Іноземна преса: "Путін ніколи не помре"

Автор фото, Getty
"Зникнення" російського лідера і міжнародні відносини Британії та США - в огляді іноземної преси за 13 березня.
"Зниклий лідер"
Чи може відсутність Володимира Путіна в публічному просторі бути ознакою "заколоту" в Кремлі, замислюється Катя Солдак в статті для Forbes.
"Враховуючи, що життя за кремлівськими стінами аж ніяк не є прозорим, і все огортає культура таємності - від особистого життя Путіна до методів роботи наближених до нього - неможливо сказати щось напевно. Навіть, якщо Кремль робить офіційні заяви, це не завжди означає, що вони відповідають дійсності", - зауважує вона.
Авторка нагадує, що чутки про "розкол" у російській вертикалі влади не нові. Ще в минулому році з’явилися припущення про протистояння між умовними "яструбами" та "голубами" в оточенні Володимира Путіна. Тоді ж припускалося, особливо з огляду на нову воєнну доктрину Росії та зміст інформаційної пропаганди, що "яструби" беруть верх.
Це протистояння серйозним чином загострилося, вважає журналістка.
"Враховуючи ситуацію, що склалася, і постійне посилення напруги у протистоянні між Росією та Заходом в дусі "холодної війни", малоймовірно, що зниклий російський лідер просто вчергове катається на конях без сорочки, проводить час у спа або отримує ще один курс ботоксу", - вважає вона.
"Ніколи не помре"
Кирило Мартинов з російської "Новой газеты" вважає недоречним очікувати смерті Володимира Путіна як панацеї від усіх бід, ба більше - радіти їй.
"Антимайдан" бажає, щоб ми здохли, а ми відповідаємо йому тією ж люб'язністю, встановлюючи подобу і запрошуючи все російське суспільство до цієї своєрідної "наднової більшості" (де кожен хоче смерті інших). Забудемо про те, що радіти уявній смерті Путіна нам пропонують через два тижні після загибелі Бориса Нємцова, і що тоді теж знайшлося кілька громадян, які відчули гостру публічну радість", - пише він.
На його думку, Володимир Путін "ніколи не помре", поки є люди, які радіють його смерті і ототожнюють з нею настання свободи чи демократії, заради яких не довелося докладати зусиль.
Міць Британії
Незважаючи на гучні заяви Британії щодо викликів світовій безпеці, її військова міць дедалі скорочується, загрожуючи її ролі головного союзника США, пише Washington Post.
Як пише видання, внесок країни до повітряної операції проти Ісламської держави був "разюче скромним", а "поки Росія потрошила Україну протягом останнього року, Велика Британія часто залишалася лише спостерігачем, поки інші намагалися зупинити кровотечу".
У доповіді, опублікованій цього тижня в авторитетному британському аналітичному центрі Royal United Services, зазначається, що регулярна армія Британії може скоротитися до 50 тис. військових до 2019 року, що становить лише половину від того, що вона мала десять років тому, і лише "крихту" від часів "холодної війни".
"Для США не буде багато користі від Великої Британії, якщо ми не являтимемо собою гідної військової сили", - вважає генерал Річард Даннатт, колишній командуючий британською армією.
"Спокуса" Ханою
Запит США до В’єтнаму про скасування дозволу на дозаправку на колишній американській військовій базі для російських стратегічних бомбардувальників, які "грають м’язами" в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, свідчить про певну напруженість у відносинах між Вашингтоном та Ханоєм, які поступово прогресують, пише тайське видання The Nation.
Американський посол у В’єтнамі Тед Осіус вважає зрозумілим те, що Ханой схиляється до "історичних партнерів" у питаннях безпеки. Однак, додає він, США можуть "багато чого запропонувати... для посилення безпеки В’єтнаму у короткій, середній та тривалій перспективі".
США останнім часом надавали В’єтнаму значну допомогу в галузі охорони здоров'я, освіти та розмінування територій.
Оборонне співробітництво було обмежено ембарго на летальну зброю, але у жовтні Вашингтон пішов на певне послаблення, започаткувавши спільні тренування з надання гуманітарної допомоги.
Рівень відвідин В’єтнаму високопосадовцями США значно зріс минулого року на фоні територіального диспуту між Ханоєм та Пекіном. Очікується, що лідер Комуністичної партії В’єтнаму вперше відвідає Вашингтон цього року.
Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС








