Представник Ради Європи зустрівся із Чийгозом, арештованим у Криму

Керівник делегації Ради Європи Жерар Штудман зустрівся у Сімферополі із заступником голови меджлісу кримськотатарського народу Ахтемом Чийгозом, який перебуває під арештом із 29 січня минулого року.

Про це повідомив керівник меджлісу Рефат Чубаров під час відкриття у приміщенні МЗС України експозиції, присвяченої Ахтему Чийгозу.

Рефат Чубаров сказав, що розмова тривала майже півтори години. Він зауважив, що перекладачем з англійської був представник кримської влади.

"Це був перекладач, запропонований окупантами. Рівень знань англійської мови Ахтема не дозволяв йому повністю контролювати бесіду і переклад. Але сподіваємося, розмова була корисною для усіх нас", - повідомив Рефат Чубаров.

Деталі бесіди поки що не відомі.

Місія Ради Європи, яка вивчає дотримання прав людини та свободи слова у Криму, працює на півострові із 26 по 31 січня.

26 січня мало відбутися чергове засідання у справі "26 лютого", проте воно було перенесене на 15 лютого на прохання "прокуратури" Криму. Офіційна причина - планова госпіталізація одного із підозрюваних у справі, Ескандера Кантемирова.

Адвокат Микола Полозов припустив, що перенесення засідання відбулося через присутність у Криму експертів місії Ради Європи.

"Схоже, боялися, що місія Ради Європи завітає на суд", - написав Микола Полозов на своїй сторінці у Facebook.

Обвинувачення "прокуратури"

На попередньому засіданні суду 15 січня "прокурор Криму" Наталія Поклонська оголосила обвинувачення шістьом кримським татарам.

Ахтему Чийгозу інкримінують "організацію та участь у масових безладах під стінами" кримського парламенту 26 лютого 2014 року. Іншим п'ятьом - Мустафі Дегерменджі, Алі Асанову, Арсену Юнусову, Ескендеру Кантемирову та Ескендеру Емірвалієву - участь у масових безладах. За звинуваченнями Ахтему Чийгозу відповідно до Кримінального кодексу Росії передбачене позбавлення волі строком від 8 до 15 років, іншим підозрюваним - від 3 до 8 років.

Ахтем Чийгоз, заступник голови меджлісу кримськотатарського народу, став виконувачем обов'язків голови організації після того, як Росія у липні минулого року заборонила в'їзд до Криму Рефату Чубарову.

Він був заарештований 29 січня 2015 року за звинуваченнями в організації масових заворушень, під час проведення одночасно двох мітингів – прихильників територіальної цілісності України та проросійських демонстрантів партії "Русское единство", яку на той час очолював нинішній керівник Криму Сергій Аксьонов. Тоді під час сутичок і тисняви загинули двоє людей, близько 80-ти були травмовані.

Після засідання 15 січня адвокат Ахтема Чийгоза Микола Полозов заявив, що його підзахисного судять за "обкатаною технологією" інших політичних справ проти українців у Росії.

Зниклі та арештовані

Справа Ахтема Чийгоза, Мустафи Дегерменджі та Алі Асанова є найвідомішою, проте вона далеко не єдина, порушена проти кримських татарів "прокуратурою" анексованого півострова.

Ще четверо арештовані у Севастополі за звинуваченнями в нібито участі у "радикальних ісламістських організаціях".

У так званій справі "3 травня", за даними меджлісу, п'ятеро кримських татарів вийшли з СІЗО, але перебувають під слідством. Їм інкримінують спротив працівникам правоохоронних органів під час зустрічі татар в Армянську із лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим у 2014 році. Загалом за цією справою до кримінальної відповідальності притягнули понад 100 людей.

За даними лідерів кримських татарів, за час анексії Криму багато їхніх співвітчизників зникли. Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявляв про зникнення 18 людей і про те, що знайшли мертвими із ознаками насильства ще десятьох.

Точної кількості кримських татарів, які були арештовані у Криму після анексії півострова Росією у березні 2014 року, назвати не може ніхто, каже Абмеджид Сулейманов, керівник меджлісу кримськотатарського народу у Херсонській області, куди вимушено переїхало найбільше кримських татарів.

"На жаль, часто так буває, що люди зникали, їхні родичі згодом дізнавалися, що вони арештовані, але вони нікуди не повідомляли про це, навпаки, вимикали телефони, інтернет. Вони бояться спілкуватися, бо їм погрожують, кажуть, що коли вони щось розповідатимуть, їхнім рідним буде гірше", - розповідає ВВС Україна Абмеджид Сулейманов.

Проте у "прокуратурі" Криму не виокремлюють ці випадки. Як повідомляє сайт відомства, на одній з нарад з питань етнонаціональних стосунків у Криму "прокурор" Наталія Поклонська повідомила, що із загальної кількості людей, які зникли без вісти у Криму, кримські татари становлять 6%.

Лідер Криму Сергій Аксьонов заявляв, що для нього не існує такої структури, як меджліс, допоки він не зареєструється відповідно до російського законодавства.

Нинішня влада півострову заборонила в’їзд до Криму Рефату Чубарову, Мустафі Джемілєву та іншим лідерам кримських татарів.

Минулого тижня "прокуратура Криму" заочно арештувала Мустафу Джемілєва.