Як пов'язані світло і права людини у Криму

Кримськотатарські лідери заявляють, що дозволять відремонтувати зруйновані лінії електропередач, якими постачається світло до Криму, лише у випадку, якщо Росія виконає хоча б одну із вимог, що їх висунули кримські татари до російської влади кілька місяців тому.

Кримські татари вважають, що після анексії Криму у березні 2014 року кримінальні переслідування, зникнення людей, арешти, обшуки і залякування стали постійними на півострові. За даними правозахисників, після анексії територію Криму вимушено залишили тисячі кримських татар, і цей процес триває. Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв у серпні заявив про щонайменше 10 тисяч кримських татар, які виїхали з півострова.

Правозахисники, втім, кажуть, що тиск в Криму є загальним і не має етнічного чи релігійного спрямування. Просто кримські татари є організованою групою, яка голосно заявляє про свої права.

Натомість в російському уряді розповідають про втілення програми інтеграції кримських татар, ухвалені закони і укази, спрямовані на підтримку корінного народу Криму. Самопроголошена кримська влада також заявляє, що кримських татар на півострові не утискають.

То чи можна говорити про масштабні переслідування кримських татар у Криму?

Арештовані та зниклі

Точної кількості кримських татар, які були арештовані у Криму з березня 2014 року, назвати не може ніхто. Абмеджид Сулейманов, керівник меджлісу кримськотатарського народу у Херсонській області, куди вимушено переїхало найбільше кримських татар, каже, що йому точно відомо про дев’ятьох людей, проте насправді їх може бути більше.

"На жаль, часто так буває, що люди зникали, їхні родичі згодом дізнавалися, що вони арештовані, але вони нікуди не повідомляли про це, навпаки, вимикали телефони, інтернет. Вони бояться спілкуватися, бо їм погрожують, кажуть, що коли вони щось розповідатимуть, їхнім рідним буде гірше", - розповідає ВВС Україна Абмеджид Сулейманов.

Найвідоміший арештований - Ахтем Чигойз, заступник голови меджлісу кримськотатарського народу, який став виконувачем обов'язків голови організації після того, як Росія у липні минулого року заборонила в'їзд до Криму Рефату Чубарову.

Він був заарештований 29 січня 2015 року за звинуваченнями в організації масових заворушень у Сімферополі, що відбулися 26 лютого 2014-го, під час проведення одночасно двох мітингів – прихильників територіальної цілісності України та проросійських демонстрантів. Тоді загинули двоє.

За цією ж справою були заарештовані і досі перебувають під вартою Мустафа Дегерменджи та Алі Асанов. Їм, як і Ахтему Чигойзу, інкримінують "насильство стосовно прихильників партії "Русское единство".

Як повідомив ВВС Україна Абмеджид Сулейманов, днями йому стало відомо, що за справою "26 лютого" у СІЗО Сімферополя перебувають ще двоє кримських татар.

За його словами, ще четверо арештовані у Севастополі за звинуваченнями в нібито участі у "радикальних ісламістських організаціях".

У так званій справі "3 травня", за даними меджлісу, п'ятеро кримських татар вийшли із СІЗО, але перебувають під слідством. Їм інкримінують спротив працівникам правоохоронних органів під час зустрічі татар в Армянську із лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим минулого року. Загалом за цією справою до кримінальної відповідальності притягнули понад 100 людей.

За даними лідерів кримських татар, за час анексії Криму багато їхніх співвітчизників зникли. Ще у жовтні минулого року Мустафа Джемілєв, виступаючи на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, заявив про зникнення 18 людей і про знайдення мертвими із ознаками насильницької смерті ще близько 10-ти.

За даними першого заступника голови меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, люди зникали і у 2015-му році. П’ятеро з них знайдені вбитими.

Проте у прокуратурі Криму не виокремлюють ці випадки. Як повідомляє сайт прокуратури, на одній із нарад з питань етнонаціональних стосунків у Криму в липні цього року прокурор Наталія Поклонська повідомила, що із загальної кількості людей, що зникли без вісти у Криму, кримські татари становлять 6%.

Примус до "добровільної депортації"?

30 листопада відбулися обшуки у керівників регіональних меджлісів. Про це написали у Facebook Ескендер Барієв та перший заступник голови меджлісу Наріман Джелял.

Співробітники ФСБ обшукували помешкання керівників меджлісів Радянського та Кіровського районів АРК, а також члена комітету із захисту прав кримськотатарського народу у Феодосії.

Як пише Наріман Джелял, обшуки можуть бути пов’язані з підривом електроопор у Херсонській області.

2 листопада в Криму відбулися обшуки у будинках колишніх співробітників кримськотатарського телеканалу ATR – Лілі Буджурової, Ельзари Іслямової і в будинку батьків власника телеканалу Ленура Іслямова, а також у його будинку в Москві.

Згідно з інформацією управління російського ФСБ в Криму, обшуки відбуваються в рамках порушеної стосовно власника ATR кримінальної справи.

"Думаю, це все - спроби вкотре залякати кримських татар, - вважає Абмеджид Сулейманов. - Росія розуміє, що їй щось треба робити, бо серед кримського населення зріє невдоволення місцевою владою. Їм треба чимось відволікти людей від проблем і вчергове звалити все на кримських татар".

Загалом, за даними меджлісу, через судові і правоохоронні органи Криму за час анексії пройшли кілька сотень кримських татар.

"Окупаційна влада в Криму змушує кримських татар залишати півострів, застосовуючи різні способи. В першу чергу, це внесення в кримське суспільство загрозливих викликів, які сприймаються людьми як особиста небезпека", - ідеться у доповіді Національного інституту стратегічних досліджень при президенті України.

За час після анексії Криму "робляться спроби відібрати у віруючих мечеті або передати їх у підпорядкування спільноти, яка є більш лояльною до нової влади", арештовані банківські рахунки Фонду "Крим", який підтримував діяльність меджлісу, відбулося примусове виселення його із власного приміщення. Меджліс у Криму фактично припинив існування, наголошує Національний інститут.

Лідер Криму Сергій Аксьонов заявив, що для нього не існує такої структури, як меджліс, допоки він не зареєструється відповідно до російського законодавства.

"Одним із способів позбавитися від нелояльно налаштованих кримських татар є призов на службу в збройних силах Росії. У разі відмови від служби в російській армії на них чекає кримінальне переслідування. Тому кримські татари змушені будуть добровільно виїздити з півострова, тобто мова вже йде про те, що "влада" Криму змушує до "добровільної" депортації кримських татар", - ідеться у доповіді Національного інституту.

У цьому ж ряду - заборона на в’їзд до Криму Рефату Чубарову, Мустафі Джемілєву та іншим лідерам кримських татар.

Вимоги до Росії

Ще у вересні, починаючи блокування автошляхів до півострова, кримські татари оголосили свої вимоги до російської влади.

Серед них - звільнення українських політв'язнів , , Олександра Костенка, Ахтема Чийгоза, Мустафи Дегерменджи, Алі Асанова.

Також кримські татари вимагають скасувати перешкоди для роботи кримськотатарських та українських ЗМІ у Криму, забезпечити доступ до Криму іноземних журналістів і міжнародних спостерігачів за дотриманням прав людини. Серед вимог також - припинення переслідувань кримських татар та інших громадян України та скасування заборони на в'їзд до Криму лідерів кримськотатарського народу.

Жодна із вимог, кажуть лідери кримських татар, не виконана.

Як сказав журналістам керівник меджлісу Рефат Чубаров після того, як припинилося постачання електрики до Криму, ідеться "хоча б про мінімальне дотримання прав людини у відповідності до міжнародного законодавства".

Повні права

Офіційні органи Росії висловлюють подив закидами на адресу російської влади і наполягають на тому, що права кримських татар не утискаються владою.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявляв, що усі проблеми кримських татар вирішені після ухвалення низки законів та указів президента Володимира Путіна.

"Кримські татари представлені в усіх органах влади Республіки Крим, мають повне право говорити, жити та навчати дітей на рідній мові, користуватися всіма послугами на своїй мові", - заявляв він.

Ще одразу ж після так званого референдуму про приєднання Криму до Росії, у квітні 2014 року президент Путін підписав указ про реабілітацію кримських татар, який, на думку російського лідера, сприятиме поновленню прав корінного народу, у тому числі і питаннях надання землі. Він назвав неприпустимим спроби "впихнути" кримськотатарське питання у суперечки між Україною і Росією.

Нещодавно Володимир Путін заявив, що у рамках реалізації цієї програми він готовий підписати указ про спрощене отримання російського громадянства кримськими татарами.

Про успішну інтеграцію кримських татар до всіх гілок влади та міжнаціональну злагоду в Криму говорить і самопроголошений глава Криму Сергій Аксьонов. У квітні він <link type="page"><caption> назвав</caption><url href="http://simfmo.rk.gov.ru/rus/index.htm/news/301081.htm" platform="highweb"/></link> одним зі своїх пріоритетів розвиток кримськотатарської культури та мови, наголосивши, що нова влада Криму робить для них більше, ніж робила українська.

Не національна ознака

Водночас експерти і правозахисники наголошують, що переслідувань у Криму зазнають не лише кримські татари, а усі, хто висловлює незгоду із референдумом про приєднання Криму до Росії у березні минулого року. Підтвердженням цьому, кажуть вони, є справи кримчан Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва, Олександра Клименка.

"Мушу особливо наголосити, що переслідування не відбуваються за етнічною чи релігійною ознакою. Не тому, що вони татари, мусульмани. Ідеться про те, що у Криму розгорнулася кампанія, і дуже організована, залякування усіх незгодних. І вона спрямована на усіх, хто не погоджується із офіційною версією Росії про події, що відбулися у березні 2014-го року. І так вийшло, що політичні опоненти російської влади - це нечисленні проукраїнські активісти і кримськотатарська громада", - сказав ВВС Україна дослідник по Україні, Молдові та Білорусі правозахисної організації Amnesty International Красимір Янков.

Подібного висновку доходить у своєму щорічному звіті, опублікованому на початку року, правозахисна організація Human Rights Watch, де сказано, що наступ на права людини в Росії триває, а мешканці Криму, яких підозрюють в проукраїнських поглядах, стикаються з переслідуваннями так званих "загонів самооборони".

"Те, що відбувається, - обшуки, арешти, усе це тому, що кримські татари лишилися найбільшою і найкомпактнішою групою, яка відкрито говорить, що не згодна із тим, що відбулося у Криму", - переконаний правозахисник з Amnesty International Красимір Янков.