Преса: чому Захід зволікає зі зброєю в Україні

Хто і що заважає Україні отримати зброю від Заходу, відсутність діалогу на Донбасі, переслідування активістів Меджлісу в Криму та проблеми торгівлі між Україною та Росією - в огляді преси 4 лютого.

Отримати зброю

Газета "День" пише про те, чому Захід зволікає з наданням Україні летальної зброї.

Газета повідомляє, що радник з питань безпеки президента США Бен Роудс натякнув, що США не планують надавати летальну зброю українцям найближчим часом. Німеччина взагалі виступає проти надання Україні такої зброї.

Зокрема, канцлер Анґела Меркель відзначила, що конфлікт на Донбасі "має вирішуватися невійськовим шляхом". Чим викликані такі мотиви поведінки, газеті розповіли експерти.

"Уряд Німеччини не хоче знищення України і не бажає російсько-сепаратистській стороні перемоги в цій війні. Однак він боїться рішучості Путіна, який навіть готовий на те, щоб російський народ страждав заради так званого "достойного місця президента в історії", боїться атомного потенціалу Росії, і, звісно, громадської думки Німеччини", - цитує газета німецького журналіста Ґерхарда Ґнаука.

На думку колишнього посла України в США Юрія Щербака, Німеччина від початку відмовилася вести розмову про будь-яке постачання зброї, а те, що "Німеччина зараз пішла на санкції проти Росії - величезне досягнення дня неї".

"Натомість, позиція США обумовлюється, перш за все, пасивною позицією Обами, який має ще ілюзії щодо Росії та Путіна. Він не хоче загострювати відносини з Москвою. Частина його радників каже, що небезпечно посилювати збройний конфлікт, тому що Росія може застосувати стратегічну, або навіть тактичну ядерну зброю. Його позиція слабка, провальна і позбавляє Америку ролі лідера в світі і ставить під загрозу національну безпеку США", - цитує газета пана Щербака.

Пауза затягується

Газета "Комсомольская правда в Украине" аналізує, чому відсутній діалог між учасниками протистояння на Сході.

Політолог Віталій Бала вважає, що поточна ситуація - це пауза і затягування часу, оскільки на міжнародному рівні немає розуміння прийнятного виходу із ситуації.

"Подальші поступки Києва вже неможливі. Це буде за межею здорового глузду, і ніколи не сприйметься суспільством", - вважає пан Бала.

Політолог Вадим Карасьов звертає увагу, що поки Європі не вдається втілити проект "миротворці", посилились розмови про військову допомогу США.

"Це повернення до військових дій. Не раніше весни ситуація може вийти на дійсно мирні переговори з усіма учасниками конфлікту", - цитує видання пана Карасьова.

Висловили газеті свою точку зору і депутати.

"Якщо далі триватимуть переговори у мінському форматі, вони будуть також зірвані. Росія буде так же ними нехтувати і вводити в оману весь світ. Треба припинити цей неефективний шлях", - каже Юлія Тимошенко.

На думку Сергія Тарути, потрібна дипломатична допомога: "головний переговірник - Росія. Якщо домовитися з Росією, тоді можливі зрушення. Треба домовлятися про припинення постачання зброї".

Шукати ринки

Газета "Сегодня" пише, що економічне співробітництво між Україною і Росією на тлі конфлікту на Донбасі продовжує скорочуватися.

Як це позначиться на українських товаровиробниках і споживачах і що буде далі, газеті розповіли експерти.

На думку експерта Миколи Верницького, зниження товарообігу між Росією і Україною на аграріях, виробниках продуктів харчування і звичайних покупцях позначиться по-різному. Наприклад, падіння експорту крупи в РФ легко вирішиться за рахунок торгівлі з іншими країнами.

"Складніша ситуація з кондитеркою, адже світ забитий шоколадом і цукерками. Але виходячи з того, що українські кондитери широко відомі за кордоном, то при хорошому маркетингу і розширенні асортименту можна забезпечити імпорт нашого шоколаду в інші країни", - цитує газета пана Верницького.

Експерт Олександр Охріменко вважає, що насамперед треба змінити структуру української економіки.

"Основні зусилля треба зосередити на агросекторі: збільшити його долю в ВВП з нинішніх 15% хоча б учетверо. І продавати зерно і м'ясо в Європу, на Близький Схід, у Південно-Східну Азію та Індію. А експорт металу переорієнтувати на арабські країни, наприклад в ОАЕ", - цитує газета пана Охріменка.

Переслідують активістів

Газета "Україна молода" пише, що в Криму переслідують активістів кримськотатарського Меджлісу, змушуючи їх до добровільної депортації.

Газета, розповідає, зокрема, про Едема Османова, якого арештували лише за участь у мирному зібранні, безпідставне затримання трьох координаторів Комітету із захисту прав кримськотатарського народу, а також політичного в'язня СРСР Сінавера Кадирова.

29 січня на два місяці заарештували в. о. голови Меджлісу Ахтема Чійгоза.

"Правовим сюрреалізмом" назвала арешт Чійгоза український омбудсман Валерія Лутковська. Мовляв, людина цілком законно скористалася правом на мирні зібрання, яке діяло в українському Криму.

"Це просто показник того, наскільки не поважає окупаційна влада законодавство - як національне українське, так і міжнародне", - цитує газета пані Лутковську.

Газета зазначає, що лідер Меджлісу Рефат Чубаров не має ілюзій щодо швидкого звільнення побратима: "Перспективи дуже примарні. Якщо особа, яка називає себе прокурором, в ефірі сказала, що Ахтему загрожує позбавлення волі до 10 років, значить, вони це зроблять... Треба шукати вирішення всіх цих питань в іншому аспекті - міжнародному, щоб зупинити агресора".

Служба моніторингу ВВС