Gazeta Wyborcza: українським командирам треба вірити

В середу іноземна преса пише про український шанс на перемогу, адміністративний ресурс Кремля, нові дипломатичні важелі та недостатню підтримку Заходу.

Не повинні програти

Україна не повинна програти війну з Росією, пише польська Gazeta Wyborcza. За словами видання, не варто недооцінювати українську армію та вважати, що вона гірша за російську.

Але вона потребує підтримки ззовні, зокрема сучасного озброєння, кажуть українські командири, з якими спілкувалося видання. За словами видання, для Росії Донбас зараз є великим полігоном, адже місцеві мешканці складають заледве половину усіх бойовиків та використовуються як "гарматне м'ясо".

Видання цитує дослідження британського інституту, де зазначено, що Росія майже вичерпала резерви солдатів для війни на Донбасі та дедалі частіше надсилає туди солдатів строкової служби, які щойно підписали контракт (Росія продовжує закиди в озброєнні сепаратистів та відправленні на Схід своїх солдатів. - Ред.).

З іншого боку, найважча криза української армії вже позаду – мобілізація проходять за планом, а люди йдуть до армії, розуміючи, що вони воюватимуть з російськими солдатами а не українцями-сепаратистами, пише видання.

Для перемоги українська армія тепер потребує нового озброєння, яке Захід все ще відмовляється надавати, пише газета, цитуючи українських командирів, та додає, що їм варто вірити, адже це саме вони вже майже рік воюють та є експертами в цій справі.

На мітинг – за листом

Директорів московських шкіл зобов'язали прийти і привести своїх співробітників на мітинг з нагоди приєднання Криму до Росії 18 березня, стверджує російська "Новая газета".

За словами видання, відповідні листи з нагадуванням про місце і час події були розіслані так званими міжрайонними радами директорів шкіл Москви. Газета довідалася, що електронні листи директорам московських шкіл та представникам профспілкових комітетів не були написані "під копірку".

Адресно, залежно від розміру школи, директорів просили підготувати і надіслати списки своїх делегацій у 10-30 людей, пише видання.

Газета стверджує, що в листах навіть згадується про текст плакатів, з якими повинні вийти представники шкіл.

"На мітингу мати плакати "Пишаюся країною!", надувні кульки, бути тепло одягненими", - цитує газета текст електронного листа.

Однак директор однієї зі шкіл Наталія Мухіна заперечила закиди газети і заявила, що жодних закликів у листах не було: "Ми просто інформували про концерт, щоб люди знали і могли прийти".

Спортивний бойкот

Британське видання Daily Telegraph пише про політичне протистояння між Україною та Росією у своїй спортивній рубриці.

Газета пише, що український президент Петро Порошенко закликав бойкотувати чемпіонат світу з футболу 2018 року, який прийматиме Росія, через військову агресію проти України.

Чемпіон з боксу Володимир Кличко, чий не менш титулований брат зараз є мером Києва, заявив, що після усього того, що сталося під час Другої Світової війни, неприпустимо нехтувати міжнародним законодавством.

"Те, що відбувається зараз, може призвести до третьої світової", - цитує видання Володимира Кличка. Газета висловлює своє задоволення тим фактом, що бойкот чемпіонату нарешті почали обговорювати, і почала це робити саме Україна.

За словами видання, Москва навряд чи відмовиться від ідеї проведення чемпіонату, але треба дати їй зрозуміти ризик бойкоту. Видання додає, що й інші світові лідери повинні почати використовувати питання чемпіонату в дипломатичних іграх.

Нерішуча підтримка

Видання Washington Post аналізує складну фінансову ситуацію, в якій опинилася Україна, та те, як нею користується Росія.

За словами видання, нерішуча фінансова підтримка України західними партнерами дає Росії серйозні важелі впливу на Україну. Адже висловлювання західних лідерів про необхідність фінансової підтримки Києва не знаходять адекватного відображення в їхніх бюджетах.

Росія є одним із найбільших кредиторів України, адже 2013 року вона придбала українські облігації вартістю в три млрд доларів.

Реструктуризація зовнішнього боргу зараз є критичною для виживання України, але Росія наполягає, щоб Україна повернула борг у затверджений час, наприкінці 2015 року, пише видання.

Тоді як інші набувачі українських облігацій наполягають на тому, що будь-які переговори про реструктуризацію чи списання боргу повинні включати й Росію.

За словами газети, досі незрозуміло, чи зможе теперішній уряд України втілити усі необхідні реформи, але аби побачити це, необхідно щось більше, ніж ті нерішучі кроки, які демонструють США.

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС.