Матері FEMEN і "турецька весна" - теми іноземних ЗМІ

У суботу, 1 червня, англомовна преса пише про активісток FEMEN та їх матерів, протести в Стамбулі, парадокс російської політики і джихадистів-іноземців в Сирії.

Матері FEMEN

Газета International Herald Tribune публікує матеріал про скандально відому групу FEMEN.

Автор розповідає не лише їхню історію, цінності та гучні протести, а й спілкується з батьками деяких активісток.

Наприклад, Людмила Шевченко, мати Олександри, каже, що не любить, коли дівчата оголюються та викрикують образи. "Можливо, настав час створити партію, взяти участь у виборах, змінити методи та намагатися досягти цілей через закони, бо мені вже набридли всі ці акції. А ще я хочу онуків", - каже жінка.

А от мати Ганни Гуцол, Ніна, підтримує доньку, але жаліється, що сусіди у селі, де вона мешкає, її не розуміють: "Вони кажуть, що їх поведінка некультурна. Вони не думають, що це політична діяльність, а я не знаю, як їм це пояснити".

Директор школи, де навчалась Олександра Шевченко, Надія Орловська, теж не в захваті від того, що робить її колишня учениця: "Мені не подобається, що ви з'являєтесь на публіці голі та босі".

Втім, саму Шевченко критика, схоже, обходить - її більше захоплює боротьба з тими, кого вона вважає ворогами жінок, додає газета.

Турецька весна?

Guardian припускає, що протести, які тривають у Стамбулі, можуть перерости у дещо набагато масштабніше - у "турецьку весну".

Видання нагадує, що першопричиною конфлікту є плани побудувати торговий центр на місці парку у центрі міста. Але протести є уособленням невдоволення політикою влади. Поліція діє надзвичайно жорстко та застосовує силу проти протестувальників, провокуючи їх цим ще більше.

Проблема полягає ще й в тому, що турецький уряд - сильний, як ніколи, та користується відносно великою підтримкою, і саме тому може дозволити собі "йти у наступ".

Це проявляється не лише у цензурі, а й у обмеженні прав жінок та у забороні продавати алкогольні напої вночі. Уряд також проводить незалежну зовнішню політику. Все це викликає роздратування ліберальної публіки.

"Саме в цьому контексті боротьба за маленький парк у перевантаженому центрі міста стала надзвичайною ситуацією для режиму, а також фундаментом для потенційної "турецької весни", - резюмує газета.

Нестабільна стабільність

Тижневик Economist звертає увагу на головний парадокс російської політики - чим жорсткіше Володимир Путін намагається зберегти стабільність у країні, тим більше він її дестабілізує.

"Проблема російської політики полягає у тому, що дуже багато всього відбувається у голові однієї людини", - пише видання, маючи на увазі тричі президента. - Чого він не бачить - так це того, що найбільш дестабілізуючим фактором є його повернення у Кремль. Намагаючись утримати ситуацію під контролем, він її ще більш дестабілізує, провокуючи ще більші репресії".

Economist прогнозує, що подібна ситуація, як вже неодноразово траплялося в російській історії, може мати непередбачувані наслідки, та додає, що ті, хто "зробили траурний висновок", що Путін буде президентом аж до 2024 року, можливо, помилялися.

Повернення джихадистів

Daily Telegraph пише про те, що Сирія стає ареною міжнародного джихаду, адже сотні й тисячі радикально налаштованих мусульман їдуть у цю країну для боротьби з режимом президента Башара Асада.

Для них, як послідовників ідеології Аль-Кайди, повалення цього світського диктатора є питанням принципу і віри.

Як стало відомо, серед іноземних повстанців є і громадяни Сполученого Королівства - як, наприклад, Алі аль-Манасфі, якого нещодавно вбили провладні війська.

Тому видання задається питанням, чи такі люди якимсь чином загрожують безпеці Заходу.

"Поки вони є учасниками сирійського повстання, вони не несуть загрози у своїх країнах. Але постає питання, чи не повернуться вони додому загартованими в боях джихадистами", - запитує Daily Telegraph, додаючи, що такий сценарій відкидати не варто.

Огляд підготував Андрій Кондратьєв, Служба моніторингу ВВС