Політичні в'язні в Росії: хто наступний після Сенцова?

Українські громадяни Олег Сенцов та Олександр Кольченко, яких російський суд засудив до багаторічного ув'язнення, можуть стати не останніми, кого покарає російське правосуддя.

Міністерство закордонних справ України назвало політичними в'язнями 11 громадян України, які або вже покарані судами у Росії, або перебувають у слідчих ізоляторах. Їх звинувачують у "тероризмі", "екстремізмі", "шпигунстві". Строки ув'язнення за такими звинуваченнями можуть сягати 20 років.

Проте правозахисники кажуть, що на сьогодні ані у державних органів, ані в правозахисних організацій немає повної інформації про те, скільки насправді громадян України може утримуватися у місцях несвободи на території Російської Федерації.

"Ми свідомі того, що названі зовнішньополітичним відомством 11 людей – це абсолютно не вичерпаний список українських громадян, які можуть утримуватися на території Росії", - сказала в інтерв’ю ВВС Україна координатор волонтерської організації "Євромайдан SOS" Олександра Матвійчук.

Ця організація кілька місяців тому започаткувала кампанію "Let my people go" ("Поверніть мій народ" - англ.), мета якої – поширення інформації, у тому числі за кордоном, про людей, які, на думку правозахисників і української влади, незаконно утримуються під арештом у Росії.

"Світ зараз знає про Надію Савченко, про Олега Сенцова, але абсолютно не знає про решту ув'язнених. Ми стикнулися із тим, що до останнього часу навіть державні органи в Україні, що вже казати про пересічних громадян, не мали усієї інформації про тих, хто перебуває у таких самих умовах, як Савченко і Сенцов", - каже Олександра Матвійчук.

"Ці люди стали не лише жертвами правового свавілля, вони є інструментом формування образу ворога-українця в Російській Федерації. Саме тому вони "призначені" "терористами", "карателями", "шпигунами", - переконана правозахисниця.

Найгучніша справа

Міністр закордонних справ Павло Клімкін неодноразово заявляв, що Україна докладає однакових зусиль для звільнення як відомих у світі Надії Савченко та Олега Сенцова, так і інших українських громадян, які перебувають в ув'язненні в Росії.

"Євромайдан SOS" та МЗС України зібрали інформацію про тих, хто звинувачується російськими слідчими органами з часу, що минув після анексії Криму та з початку конфлікту на Донбасі.

"17 червня 2014 року вона була викрадена бойовиками самопроголошеної ЛНР неподалік від міста Щастя. Надії Савченко пред'явили звинувачення у пособництві вбивству двох або більше осіб", - ідеться <link type="page"><caption> на сайті</caption><url href="http://mfa.gov.ua/en/page/open/id/4177" platform="highweb"/></link> МЗС України.

Росія наполягає на тому, що Надія Савченко був затримана на території Російської Федерації, проте вона сама та українські офіційні органи наполягають, що вона була незаконно переправлена через кордон у Росію.

За звинуваченнями, висунутими слідчими органами Росії, Надії Савченко загрожує до 25 років ув’язнення.

Більше про справу Надії Савченко читайте тут.

Нещодавно адвокат льотчиці Марк Фейгін, а також радник голови Служби безпеки України Юрій Тандит повідомили, що спецслужби України та Росії обговорюють можливість обміну Надії Савченко на затриманих в Україні російських офіцерів Олександра Александрова та Євгена Єрофеєва. Однак потім прес-центр СБУ заперечив таку інформацію, вказавши, що справи двох росіян готуються до розгляду у суді.

"Кримські терористи"

Олег Сенцов, 39-річний український кінорежисер. Найвідоміший його фільм - "Геймер". Був активістом Автомайдану, під час подій у Криму постачав продовольство українським військовослужбовцям, які були заблоковані на кримських базах.

Олег Сенцов був заарештований 11 травня 2014 року у Криму.

Він став одним з чотирьох українських активістів, яких ФСБ Росії звинуватила у підготовці терористичних нападів на стратегічні об'єкти у Криму.

Усіх чотирьох молодих людей суди у Росії засудили до різних термінів ув'язнення. Найбільший термін отримав Олег Сенцов 25 серпня 2015 року - 20 років тюрми суворого режиму.

Окрім Олега Сенцова, у травні минулого року були заарештовані Геннадій Афанасьєв, Олексій Чирній та Олександр Кольченко.

Усім їм інкримінували скоєння вибухів 9 травня 2014 року біля меморіалу "Вічний вогонь" і пам'ятника Леніну в Сімферополі, підпал офісів громадської організації "Русская община Крыма" та філії партії "Единая Россия".

Олександр Кольченко, 25 років, студент. На момент арешту навчався на географічному факультеті Таврійського національного університету.

Навесні 2014-го брав участь в акціях протесту проти анесії Криму Росією. 25 серпня 2015 року його засудили до 10 років в'язниці.

Олексій Чирній, 34 роки, історик. До арешту викладав історію в одному із кримських вишів. Його затримали у Сімферополі першим із чотирьох хлопців ніби-то із саморобними вибуховими пристроями.

За версією російського слідства, Олексій Чирній входив до "диверсійно-терористичної групи "Правого сектора", якою ніби-то керував Олег Сенцов.

Геннадій Афанасьєв, 24 роки, юрист, закінчив Таврійський національний університет ім.Вернадського.

Олексій Чирній і Геннадій Афанасьєв раніше були засуджені на 7 років суворого режиму і вже відбувають покарання.

Як розповіла ВВС Україна Олександра Матвійчук, на суді обидва хлопці визнали свою вину і обмовили Олега Сенцова. Проте, каже правозахисниця, є також підозри у тому, що ці зізнання були взяті шляхом катувань.

Слідчий комітет Росії ще до оголошення вироків Олегу Сенцову і Олександрові Кольченку заявляв, що оскільки вони є жителями Криму, то автоматично мають громадянство Росії, тому їх судять як російських громадян і що будь-яке втручання з боку України є неприйнятним.

24 серпня офіційний представник Слідчого комітету РФ Володимир Маркін <link type="page"><caption> в інтерв'ю газеті "Известия"</caption><url href="http://izvestia.ru/news/590307" platform="highweb"/></link> заявив, що жодних політичних мотивів у переслідуванні Надії Савченко та Олега Сенцова немає.

"Слідство взагалі не має мотивів, у тому числі і політичних, а тільки факти на руках і обов'язок їх розслідувати. Мотиви бувають тільки у самих злочинців, в тому числі політичні, як в цьому випадку", - заявив Володимир Маркін.

На Кавказі

Микола Карпюк, 51 рік, активіст Євромайдану.Перебуває у слідчому ізоляторі в Єсентуках. Був одним із лідерів праворадикальної партії УНА-УНСО, під час Євромайдану приєднався до "Правого сектору".

Був арештований 21 березня 2014 року за нез'ясованих обставин. Його дружина розповідала журналістам, що зв'язок із Миколою зник після того, як він поїхав у справах до Чернігівської області. Вона не виключає, що його викрали.

Миколу Карпюка звинувачують у бандитизмі, зокрема, у незаконній діяльності у Чечні.

Досі український консул не отримав дозволу зустрітися із підслідним. Так само, як і з ще одним українцем, який перебуває у СІЗО на Кавказі.

Станіслав Клих, 41 рік, історик. Був заарештований в Росії 11 серпня 2014 року, під час відвідин своєї подруги в Орлі. Після цього був нібито переведений у в'язницю в Єсентуках, потім - у П'ятигорську. Як вказується на сайті МЗС, досі не відомо, у яких злочинах звинувачують Станіслава.

МЗС України твердить, що російська сторона проігнорувала понад 20 звернень МЗС та генерального консульства України у Ростові-на Дону про допуск до Миколи Карпюка і Станіслава Клиха представників консульства.

"Російська Федерація грубо і свідомо порушує свої міжнародні зобов'язання, нехтує положеннями Віденської конвенції про консульські відносини 1963 року і Консульської конвенції між Україною і Російською Федерацією 1993 року", - йдеться в заяві МЗС.

26 серпня Слідчий комітет Росії повідомив, що кримінальна справа стосовно Миколи Карпюка і Станіслава Клиха направлена до суду і що російські слідчі із Північно-Кавказького федерального округу зібрали "достатню доказову базу".

Обидвох українців звинувачують у вбивстві щонайменше 30 російських військових під час війни у Чечні. Слідчі твердять, що із грудня 1994 по січень 1995 року, перебуваючи у складі УНА-УНСО, вони брали участь у боях із Збройними Силами РФ на території Грозного.

Як твердить Слідком РФ, Микола Карпюк і Станіслав Клих входили до "банди під назвою "Вікінг", до якої входили також інші члени УНА-УНСО і які були пов"язані із Шамілем Басаєвим і Асланом Масхадовим.

Кримські татари і кримські українці

МЗС України серед політичних в'язнів називає Ахтема Чийгоза, заступника голови меджлісу кримськотатарського народу, який став виконуючим обов'язки голови організації після того, як Росія заборонила в'їзд до Криму Рефата Чубарова.

Він був заарештований 29 січня 2015 року зі звинуваченнями в організації масових заворушень в Сімферополі 26 лютого 2014 року, коли відбувалося одночасно два мітинги - проукраїнських і проросійських демонстрантів.

Тоді ж були заарештовані і досі перебувають під вартою двоє кримсько-татарських активістів - Мустафа Дегерменджи та Алі Асанов. Їм, як і Ахтему Чигойзу, інкримінують "насильство стосовно прихильників партії "Русское единство". Тоді внаслідок сутичок загинуло дві людини.

Їхній арешт один із судів Сімферополя продовжив до 19 листопада.

Олександр Костенко, активіст ВО "Свобода" і активний учасник Євромайдану.

Нещодавно у Криму його засудили до 4 років і 2 місяців колонії загального режиму за ніби-то заподіяння шкоди бійцю "Беркута". Але не у Криму, а у Києві. Окрім того, його звинуватили у незаконному зберіганні зброї на місцем проживання у Сімферополі. На суді хлопець відмовився від своїх показів, заявивши, що слідство отримало їх, застосовуючи катування.

Обвинувачем Олександра Костенка була "прокурор Криму" Наталія Поклонська, що, на думку правозахисників, може свідчити про показовість судового процесу з метою залякування.

"Ми розуміли, що якийсь результат, крім позбавлення волі, малоймовірний. Участь у ньому Поклонської свідчить про показовість цього процесу, про його упередженість. Поклонська робила багато заяв, що "ми будемо шукати радикалів, будемо їх карати", - розповідала заступник керівника Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі одразу ж після завершення суду.

Наталія Поклонська на суді заявила, що "це відновлення справедливості, на яку чекали потерпілі співробітники спецпідрозділу "Беркут".

Юрій Ільченко, 37 років, викладач, власник приватної школи іноземних мов.

Як розповіла ВВС Україна Олександра Матвійчук із "Євромайдан SOS", Юрія Ільченка, який зараз перебуває у СІЗО в Сімферополі, затримали через те, що на власному сайті він висловлював незгоду із анексією Криму і діями Росії на Донбасі. Його звинувачують в екстремізмі.

Валентин Виговський, 32 роки, підприємець. Заарештований у Криму і перевезений до СІЗО "Лефортово" у Москві. Його підозрюють у нелегальній банківській діяльністості і розголошенні комерційної інформації. За іншими даними, зокрема, поширеними адвокатом Надії Савченко Іллею Новиковим, йому інкримінують "шпигунство".

Непорозуміння чи сплановані арешти

Сергій Литвинов, 32 роки, колгоспник с.Камишне Луганської області. Був заарештований 22 серпня минулого року, його звинувачують у бойових діях в складі добровольчого батальйону "Дніпро". Проте керівництво цього батальйону заперечувало цю інформацію, твердячи, що Сергій Литвинов ніколи не належав до цього підрозділу.

Він був затриманий в лікарні в Ростовській області, де перебував на лікуванні.

Українські консули зустрілися з Сергієм Литвиновим двічі, він скаржився на фізичне і психологічне насильство і тортури, що застосовують проти нього російські правоохоронці.

Як свідчить розслідування, проведене журналістами інтернет-видання <link type="page"><caption> «Українська правда. Життя»</caption><url href="http://life.pravda.com.ua/society/2015/07/28/197778/" platform="highweb"/></link>, односельці Литвинова кажуть, що Сергій психічно неповноправний, хоч і не стоїть на обліку. Не виключено, що він розповідав пацієнтам медичного закладу про те, як брав участь у військових діях, проте це могло бути вигадкою, кажуть його земляки.

Юрій Солошенко, 73 роки, пенсіонер. Екс-директор Полтавського державного підприємства "Знамя", був арештований в Москві 5 серпня минулого року і звинувачений у шпигунстві.

Це підприємство ще з часів СРСР виготовляло надчастотні електровакуумні лампи для засобів протиповітряної оборони. У 2012 році "Знамя" пройшло через процедуру банкрутства, а Юрій Солошенко вийшов на пенсію у 2010-му.

Головними замовниками продукції підприємства були російські підприємства.

За інформацією родичів, Юрій Солошенко поїхав до Москви на запрошення свого давнього колеги і друга і там був затриманий співробітниками ФСБ.

Строк тримання під вартою Московський міський суд продовжив до 5 жовтня 2015 року. Подробиці справи не відомі, оскільки вона має гриф "таємно".

Представників консульства до Юрія Солошенка також не допускають.

Ті, що повернулися

Студенти Юрій Яценко та Богдан Яричевський зусиллями правозахисників та МЗС України повернулися додому.

Хлопців визнали винними у порушенні правил в’їзду чи режиму перебування та території Росії і присудили штраф у розмірі 2000 рублів, з подальшою висилкою за межі Росії. Однак, незважаючи на це рішення суду, їх продовжували утримувати на території Російської Федерації, <link type="page"><caption> повідомляє сайт</caption><url href="http://www.ombudsman.gov.ua/ua/all-news/pr/28515-ne-gromadyanin-ukraiini-yurij-yatsenko-yakij-nezakonno-utrimuvavsya-na-te/" platform="highweb"/></link> уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Вони перебували в ув'язненні близько трьох місяців.

"Нас звинувачували у підготовці терактів у Росії, співпраці із "Правим сектором" і навіть шпигунстві. Говорили нібито ми хочемо дізнатися, чи на території Курської області є російські війська. Також від нас вимагали відмовитись від українського громадянства і пропонували за це гроші. Ще нам пропонували, щоб ми попросили політичного притулку в Росії, як особи, що втікають від радикальних сил в Україні",– розповів Богдан Яричевський на одній із прес-конференцій.

Насправді, кажуть вони, поїхали до Курської області, щоб забрати дороге обладнання - gps-трекер, яке із Харківської області потоком повітря занесло на територію Росії. Хлопців у готелі затримала поліція для встановлення осіб іноземних громадян.

Щоб уникнути подальших тортур від працівників служби безпеки Росії, українські полонені вдалися до самокалічення: Юрій розрізав собі вени та живіт, Богдан – живіт, ідеться у повідомленні МЗС України.

Богдана відпустили 11 серпня минулого року, а Юрію висунули нове звинувачення - контрабанда вибухових речовин. 10 березня 2015 року його засудили на 2 роки позбавлення волі. Проте невдовзі вирок змінили рішенням апеляційного суду - із двох років до 9 місяців. Цей термін він уже відбув, тому у травні 2015-го зміг повернутися в Україну.

"Невидимі"

Олександра Матвійчук із "Євромайдан-SOS" каже, що у списку людей, яких Україна вважає політичними в'язнями, окрім Надії Савченко, лише цивільні.

"Але ми не знаємо про долю військовослужбовців, які зникають на території Донбасу. Вони можуть опинитися на лише у полоні у так званих ДНР/ЛНР, але й на території Росії", - зазначає Олександра Матвійчук.

Вона розповідає, що "Євромайдан-SOS", збираючи свідчення про злочини під час конфлікту на Донбасі, спілкується із людьми, які вийшли з полону.

"Вони розповідають, що їх перевозили на територію Росії, там тримали. Наскільки це масово, і чи всі повертаються, ми не можемо сказати. Але такі випадки існують. І цих військовослужбовців не можна знайти офіційно, оскільки Росія "не веде війну", "не постачає зброю", і така її позиція робить цих людей невидимими", - визнає Олександра Матвійчук.

Як відомо, Кремль дійсно протягом усього конфлікту на сході України заперечує участь військових Росії у бойових діях на території Донбасу.

Вона також каже, що психологічний стан українців, що утримуються у слідчих ізоляторах в Росії, вкрай складний. Посилаючись на адвокатів цих людей, вона розповідає, що окрім того, що до них не допускають представників українського консульства, слідчі їх переконують, що Україна від них відвернулася як від зрадників.

"Ці люди перебувають у вакумі, їм загрожує до 20 років ув'язнення, а їм постійно розповідають, що про них Україна забула, зрадила їх, що вони нікому не потрібні", - каже вона.