Що робитимуть кримські татари після Меджлісу

Так звана прокурор Криму Наталія Поклонська в понеділок, 15 лютого, звернулася до Верховного суду Криму з вимогою визнати Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборонити його діяльність в Росії. Пані Поклонська особисто вручила копію позову першому заступнику голови Меджлісу Наріману Джелялову.

За її словами, заборонити Меджліс зажадали інші кримськотатарські організації. У листі на її ім'я від 2 лютого 2016 року стоять підписи п'яти громадських об'єднань.

У ньому йдеться, що особи, "які вважають себе лідерами кримських татар", дискредитують "мирний і працьовитий народ", вимагають "деокупації Криму", чого не може бути, тому що "немає ніякої окупації", а є "возз'єднання Криму з Росією", підтримане на референдумі "усіма народами" півострова.

Один з підписантів - керівник громадської організації "Кирим бірлігі" Сейтумер Німетуллаєв - поруч зі своїм підписом зробив приписку: "12000 членів громадської організації". Російській службі Бі-бі-сі він пояснив, що не підписувався за всіх членів, а просто позначив їхню кількість. Крім того, пан Німетуллаєв не пам'ятає, хто є автором листа.

Меджліс називає себе виконавчим органом кримських татар. Законодавчим при ньому є Курултай. Обидва органи були засновані в 1991 році з метою ліквідації наслідків геноциду радянської держави щодо кримських татар.

У 2013 році голова Меджлісу з дня його заснування Мустафа Джемілєв (член парламенту України з 1998 року) заявив, що не буде знову балотуватися на цей пост. Новим головою обрали Рефата Чубарова. Йому і пану Джемілєву заборонили в'їзд в Росію до 2019 року.

Зі зброєю або без

"Меджліс неможливо заборонити, - каже Мустафа Джемілєв. - Він обраний народом і може тільки саморозпуститися рішенням національного з'їзду. Тому колабораціоністи чинять тиск на учасників Меджлісу, видворяють їх з Криму, намагаються створювати якісь структури натомість. Ці структури очолюють люди на кшталт Німетуллаєва, колишнього голови адміністрації міста Генічеська в Херсонській області, проти якого в Україні порушено справу про розкрадання в особливо великих розмірах. Таким людям в Україні робити нічого".

Сейтумер Німетуллаєв, зі свого боку, звинувачує Меджліс в недемократичності.

"23 роки пройшли під єдиновладдям Джеміля. Він робив тільки те, що йому подобається, якщо хтось був проти - Джемілю вони були неугодні. Він хотів керувати кримськими татарами як Північною Кореєю. Слово Меджліс тепер асоціюється з ним, тому у органу, який буде представляти народ, має бути інша назва - збори, або "Кирим" - народ сам вибере", - коментує громадський діяч.

Пан Джемілєв вважає, що відновити територіальну цілісність України можна, навчаючи населення анексованого Росією Криму. Так, з Києва по супутнику кримськотатарською мовою віщає телеканал ATR. Частина передач виходять українською, російською і турецькою з українськими субтитрами. У самому ж Криму нещодавно запрацював провладний канал кримськотатарською мовою - "Міллет".

"Хоча багато кримських татар гребують отримувати російський паспорт, для більшості - це необхідність, - продовжує пан Джемілєв. - Без нього не можна звернутися до лікаря, не можна влаштуватися на роботу. Отримати російський паспорт в Криму - не те ж саме, що підтримувати Росію. Справжніх колабораціоністів мало, їх треба просвіщати. Я знаю випадки, коли сусіди таких людей не запрошували на весілля".

Не завадить заборона Меджлісу і кримськотатарському батальйону, сформованому на кордоні з Кримом в 2015 році. За словами пана Джемілєва, він буде наводити лад після того, як півострів покинуть російські війська.

"При цьому ми наполягаємо на створенні спільного батальйону з міністерством оборони України, який прийде на допомогу в разі етнічних чисток - таких, як були, наприклад, в Чечні", - заявляє пан Джемілєв.

Тим часом Наріман Джелянов, що перебуває в Криму, стверджує, що організація не буде брати в руки зброю.

"Вся історія національного руху кримських татар показує, що ми завжди знаходимо методи, які відповідають часу, обставинам. Це завжди принципи ненасильства", - коментує член Меджлісу.

Турецький слід

Позов Наталії Поклонської збігся за часом із зустріччю представників Меджлісу з прем'єр-міністром Туреччини Ахметом Давутоглу. Обидві сторони вважають, що Крим окупований Росією.

Наріман Джелялов не пов'язує цю зустріч з погіршенням відносин Росії і Туреччини.

"Погіршуються у Росії з кимось стосунки або поліпшуються - не має значення. Росія порушила міжнародне право, їй про це говорять, вона змушена реагувати. Це стосується не лише Криму, але і сходу України, цілих держав і міжнародних об'єднань. Росія перша зацікавлена в налагодженні діалогу. Але подібними діями - заборонами, арештами, обшуками - намагається вирішити питання по-своєму. Історія показує, що такі методи не приводять до успіху", - резюмує пан Джелялов.

За даними українського перепису 2001 року, в Криму налічувалося 243 тис. кримських татар. Після того, як Росія анексувала Крим, півострів, за різними оцінками, покинули від декількох сотень до 20 тис. кримських татар.