Преса: якої зброї потребує армія України?

26 лютого українські газети пишуть про те, як посилити обороноздатність країни, зберегти можливість діалогу з росіянами та врятувати гривню від знецінення.

Зброя для оборони

Газета "Комсомольская правда в Украине" зазначає, що Україна імпортуватиме зброю з Об'єднаних Арабських Еміратів, але, на думку експертів, це не вирішить всіх проблем.

Видання розповідає про візит президента Петра Порошенка на виставку ІDЕХ-2015 в ОАЕ.

За словами президента, українські підприємства-виробники підписали кілька контрактів на десятки мільйонів доларів, які допоможуть підвищити обороноздатність країни і залучити до неї валюту.

Водночас, за інформацією газети, віце-спікер Верховної Ради Андрій Парубій полетів до США з метою провести переговори щодо обіцяної Україні військової допомоги.

Чи можуть ці два процеси вплинути один на одного і яку зброю потребує українська армія, розповіли експерти.

Учасник української делегації депутат парламенту Антон Геращенко позитивно оцінив досягнуті домовленості:

"Варто відзначити, що араби, на відміну від європейців і американців, не бояться загроз розв'язання третьої світової війни у випадку постачання Україні озброєнь і військової техніки".

Військовий експерт Ігор Романенко погоджується, що підписані в ОАЕ угоди пов'язані зі зволіканням у наданні українцям військової допомоги:

"Україна входить до десятки країн-постачальників військової зброї, але з того, що потрібно зараз - випускаємо не більше 20%. Нам потрібні сучасні протитанкові, повітряно-ударні комплекси, закриті системи розвідки й забезпечення управлінням тощо".

Експерт Микола Сунгуровський звертає увагу, що мова йде про оборонну зброю, зазначає газета.

Протистояння триватиме

Газета "Україна молода" пише, що бойове протистояння в зоні АТО потроху спадає, а політики прогнозують новий виток напруги між РФ та Україною.

Тим часом моніторингова місія ОБСЄ з контролю за режимом припинення вогню на Донбасі повідомляє, що сторони узгодили лінію розмежування.

За даними експертів, російські військові заявили, що сепаратисти "ЛНР" уже відвели важке озброєння, але українська сторона наполягає, що поки що немає жодних доказів, що це озброєння дійсно відведено.

Чи означає перехід до позиційної війни зміну стратегії Росії щодо України? На думку депутата Верховної Ради Юрія Луценка нині план Володимира Путіна розчленувати Україну військовим ударом зупинений завдяки неймовірній відданості людей.

"Але окрім цього "плану А" у нього є "план Б", який буде запущено вже в березні-квітні. Суть цього плану - організоване повстання в Харкові, Одесі, в Києві. Він спирається на тих, хто втомився від економічних проблем. Далі настане час "плану С" Путіна - вже в травні, коли остаточно буде тепло, він знову спробує військовими ударами розчленувати Україну. Йому не потрібен Кримський коридор, йому потрібна вся Україна", - цитує газета пана Луценка.

Зберегти діалог

Газета "День" пише про те, як учасники круглого столу з України та Росії обговорювали тему про ймовірність діалогу під час конфлікту.

Видання розповідає, що тон дискусії про еволюцію національної самосвідомості в українському та російському суспільствах задали соціологи Ірина Бекешкіна (Україна) і Лев Гудков (Росія).

За підсумками досліджень пані Бекешкіної - з 1999 до 2014 року - сталася стрімка українізація і дерусифікація жителів України: людей, що називають себе українцями, було 64%, стало 88%, а тих, хто мав російську ідентичність було 26%, стало 12%.

Але найбільше непокоїть соціолога зміна ставлення українців до мешканців Росії: 26% громадян України взагалі б не хотіли пускати росіян до своєї країни, зазначає газета.

На думку російського соціолога Лева Гудкова, в результаті масової пропаганди росіяни консолідувалися довкола влади, а сучасний російський режим назвав "православним чекізмом": "Чекізм - це інфраструктура. Православ'я - клей".

На думку російського публіциста Андрія Піонтковського, путінський режим є головним і єдиним джерелом конфлікту, а прагнення Володимира Путіна зберегти владу є єдиною причиною російської військової агресії.

Український міжнародник Василь Филипчук вважає: "Оскільки ймовірність того, що Росія буде демократичною країною дорівнює нулеві, потрібно запропонувати їй солодкий пряник, наприклад, безвізовий режим".

Коментуючи підсумки зустрічі, політолог Володимир Фесенко сказав про потребу зберегти діалог між представниками наших суспільств, щоб не відбулось повного відчуження:

"Росія не буде такою вічно, вона змінюватиметься, і важливо тримати контакт з росіянами, які оцінюють ситуацію неупереджено".

Рятувати економіку

Газета "Сегодня" пише про те, що може означати падіння гривні для держави, голови Національного банку та українців.

Видання припускає, що процес девальвації національної валюти може зупинити відставка голови НБУ Валерії Гонтаревої. Однак політолог Вадим Карасьов вважає це передчасним.

"Президент Петро Порошенко буде тягнути до останнього. Доручивши Валерії Гонтаревій знизити курс, він дав їй шанс уникнути відставки, адже це буде означати посилення парламенту і його політичних конкурентів, а також вкаже на його кадрову помилку", - цитує газета пана Карасьова.

Водночас експерти вважають, що не тільки кадрові рішення врятують економіку.

На думку експерта Ярослава Жаліло, повернути валюту в країну і зміцнити гривню можуть тільки експортери, але їм не створюють нормальних умов для роботи.

"Вкладати отримані в обмін на валюту гривні їм зараз нікуди та і ризик є - можна все втратити. Необхідно зробити крок назустріч з боку влади і гарантії великому бізнесу. Плюс - серйозні державні замовлення на відновлення інфраструктури", - вважає пан Жаліло.

Служба моніторингу ВВС