ІноЗМІ: українці вчаться перемагати

15 серпня світова преса пише про ризики для Петра Порошенка, враження американських інструкторів від українських військових, ув'язнення французів, звинувачених у транспортуванні кокаїну, та реформу британських шкіл.

"Нескінченна" війна

Французька газета Echos аналізує причини "нескінченної" війни на сході України. Видання констатує посилення напруженості на Донбасі і описує непросту ситуацію для Петра Порошенка.

"[Мінські] угоди базуються на питанні децентралізації. Згідно з умовами угоди, Київ має організувати вибори на сході країни. В обмін на цю автономію Київ міг би отримати контроль над східним кордоном з Росією, крізь який нині проникають російські сили підтримки для сепаратистів", - пише газета.

При цьому у статті підкреслюється, що такий порядок кроків не влаштовує українського президента.

"Петро Порошенко хоче змінити послідовність дій [спочатку отримавши контроль над кордоном], але він затиснутий в умовах угоди. З іншого боку, його союзники з Правого Сектора відкидають децентралізацію", - цитує видання Ігоря Деланое, який викладає історію у французькому коледжі у Санкт-Петербурзі.

Echos пише, що і українська влада, і самопроголошені республіки бажають виступати з позиції сили. Видання цитує професора паризького університету Sciences Po Сіріль Бре, який вважає, що "сепаратисти" націлені на Маріуполь, що дозволить їм мати сильну позицію на переговорах в кінці року.

"До того ж літній період, коли увага Заходу послаблюється, є сприятливим для швидкої атаки", - додає газета.

Видання робить висновок, що усі сторони конфлікту зацікавлені у "довгій війні" і наводить коментар Сіріль Бре про те, що війна на сході України може затягнутися на десять років.

"Росія зацікавлена у тому, щоб створити темну зону і показати, що Київ не контролює ситуацію", - пояснює Бре, додаючи, що Київ не здатний захопити некотрольовану територію силою.

Бажаючи тиснути на повстанців та не проводити децентралізацію, український президент, імовірно, йде на ризик, підкреслює газета.

"Можливо, Порошенко ставить на те, що відновлення бойових дій призведе до допомоги Заходу та додаткових санкцій проти Росії, що змінило б розподіл сил. Але він сильно ризикує. Після Дебальцевого ще одна поразка української армії, наприклад у Маріуполі, може коштувати йому влади", - цитує видання Деланое.

Вчаться перемагати

Газета Irish Times описує враження американських інструкторів від тренування українських військових на полігоні у Яворові.

"Вони просять все більше і більше тренувань, що є хорошим знаком. З часом те, чого ми від них вимагаємо, буде все складніше і складніше", - цитує видання 27-річну Дану Гінгріч з Меріленда, яка служить у 173-й бригаді США.

За її словами, в кінці занять українці будуть виконувати завдання у складі взводу, зокрема вибивати ворога із бункера. "Це схоже на наші завдання перед відправкою до Афганістану, тож очікується, що вони досягнуть рівня американського взводу", - каже вона.

Газета пише, що ті українські військові, які не знаходяться в оптимальній фізичній формі або не мають значного досвіду, зазвичай найбільш охочі до навчань.

"Вони бачать поранених друзів, які повертаються з фронту, або слухають їхні історії з війни, і дуже хочуть тренуватися", - стверджує 23-річний Уільям Діллон, керівник взводу з Мічигана.

За даними Irish Times, американські десантники постійно хвалять навички українців, які воювали на сході, і відзначають їхню сильну мотивацію.

"Вони не просто мотивовані, вони мають жагу до захисту власної країни. Кожен може навчитись виживати, а ці хлопці вчаться перемагати", - цитує видання Діллона.

Утім, газета зазначає, що, на думку військових аналітиків, Україна ніколи не зможе перемогти на полі бою, оскільки Росія готова без кінця надсилати достатньо військових та зброї через кордон, аби сепаратисти не зазнали поразки.

Небезпечний багаж

Газета Monde пише про судовий вердикт у справі чотирьох громадян Франції, яких у Домініканській Республіці звинуватили у наркоторгівлі. 14 серпня пілотів Паскаля Форе та Брюно Одоса, а також члена екіпажу Алена Кастані та пасажира Ніколя Пісапія засудили до 20 років ув’язнення.

Вони були затримані ще у березні 2013 році на борту літака Falcon-50, де знайшли 26 валіз з 700 кілограмами кокаїну. Після цього підозрюваним заборонили покидати межі острова, доки суд не прийме остаточне рішення.

Усі четверо заперечують провину. "Для мене ця справа - потрійна катастрофа. У професійному, фінансовому та родинному сенсах", - цитує газета пілота Паскаля Форе, який не вважає себе членом "корсиканської мафії".

Адвокати французів заявили, що рейс був комерційний, а не приватний, як стверджує прокурор. Захист наполягає на тому, що суд має взяти до уваги Чиказьку конвенцію, згідно з якою пілоти комерційних рейсів не несуть відповідальності за багаж.

Між тим, трибунал у Санта-Домінго вирішив, що літак, на якому знайшли наркотики, має бути вилучений.

Шістьох з десяти домініканців, які проходили по справі, виправдали, а чотирьох колишніх посадовців, які працювали в управлінні з контролю за наркотиками в аеропорту Пунта-Кани, засудили до термінів від п'яти до десяти років, додає Monde.

Академії замість шкіл

Guardian пише про плани прем'єр-міністра Девіда Кемерона надати кожній британській школі можливість стати академією. Очікується, що у промові, присвяченій першим 100 дням роботи нового уряду, Кемерон заявить про амбітну мету з трансформування системи освіти протягом наступних п'яти років, зазначає видання.

"Він скаже, що пріоритетом його уряду буде надання допомоги школам, які хочуть перетворитись на академії, аби отримати переваги цього статусу, що виводить їх з-під контролю місцевої влади", - пише газета.

На думку глави уряду, саме вчителі, а не "бюрократи" мають вирішувати, як найкраще надавати освіту дітям. Перед виборами, які показали значну підтримку консерваторів серед населення, Кемерон заявляв про плани відкрити сотні "вільних шкіл" до 2020 року.

Втім, Guardian підкреслює, що кроки Кемерона можуть викликати невдоволення освітніх спілок, які не надто раді тому, як уряд проштовхує академізацію шкіл, які вважає недостатньо якісними.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, служба моніторингу BBC.