в огляді іноземної преси 9 вересня.

Робоча сила зі сходу

Євродепутат від Польщі Павел Коваль розмірковує на шпальтах видання Rzeczpospolita щодо політики його країни стосовно українських трудових мігрантів.

За його словами, ця тема згадувалася під час дискусії на економічному форумі, що триває у Польщі в Криниці Здруй.

Депутат пише, що у польському уряді зараз існують два можливих підходи до питання робітників з України.

Перший передбачає застосування європейського законодавства для обмеження української трудової міграції. За словами автора, такий підхід є вигідним для певних країн ЄС, але послаблює польську економіку, а також відповідає клімату "дистанції до чужинців", що панує серед частини політиків регіону.

Але уряд міг би вдатися до другого підходу, зазначає автор, та використати можливість легалізувати робітників з України, принаймні тих, хто вже працює у Польщі.

"Не буде ніяких дронів або електричних автомобілів без вирішення проблеми ринку праці. Їх не буде, якщо уряд піддасться спокусі діяти на радість публіці та заблокує ринок праці для гостей зі сходу", - каже автор на захист ідеї дозволити українцям легально працювати у Польщі.

Сила чи відчай?

У той час як говорити про конфлікт з Росією та загрозу, яку вона становить, стало практично модою у Вашингтоні, здається, тільки Барак Обама розуміє справжню природу того, що відбувається, і не впадає у загальну істерію холодної війни-2 - про це пише Тревор Тім для британського видання Guardian.

Автор згадує слова Гілларі Клінтон цього тижня, коли вона заявила, що США повинні розглянути можливість "військової" відповіді на кібер-атаки, які нібито виконала Росія.

Також кілька останніх тижнів її виборчий штаб просуває риторику, що кампанія Трампа - це секретний план Росії, пише автор.

Але, на його думку, Обама має правильне бачення ситуації з Росією, яке полягає у тому, що дії Росії в Україні та Сирії спровоковані не її міццю, а навпаки, відчаєм.

Автор пише, що ті, хто прагне розмов з позиції сили з Росією, зображають Путіна як великого гравця і стратега. Насправді ж, додає автор, його країна зараз слабка як ніколи, і його стратегія є результатом відчаю.

Автор вважає, що тиск на адміністрацію з вимогами "зробити щось" стосовно Росії, хоча ніхто не знає, що саме треба зробити, - лише погіршить ситуацію. А метою політики щодо Росії має бути "деескалація шансів великої війни, а не пошуки шляхів, як її розпочати".

Мова холодної війни

Австралійське видання Canberra Times також пише про напружені відносини між США та Росією.

Видання аналізує висловлювання секретаря оборони США Ештона Картера, що нещодавно звинуватив Росію у демонстрації "чіткої амбіції" зруйнувати світовий порядок.

За словами видання, Картер використовував мову, "яка нагадувала часи до падіння берлінської стіни".

Видання додає, що критика пана Картера на адресу Росії тільки підсилює протистояння між США та Росією через конфлікти в Сирії та Україні, і прозвучала вона саме у той момент, коли дві держави намагаються підтримати в активному стані перемовини щодо припинення війни в Сирії.

Така критична позиція віддзеркалює зневіру серед американських чиновників щодо того, чи можна досягти практичних результатів в перемовинах між двома країнами по Сирії, пише видання.

Бази – знак недовіри

Військовий експерт Андрій Поротніков вважає, що поява нових російських військових баз біля Білорусі - це певний знак недовіри Москви до Мінська, але жодних причин зараз і в найближчій перспективі для застосування сили щодо Білорусі у Росії немає, пише видання "Белорусский партизан".

"По-перше, їх дуже мало, швидше, непропорційно мало для завдань, які могли би бути поставлені в рамках, умовно кажучи, військової операції в Білорусі. По-друге, до цього часу незрозуміло, яким буде штатний склад цих одиниць - чи будуть вони розгорнуті по штату воєнного часу або вони будуть міститися за скороченим штатом. По-третє, незрозуміло, наскільки взагалі зараз Росія може собі дозволити розгортати додаткові підрозділи за штатом військового часу", - каже експерт.

"Ці нові бази можна розцінити виключно як маркер політичної недовіри до білоруської влади і пояснити підготовкою до тривалого протистояння із Заходом і Україною в першу чергу", - вважає Андрій Поротников.

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС.