Преса: Путін хоче нормалізації стосунків із ЄС

11 травня світова преса пише про сподівання Путіна нормалізувати відносини з ЄС, боротьбу НАТО із російськими розвідниками, неочікувані результати першого туру президентських виборів у Польщі та наміри Брюселя розподілити мігрантів з Африки між європейськими країнами та надіслати військову місію до берегів Лівії.

Перечекати бурю

Американська газета New York Times пише, що російський президент спробував використати учорашній візит Ангели Меркель до Москви, аби закликати Європу нормалізувати відносини з Москвою, незважаючи на українську кризу. "Ми справді маємо деякі проблеми сьогодні, але що раніше ми припинимо їхній негативний вплив на наші відносини, то краще буде", - цитує видання пана Путіна. Пані Меркель, однак, дала зрозуміти, що поки не готова повернутися до звичних відносин через анексію Криму та війну на Донбасі.

Опитані газетою політологи схильні вважати, що Путін сподівається перечекати гнів європейців і згодом повернутися до співпраці. "Очевидно, Путін сподіваєтья, що розбіжності між європейськими країнами перешкодять продовженню фінансових, оборонних та енергетичних санкцій на саміті ЄС у червні", - пише видання.

Експерт Ніколай Петров вважає, що російський лідер очікує послаблення у банківській та фінансовій сферах при збереженні звичної риторики про неприйнятність дій Росії. Однак поки європейські лідери не поспішають скасовувати санкції і навіть не вважають за потрібне їхати до Москви на святкування річниці перемоги у Другій світовій війні.

"З 68 лідерів, які були запрошені, лише 27 відвідали найбільший військовий парад на Красній площі, при цьому майже кожна західна країна була представлена на рівні посла", - зазначає New York Times.

Між тим Путін таки відчув підтримку з боку деяких гостей, зокрема 91-річного президента Зімбабве Роберта Мугабе. "Ви боретеся із санкціями так само, як і ми. Тому ми маємо бути разом", - сказав він російському лідеру.

Неприступний Брюcсель

Британська Guardian пише про нові правила НАТО, які зобов'язують усі країни, що не є членами альянсу, мати у штаб-квартирі НАТО у Брюcселі не більше, ніж 30 представників. Як виявилося, це обмеження стосується тільки Росї, оскільки делегація лише цієї держави перевищувала встановлений ліміт.

"Дипломати та посадовці НАТО у приватних розмовах повідомили, що близько половини російських делегатів вважалися представниками розвідувальних служб їхньої країни. Москва каже, що у штаб-квартирі НАТО акредитовані 37 людей. Дипломат однієї з країн-членів НАТО повідомив, що це число сягає 61. Інші джерела у НАТО оцінюють кількість членів російської делегації на рівні 90", - пише британське видання.

Між тим генсек НАТО Єнс Столтенберг заперечує, що обмеження було спрямоване саме на Росію. "Верхня межа встановлена на рівні 30 людей, це немало, і ця межа застосовується до усіх делегацій. Вона не спрямована проти конкретної делегації чи конкретної країни", - заявив пан Столтенберг.

Він зауважив, що із Москвою було досягнуто домовленості про те, що уся практична співпраця припиняється, але залишаються контакти та діалог на політичному та військовому рівнях, і 30 людей у Брюселі для цього достатньо.

Тим часом чільні джерела в альянсі визнають, що обмеження спрямоване саме на те, щоб знизити ефективність російської розвідки у штаб-квартирі НАТО. Опосередковано про цей намір говорить і те, що лише чотири члени російської делегації у Брюсcелі - посол Олександр Глушко, його заступник, секретар та водій - віднині мають право пересуватися в офісі НАТО без супроводу.

Польський сюрприз

Американська газета Wall Street Journal зосереджує увагу на несподіваній перемозі опозиційного кандидата у першому турі виборів президента Польщі. Анджей Дуда, який, згідно із екзит-полом Ipsos, отримав на 2% більше голосів за нинішнього президента Броніслава Коморовського, уміло скористався не надто яскравою передвиборчою кампанією свого основоного конкурента, вважає видання.

Коморовський вважався беззаперечним лідером перегонів, який може легко гарантувати собі перемогу. Однак його планам завадили 10 інших кандидатів та низька явка виборців - трохи більше 49%. Це один з найнижчих показників явки у Польщі з 1989 року, що віддзеркалює "утому виборців від кандидатів, серед яких і давно відомі політики, і екзотичні новачки".

Wall Street Journal зазначає, що і "Право і справедливість", яку представляє Анджей Дуда, і провладна "Громадянська платформа" мають схожі партійні програми. Дві політичні сили мають однаковий погляд на конфлікт в Україні, однак "Право і справедливість" вважає за потрібне проводити більш жорстку політику щодо Москви та бути більш незалежними у відносинах із Берліном.

Квоти на мігрантів

Guardian аналізує плани ЄС запровадити нові правила у сфері міграції, згідно з якими кожна з 28 країн-членів буде змушена приймати певну кількість біженців з Північної Африки та надавати їм притулок. Нововведення покликане запобігти загибелі сотень людей, які щотижня тонуть біля берегів Італії, коли намагаються дістатися Європи в пошуках кращого життя. Сміливий план Єврокомісії передбачає, що мігрантів будуть приймати за квотним принципом залежно від декількох показників, в тому числі заможності країни та рівня безробіття.

План підтримує Німеччина, яка разом із Швецією досі була змушена приймати у себе чи не половину усіх прохачів притулку у ЄС. Також нові правила стануть полегшенням для Італії, Греції та Мальти - країн, які першими зустрічають нелегальних мігрантів з Африки на їхньому шляху до більш заможних держав. Однак, очікується, що деякі інші члени ЄС будуть чинити супротив ініціативам Брюcселя. Серед імовірних противників плану - Велика Британія та Угорщина. Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан вже назвав ідею Єврокомісії безумством.

Тим часом Брюcсель також планує звернутися до Ради Безпеки ООН із проханням дати зелене світло створенню спеціальної військової місії під керівництвом Італії. Згідно з планом, кораблі 10 країн ЄС могли б заходити до територіальних вод Лівії та "нейтралізувати" човни, які перевізники використовують для відправки мігрантів до берегів Європи. Такі дії, тим не менш, можуть спровокувати серйозну ескалацію в регіоні, оскільки вважається, що джихадистські групи у Лівії мають у розпорядженні важку артилерію та зенітні батареї, розташовані на узбережжі, і можуть їх застосувати у разі рішучих дій ЄС.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC.