Порошенко: мотиви війни на Сході ті самі, що й у Другої світової

Президент України Петро Порошенко заявив, що мотиви Другої світової війни та конфлікту на сході України є "такими самими".

Про це йшлося у його промові на урочистому засіданні Верховної Ради з нагоди 70-ї річниці перемоги над нацизмом у Європі.

У своєму спічі пан Порошенко неодноразово проводив паралелі між антитерористичною операцію, котру провадить українська влада на Сході, та Другою світовою війною, висловлюючи впевненість у тому, що нинішній конфлікт завершиться перемогою України.

В урочистому засіданні парламенту разом з депутатами брали участь ветерани Другої світової війни, які воювали в лавах радянської армії та УПА, бійці АТО, а також колишні та нинішні високопосадовці, представники дипломатичного корпусу, генеральний секретар ООН Пан Гі Мун.

"Наруга над пам’яттю"

У своєму виступі президент назвав "надто очевидними" паралелі між подіями у Європі наприкінці 30-х років минулого століття та нинішнім конфліктом.

"Нам не треба пояснювати, що таке окупація чехословацьких Судетів, бо у нас частково окуповані дві наших області – Донецька та Луганська. Нам не треба нагадувати, що таке аншлюс Австрії. Ми дуже добре це засвоїли на прикладі анексії Криму", – заявив Петро Порошенко.

У промові президент звернувся до заяви російського президента Володимира Путіна від 2010 року про те, що без України Росія все одно перемогла б нацистську Німеччину, назвавши ці слова "наругою над пам’яттю загиблих воїнів і знущання над почуттями живих ветеранів".

"Не виграли б цієї війни без України та українців... А от, до речі, про те, чи почалася би війна, якби в Кремлі не підписали пакт Молотова-Ріббентропа, можна було би і подискутувати. Бо саме цей пакт відкрив останні шлюзи, які стримували війну", – заявив пан Порошенко.

8 травня стало відомо, що президент Росії не привітав президентів України, Грузії та балтійських країн з Днем Перемоги.

У вітальній телеграмі з Кремля йдеться про вітання главам усіх інших держав колишнього СРСР, а також "громадянам Грузії та України".

Роль Москви

Президент України заявив, що, хоча масштаби конфлікту на сході України є меншими, аніж у Другої світової війни, "(їхні) мотиви такі ж самі".

"Кордони комусь тиснуть, як замалі чоботи, імперські амбіції, марення поверненням "исконных земель", грубе нехтування міжнародним правом і нібито боротьба за права своїх одномовців", – пояснив Петро Порошенко.

Президент заявив, що саме російськомовне населення України найбільше постраждало у результаті конфлікту на Сході, котру він у виступі назвав "влаштованою Москвою трагедією".

Україна, НАТО та низка західних країн заявляють, що Росія постачає бойовикам самопроголошених Донецької та Луганської "народних республік" військову техніку, а на боці їхніх збройних формувань воюють кадрові російські військові. Офіційна Москва заперечує інформацію про свою причетність до конфлікту.

"Російськомовні громадяни України свою українську Вітчизну люблять не менше, ніж російськомовні... В АТО, де як мінімум кожен другий воїн російськомовний, (кожен з них) воює і доводить, що російською мовою любити Україну можна не менше, ніж українською", – заявив Петро Порошенко російською мовою.

Пан Порошенко озвучив дані ООН, згідно з котрими, бойові дії забрали життя понад шести тисяч мирних громадян України. Крім того, за словами президента, під час конфлікту загинули 1675 українських військових.

Прихильність Мінську

У промові в стінах парламенту Петро Порошенко вкотре заявив, що є прибічником "комбінованого способу" розв’язання конфлікту на Донбасі, який поєднував би "оборонно-військові зусилля з політико-дипломатичними", які зафіксовані у мінських угодах.

"Скільки б мене не критикували за мій мирний план, я зі свого курсу не зверну, бо відчуваю колосальну відповідальність за країну і за народ, який довірив мені владу, бо курс цей – єдино можливий і правильний", - заявив президент України.

Глава держави нагадав, що напередодні РНБО ухвалила Стратегію національної безпеки України. За його словами, головною загрозою нацбезпеці у документі визначено "агресивну політику Російської Федерації".

Стратегія передбачає досягнення українським сектором безпеки та оборони повної сумісності з відповідними структурами країн-членів НАТО, аби у майбутньому Київ міг набути повноправне членства в Альянсі.

Наголосивши на катастрофічних наслідках конфлікту для економіки держави, пан Порошенко заявив, що вже наступного року після досягнення миру "результати реформ дадуться взнаки у відновленні економічного зростання країни".

Нетипове засідання

Урочисте засідання парламенту відбувалося у День пам’яті та скорботи, встановлений президентським указом у березні цього року.

З цієї нагоди до Верховної Ради запросили десятки ветеранів Другої світової війни, котрі воювали у лавах як радянської армії, так і в Українській повстанській армії.

І якщо ветерани радянської армії досі регулярно брали участь у державних заходах з відзначення Дня Перемоги, то, як відзначив президент, учасників національно-визвольного руху чи не вперше запросили на подібну церемонію.

"Для того, щоб з’явитися у Верховній Раді, треба було чекати 24 роки... Дуже мало залишилося ветеранів УПА, але я можу представити їх", - заявив у кулуарах парламенту колишній боєць УПА Теодор Дячун.

Деякі ветерани радянської армії натомість згадували, що колись вже навідувалися до будівлі парламенту у бутність депутатами Верховної Ради УРСР.

"Я в політику не дуже мішаюсь, але мені хочеться, щоб ми всі жили дружно", – розповідала журналістам телеканалу "Рада" 91-річна Іраїда Кібіткіна, ветеран війни, котра була депутаткою у 1975-80 роках.