Огляд преси: гармати відступають

Українські газети пишуть про початок відведення важкого озброєння на Донбасі, заслуги і помилки Арсенія Яценюка на посаді прем'єра, про те, як українському бізнесу вийти на ринки Євросоюзу, та проблеми вірян у Криму.

Відведення військ

"Комсомольская правда в Украине" підкреслює: незважаючи на те, що цілковитого виконання першого пункту Мінських угод - повного припинення вогню - досягнути так і не вдалося, сторони конфлікту приступили до другої частини - відведення техніки.

"Відведення важкого озброєння відбуватиметься винятково під моніторингом ОБСЄ", - цитує газета Генеральний штаб Збройних сил України. У Генштабі зазначили: якщо будуть спроби наступу, графік відведення відкоригують.

На думку військового експерта Олега Жданова, головне, щоб чергове перемир'я не стало початком масованого наступу на українські позиції: "Українська техніка в нас на видноті, а ось що робиться у противника, ми не знаємо. Залишається довіряти спостерігачам ОБСЄ. Якщо "ДНР" і "ЛНР" вирішать нанести удар, Україні знадобиться щонайменше 20 годин, щоб розгорнути свої війська заново".

Погоджується з думкою експерта і колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко: "Баритися з відведенням не можна. Чим далі, тим важче буде виправдовуватися перед Європою, чому ми не відводимо гармати. Але треба бути напоготові".

Посилаючись на інформацію з "ДНР", газета пише, що там уже відведено 90% військової техніки.

Рік прем'єрства

У річницю перебування на посаді прем'єр-міністра Арсенія Яценюка експерти газети "День" назвали його заслуги і помилки за цей період.

"Основні заслуги Арсенія Яценюка - він вміє брати гроші у міжнародних фінансових організацій і західних урядів. Помилки - затягування і "заговорювання" економічних реформ. Причини - страх втратити політичний рейтинг", - каже економіст Олександр Савченко.

"Вже те, що він працює прем'єром в цей критичний час, викликає повагу до нього. Та я б хотів побачити від нього більш радикальні реформи, більше відкритості, щоб громадяни мали більше інформації в цій складній ситуації", - каже економіст Олександр Пасхавер.

"Вважаю, що головною заслугою Арсенія Яценюка є те, що він особисто прийняв на себе весь тягар державного управління в складних умовах і не дав скотитися Україні в прірву. Разом з тим, уряд не запропонував суспільству зрозумілу програму реформ і засоби її здійснення", - вважає екс-міністр економіки Богдан Данилишин.

"Найбільший і єдиний успіх прем'єра, який він показав у країні з економічною кризою, в стані війни і без економічних реформ - втриматися на своїй посаді", - цитує газета експерта Віталія Шабуніна.

Мета - ринок ЄС

"Сегодня" розмірковує над тим, як українському бізнесу в умовах кризи вийти на ринки Євросоюзу.

На думку видання, найбільш перспективні напрями - аграрний сектор і харчова промисловість. На це звернув увагу і посол США в Україні Джеффрі Пайєтт, якого цитує газета: "Україна може досягнути такої ролі на світовому ринку продовольства, як Саудівська Аравія на ринку нафти".

За оцінками експертів, сьогодні ЄС може зацікавитися як української сировиною, так і продукцією переробки.

"Виробники сухого молока теж знаходять свою нішу в ЄС. Крім того, наші компанії вивчають можливості Близького Сходу та Північної Африки", - каже експерт Ігор Остапчук.

Щоб знайти партнерів в ЄС, українським компаніям, у першу чергу, важливо перевести бізнес на прозорі рейки, адже іноземні замовники не захочуть мати справу із сумнівними компаніями, зазначає газета.

Компаніям також треба налагоджувати партнерські стосунки з ЄС, пише видання.

"Можна виробляти товар під марками польських чи румунських рітейлерів або створити унікальну маркетингову пропозицію, наприклад, з патріотичними нотками", - радить бізнесмен Васіле Тофан.

Віра під загрозою

"Україна молода" розповідає, чому з 1 березня українські та кримськотатарські релігійні організації в Криму можуть опинитися поза законом.

Видання пише, що окрім юридичних перепон, які російська влада встановила для подальшої діяльності кримських релігійних громад, є й інші причини.

"За російським законодавством, зареєструвати релігійну громаду може лише громадянин Росії. А наші парафіяни залишилися українцями і навіть відмовилися від російських паспортів. Тому перереєстровувати наші парафії за російським законодавством у нас немає змоги і, якщо чесно, то й бажання", - цитує газета архієпископа Київської патріархії Євстратія. За його словами, на півострові досі діє 12 парафій УПЦ (КП).

На думку експертів Інституту релігійної свободи, позбавлення статусу юридичної особи поставить під загрозу майнові права українських та кримськотатарських релігійних громад, які не зможуть розпоряджатися своїми храмами, молитовними будинками, мечетями та іншими спорудами.

"Ще на початку року кримська влада, подаючи до ЮНЕСКО звіт про чисельність релігійних організацій на півострові, зазначила цифру близько 1000 одиниць. Це майже вдвічі менше, ніж є насправді. Тобто вже тоді вони готувалися до того, що частина громад не буде зареєстрована, це був тривожний знак", - вважає представник міністерства культури України Андрій Юраш.

Служба моніторингу ВВС