Ветеран Залужний: свято 9 травня треба зберегти

Ветерану війни Івану Залужному із Запоріжжя 10 травня виповниться 97 років. Він служив морським піхотинцем, брав участь у боях проти Німеччини і Японії, був поранений під Сталінградом.

У серпні минулого року ветеран поховав єдиного онука Івана - офіцера української армії, який загинув у бою на Донбасі.

Ветеран Іван Залужний каже, що пишався тим, що онук став офіцером.

Нинішній ювілейний День перемоги планував зустріти разом з ним.

ВВС: Як ви ставитесь до Дня перемоги 9 травня, чи не змінилася ваша думка про це свято?

Іван Залужний: Ні, ставлення не змінилося. Я думаю, що День перемоги потрібно відзначати. Це для нас було найдорожче свято. Довго чекали закінчення війни, тому завжди святкували перемогу. Як далі все буде, не знаю, але хочу, та інші ветерани хочуть, щоб це свято збереглося.

ВВС: Коли ви почали святкувати 9 травня, адже в СРСР це свято з 1948-го року до 1965-го не було вихідним днем?

Іван Залужний: Святкую кожного року, з того дня, як війна закінчилася. Я пам'ятаю, як диктор Левітан по радіо читав: "Наказ верховного головнокомандувача військам Червоної армії і військово-морського флоту". Про те, що німецькі війська розгромлені і капітулювали. Прийшов довгоочікуваний мир, а 9 травня уряд оголосив Днем перемоги.

Цей день для мене завжди був святковим, незалежно від того, чи був це вихідний, чи ні. Коли започаткували паради у день 9 травня ми, ветерани, завжди проходили колоною вулицями. А потім ми збиралися з друзями за пляшкою, згадували війну. Але нас дуже мало залишилося. Вже майже немає з ким зібратися. Цього року майже всі сказали, що погано почуваються, не підуть на зустріч. Я чув, що цього року і параду як такого не буде: ні в Запоріжжі, ні в Києві. Може це й правильно, тому що у зв'язку з військовими подіями, є небезпека терактів, як це було нещодавно в Харкові.

ВВС: На вашу думку, чи не забагато День перемоги в Росії експлуатують пропагандисти?

Іван Залужний: Так, це не є добре. На парад в Москві багато хто відмовився приїхати. Я за те, щоб всі відмовилися. Я чую, як деякі старі люди кажуть, що не хотіли б там знаходитися, тому що на параді поруч можуть стояти ті, хто зараз воює в Україні.

Чому росіяни порушили своє слово? Це ж була дружня сторона, ми колись разом захищали батьківщину (Росія послідовно відкидає свою пряму участь у конфлікті на Донбасі. - Ред.). Ми свого часу відмовилися від ядерної зброї добровільно. Ми впевнені були, що ніхто до нас не полізе. І раптом Росія порушила домовленості. Я не кажу про простих росіян, я про тих, хто керує, вони почали все.

Я і на похоронах онука заявив, я звертався до росіян, до фронтовиків, що я не звинувачую простих людей, бо не вони це все зробили. Так само як і під час війни з Німеччиною - не рядові німці тоді напали на нас, організував це Гітлер. Коли 22 червня 1941-го він почав бомбити Київ, Житомир, Севастополь, він війну не оголошував, офіційно вона не почалася, а танки вже на нашій землі, настання йде. І Путін діє так само. Рік минув, а він досі заявляє, що до війни в Україні не має відношення. А звідки там російські громадяни, звідки у них російська зброя, хто на неї дає гроші? (Російська влада заперечує, що військовослужбовці армії РФ беруть участь в боях на Сході. - Ред.).

ВВС: Якби з'явилася можливість, ви пішли б воювати зараз?

Іван Залужний: Так, ще Ваня (онук.- Ред.) був живий, я йому говорив, що було б мені хоча років п'ятдесят, пішов би обов'язково. Скільки матерів плаче, скільки сьогодні гине молодих хлопців, от як мій онук теж. Тому за нашу Україну потрібно воювати, потрібно відстоювати її до останнього.

ВВС: Як ви ставитеся до того, що буквально напередодні Дня перемоги воїнів Української повстанської армії Верховна Рада визнала борцями за незалежність України, адже вони воювали проти Червоної армії?

Іван Залужний: Я вважаю, що вже давно потрібно все пробачити один одному і потиснути руки. На знак примирення. Ми всі, і захід України, і схід повинні бути разом.