Іноземні ЗМІ про Путіна в Криму і поза ним

Графіті із Путіним у Севастополі

Автор фото, Getty

Підпис до фото, Графіті із Путіним у Севастополі

У вівторок, 18 серпня, іноземна преса пише про візит Володимира Путіна до Криму, логіку дій Заходу щодо Росії, ядерну програму Північної Кореї та ДНК як нову базу даних.

Епохальний візит

Візит президента Росії Володимира Путіна до Криму готували так, аби він залишив слід в історії, пише російська газета "Коммерсантъ".

"Цей візит не ризикує залишитися непоміченим не лише на півострові, а і, не побоюся цього слова, у світі. Цьому візиту, можливо, судилося довге життя в мистецтві (в тому сенсі, що про нього складуть, якщо не легенди і пісні, то принаймні репортажі)", - пише автор статті Андрій Колесніков.

Виступ кримського голови Сергія Аксьонова теж не залишився непоміченим.

"Аксьонов виступав так гучно та енергійно, що спочатку можна було розрізнити лише окремі його слова, які несподівано вистрибували із загального потоку, як форель з гірської ріки", - пише газета.

Не час для холодної війни

Не час оголошувати холодну війну та прирівнювати Володимира Путіна до російського народу, пише Financial Times.

У своїй статті "Бійтеся слабкостей Путіна, а не його сильних сторін" автор Джон Торнхіл пише, що російська економіка вже достатньо постраждала від санкцій, а населення зменшилося до 142 мільйонів.

"Захід має дати чітко зрозуміти російському народу, що він не має наміру його ізолювати. Він має залишити для Росії двері відчиненими на той випадок, якщо майбутні російські лідери захочуть увійти через них", - пише автор FT.

Більше того, ослаблена Росія викладає на Заході ще більше занепокоєння, ніж сильна.

Наразі подальша доля президента Путіна невідома, так само, як і майбутнє Росії.

Таємні плани Пхеньяну

Прийшов час серйозно придивитися до прогресу Північної Кореї у збагаченні урану, адже загроза появи нової потужної ядерної держави не така вже і нереалістична, пише Washington Post.

Визначення напрямку розвитку ядерної програми Пхеньяну завжди потребувало детективної роботи. Оскільки країна закрита для іноземців, докази збирали зі знімків супутників, сейсмічних даних та зразків хімічного складу атмосфери.

Нещодавно вчені з різних інститутів представили звіти, згідно з якими Північна Корея впевнено рухається у напрямку розширення свого ядерного арсеналу.

"Це розширений ядерний арсенал, який може зрівнятися з Пакистаном та Ізраїлем", - пише видання.

Згідно з матеріалами досліджень, це може відбутися вже протягом наступних п’яти років.

Адміністрація президента США Барака Обами стала приділяти менше уваги ядерній політиці Північної Кореї, пише видання.

"Для всіх буде неприємним сюрпризом, якщо через декілька років у Пхеньяну з’явиться ядерний арсенал дещо більший від того, чого ми очікували. Це детективна робота, до якої варто ставитися серйозно", - підсумовує газета.

ДНК як база даних

ДНК можна використовувати як базу даних для зберігання великих об’ємів електронної інформації протягом тисячоліть, пише Daily Telegraph.

Дослідження швейцарських вчених показали, що ДНК може зберігати інформацію, подібно до комп’ютерної бінарної системи. От тільки замість нулів та одиниць, використовуються хімічні сполуки.

"Якщо повернутися до середньовічної Європи, тоді монахи робили записи в книгах для передачі інформації майбутнім поколінням, і деякі з цих книг досі існують. Тепер ми зберігаємо інформацію на електронних носіях, які зносяться через декілька десятиліть", - цитує видання доктора Роберта Грасса зі швейцарського федерального інститут технологій.

Одна ділянка ДНК може вмістити до 300 000 терабайт інформації та зберігати історичні тексти, офіційні документи та комерційну документацію компаній.

Підготувала Тетяна Кирилюк, Служба моніторингу ВВС