Преса: конфлікт на Донбасі - прориву немає

14 травня українські газети пишуть про зусилля західних лідерів вплинути на ситуацію на Донбасі, досліджують ефективність рішення уряду продати 300 державних підприємств і розповідають, що інформацію про власність роблять доступною.

Прориву немає

Газета "Комсомольская правда в Украине" пише, що політики світового масштабу намагаються домовитися, щоб зупинити нове загострення в Донбасі. Експерти переконані - прориву немає.

Видання зазначає, що на цьому тижні зустрічалися представники Росії, Німеччини і США, а після візиту в Сочі держсекретаря США Джона Керрі американський віце-президент говорив по телефону з президентом України Петром Порошенком. На думку експертів, якогось прориву в переговорах не сталося.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що і з боку канцлера Німеччини Ангели Меркель, і з боку Джона Керрі є серйозні претензії до російської сторони стосовно порушення режиму перемир'я. Крім того, є небезпека нової ескалації конфлікту.

"Ситуація напружена під Донецьком і Луганськом, є проблема Широкіного. Під Донецьким аеропортом українські позиції атакують, напруга на Бахмутській трасі, військова техніка концентрується. Тому і Меркель, і Керрі поїхали в Росію, щоб застерегти від нового витка конфлікту", - цитує газета пана Фесенка.

Справжні наміри

Про те як спостерігачі ОБСЄ та експерти оцінюють ситуацію в зоні конфлікту, розповідає "Україна молода".

"Ні уряд України, ні сепаратисти не завершили відведення важкого озброєння на Донбасі, як це передбачено мінськими угодами", заявляє заступник голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг. За його словами, місія перевіряє відведення озброєнь з обох сторін, але при цьому спостерігачі часто фіксують відсутність деякої техніки в місцях відведення, повідомляє газета.

"Коли ми відвідуємо місця зберігання відведеної техніки, ми часто помічаємо, що там не вистачає певної техніки. Ми можемо дійти висновку, що ні уряд України, ні так звані "ДНР" і "ЛНР" не завершили відведення важкого озброєння", - цитує газета пана Хуга.

Заступник голови місії ОБСЄ в Україні додає, що тільки в разі стабілізації ситуації в Донбасі буде можливо провести місцеві вибори.

Напередодні представники "ДНР" і "ЛНР" в ультимативній формі направили учасникам тристоронньої контактної групи власні пропозиції щодо проведення виборів. Однак, на думку експертів, ультиматум, радше за все, є мильною бульбашкою, яка може стати механізмом для відновлення повномасштабних бойових дій, зазначає газета.

На продаж - 300 об'єктів

Газета "День" коментує затверджене урядом рішення про приватизацію об'єктів державної власності.

У відповідній постанові йдеться про те, що Фонд державного майна повинен організувати продаж "через конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону без встановлення обмежень для допуску учасників".

Видання повідомляє, що до переліку увійшло понад 300 об'єктів. Зокрема, у видобувній галузі фігурує державний концерн "Укрторф", низка шахт, в енергетичній - "Центренерго", кілька ТЕЦ та пакети акцій обленерго, у нафтовій - акції міськгазів і т. д.

Чи на часі розпродавати державне майно, і чи всі із включених урядом об'єктів можна віддавати у приватну власність, запитує газета.

На думку екс-глави Фонду держмайна Володимира Ланового, підприємства, які відносяться до різних приватизаційних груп, звели до купи, а цього не можна було робити.

"Різні об'єкти потрібно по-різному приватизувати. Таке враження, що уряд просто зробив заявку: "Давайте, що у вас там лежить у засіках батьківщини, ми затвердимо і будемо дивитися, що, як і кому, за яким методом в ручному режимі роздавати". В жодному разі не можна приватизувати монополістів та постачальників енергетичних ресурсів", - цитує видання пана Ланового.

Газета також зазначає, що приватизація буде прозорою лише за умови проведення міжнародних конкурсів із залученням іноземних інвесторів.

Відкриють бази власності

Що принесе намір законодавців зробити інформацію про нерухомість, транспорт і землю громадян доступною для суспільства? Це питання досліджує газета "Сегодня".

Видання повідомляє, що днями парламент зробив перший крок до прозорості державних реєстрів, ухваливши відповідний законопроект у першому читанні.

Експерти ідею депутатів відкрити інформацію про власників майна оцінюють позитивно, але кажуть про певні ризики.

"Чиновники більше не зможуть приховувати, яким майном володіють, навіть якщо воно записано на рідних. Така публічність змусить їх добровільно звільнятися з держслужби, що посилить люстрацію і боротьбу з корупцією", - каже економіст Павло Мельник.

З іншого боку юристи вважають, що треба посилити захист персональних даних з метою уникнення шахрайства, шантажу, а також тиску на чиновників, суддів і прокурорів.

"При відкритті реєстрів кожен запит має фіксуватися, щоб була можливість розібратися, хто цікавився майном людей", - цитує газета юриста Олексія Святогора.

Служба моніторингу ВВС.