Іноземні ЗМІ: як живуть патріоти України на Донбасі?

Угода з кредиторами як надія для України, життя українських патріотів у самопроголошених республіках на Донбасі, а також міграційна криза у Європі – теми західної преси у п'ятницю.

Промінь надії

"Промінь надії" – так називає британська Financial Times угоду Києва з кредиторами, які погодилися списати 20% українського боргу.

Видання каже, що ця угода надає владі можливість взяти таку необхідну "передишку" та нарешті впровадити серйозні реформи.

На думку газети, економіка України поки що залишається у критичному стані, але демонструє перші ознаки покращення: гривня припинила падіння, а рівень інфляції стабілізувався.

"Як каже МВФ, постреволюційна влада України проводить реформи успішніше, ніж здається багатьом. Але українці і досі не відчувають реальний вплив змін на своє життя. Як результат, рівень підтримки уряду падає. Країна робить лише перші кроки на шляху до перетворення у сучасну, демократичну та повністю суверенну державу", - зазначає Financial Times.

Газета додає, що Росія може спровокувати ескалацію на Донбасі, аби звести нанівець весь позитив, який несе угода з кредиторами.

"Захід ніколи не зможе перемогти Росію у військовому протистоянні через Україну, адже Москва завжди готова йти до кінця. Але у західних країн є фінансова зброя, якої немає у Росії. Якщо Київ і надалі впроваджуватиме реальні зміни, Захід має бути готовим пустити всі свої потужні фінансові ресурси на його підтримку – чи то колективно, чи то у двосторонньому форматі", - резюмує Financial Times.

Патріоти серед сепаратистів

Про життя українських патріотів на контрольованих сепаратистами територіях пише британська Independent.

Автор статті поспілкувався із парафіянами греко-католицької церкви, які живуть у п'яти кілометрах від лінії розмежування та розповідають про життя сповнене "страху, репресій та насильства".

Протягом 17 місяців конфлікту на сході України сепаратисти захопили кілька десятків проукраїнських активістів. Когось відпустили чи обміняли, але доля кількох і досі залишається невідомою, розповідає газета.

"Моя подруга встановила гімн України на телефоні замість гудків, тож я його чую коли дзвоню. Лунає перший рядок – ще не вмерла Україна – і в мене німіє спина і я починаю співати. І завжди плачу", – каже стоматолог Лілія (газета каже, що змінила імена героїв статті з міркувань безпеки). Втім, свої емоції вона намагається висловлювати тихо, побоюючись розправи.

Інший активіст на ім'я Михайло каже, що його знайомі критикують життя в умовах "руського миру". Але багато хто тепер виступає й проти Києва.

"Навіть українські активісти не задоволені економічною блокадою, введеною київською владою, – вона ускладнила отримання соціальних виплат, зокрема пенсій, та пересування людей й товарів через лінію фронту", - констатує Independent. Втім, каже Михайло, незважаючи ні на що, "Донбас і досі не відторгнув Україну".

Львів згадує єврейську історію

Львів відроджує свою єврейську історію. Це відбувається на тлі поглиблення відносин України з Ізраїлем, а також намагань спростувати закиди Росії про "фашизм" у країні. Про це пише ірландська газета Irish Times.

Видання нагадує, що історія міста завжди була тісно пов'язана з єврейською культурою. Достатньо згадати, що напередодні Другої світової війни євреї становили третину населення міста. Після війни у Львові їх залишилося лише кілька сотень, а будівля синагоги "Золота Роза", яку вважали одною із найкрасивіших у Європі, лежала у руїнах.

Тепер місто намагається показати свою єврейську історію у новому світлі. Там реконструюють руїни синагоги, встановлюють інсталяцію з цитатами про єврейське життя у Львові, а на місці колишніх єврейського цвинтаря та концтабору розіб'ють меморіальні парки.

"Ці проекти демонструють намір Києва покращити відносини з Ізраїлем і світовою єврейською спільнотою - в той час, коли Росія розпалює нестабільність в Україні та звинувачує її прозахідних лідерів у потуранні фашистським елементам", - констатує Irish Times.

ЄС має відкрити двері Балканам

Євросоюз має негайно знайти ефективне вирішення міграційної кризи. Проте заходи мають стосуватися не тільки біженців з Близького Сходу, але й мігрантів з балканських країн, наголошує британська Guardian.

На думку газети, потік мігрантів з Балкан доводить, що ЄС досі неефективно вирішував проблеми цього "економічно та політично крихкого" регіону.

"Одна з причин, чому тисячі сімей з Косово та інших країн приєднуються до натовпу мігрантів з Сирії та Афганістану на шляху до Німеччини або скандинавських держав, – це довге очікування на вступ до ЄС та на перспективи кращого життя, яке так і не принесло результатів", - пише видання.

Газета пропонує лідерам Євросоюзу надіслати чіткий сигнал балканським країнам: у разі впровадження необхідних реформ, шлях до вступу в ЄС буде для них відкритим.

"Виправити ситуацію на Балканах – це незавершене завдання, на якому має сконцентруватися ЄС у рамках боротьби з емігрантською кризою. Якщо пустити цю й без того погану ситуацію на самоплив, проблем – політичних і економічних - стане тільки більше, так само як і геополітичної невизначеності, адже Росія намагається збільшити свій вплив у регіоні, до якого завжди заявляла майнові права", - резюмує Guardian.

Підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC