Огляд ЗМІ: чому Кім Чен Ин не поїде до Москви

У понеділок світова преса пише про загострення конфлікту на Донбасі, експансію Китаю в Антарктиці, відмову північнокорейського лідера їхати до Москви та продаж французьких винищувачів маленькій заможній країні на Аравійському півострові.

Рівніший за рівних

Британська Telegraph пише про несподівану відмову північнокорейського лідера Кім Чен Ина їхати на святкування до Москви 9 травня.

Замість глави держави Росію відвідає президент президії Національного Зібрання КНДР, повідомило офіційне інформагентство KCNA.

"Хоча візит до Москви міг би стати можливістю для Кім Чен Ина знизити рівень міжнародної ізоляції його країни та поліпшити власну репутацію, деякі аналітики сумнівалися, що він обере для свого першого закордонного візиту подію, де буде змушений ділити сцену з кількома лідерами і мати менше контролю над тим, що відбувається, аніж під час зустрічі тет-а-тет", - пише газета.

Джерела повідомили, що відмова північнокорейського лідера викликана тим, що Москва відмовилася виконати вимоги Пхеньяна щодо особливої уваги до Кім Чен Ина. "Його репутація в очах північнокорейської публіки була б підірвана, якби до нього ставилися так само, як до інших міжнародних лідерів, а не дозволили зайняти центральне місце під час церемонії, до чого він звик удома", - пише видання.

Крім того, Кім Чен Ин досі не впевнений у тому, що його гаряче підтримують політичні та військові еліти КНДР, тож їхати за кордон і давати ворогам можливість організувати змову проти нього було б надто ризиковано, оцінюють логіку дій глави Північної Кореї аналітики.

Між тим, сама відмова їхати до Москви стала несподіванкою для Кремля, зазначає Telegraph. Газета пише, що всього за декілька годин до повідомлення про відмову все вказувало на те, що підготовка до візиту Кім Чен Ина йде повним ходом.

Нове загострення

Бойові дії у східній Україні досягли найбільш критичної межі з моменту, коли сторони домовилися про перемир'я у лютому, пише британська газета Guardian. За останній тиждень загинули вісім українських військових, ще 40 дістали поранення під час зіткнень із прибічниками "ДНР" і "ЛНР".

Розмірковуючи, чи може війна на Донбасі розгорітися з новою силою, видання звертається до декількох експертів. Костянтин Машовець вважає, що впродовж травня варто очікувати спорадичних зіткнень на лінії фронту, однак конфлікт навряд чи перейде у гарячу фазу.

"Будь-яка значна кампанія бунтівників майже точно потребуватиме підтримки з боку російських військових, які, як повідомляється, продовжують постачати боєприпаси у східну Україну та надсилати військових, аби вони керували ключовими операціями", - додає газета.

Між тим, гуманітарні криза в Україні лише поглиблюється, пише Guardian, наводячи приклад біженця Володимира. Цей житель Амвросіївки спочатку перебрався до Росії разом із дружиною та чотирма дітьми, але, не знайшовши там ні роботи, ні житла, та не отримавши статусу біженця, осів у Харкові з дружиною та дитиною.

"Вова залишив трьох інших дітей у родичів та поїхав автобусом і потягом у Харків після того, як бунтівники пригрозили чоловіку силою залучили його до їхніх лав", - пише видання, додаючи, що саме Харків став домівкою для більшості переселенців із зони конфлікту.

Китайські інтереси

Американська New York Times зосереджується на китайських апетитах в одному з найменш розвіданих місць на планеті - Антарктиці.

Видання пише, що Пекін нещодавно підписав із Австралією п'ятирічну угоду, згідно з якою китайські судна, а в майбутньому і літаки, матимуть право зупинятися для дозаправки паливом та їжею перед подальшою мандрівкою на південь, до берегів Антарктики. "Це дозволить мати легший доступ до регіону, який, як вважається, має значні запаси нафти і мінеральних ресурсів, величезну кількість морських продуктів, багатих протеїном, і свіжої води в айсбергах, на яку в майбутньому може бути дуже великий попит", - пише New York Times.

Китай відкрив першу дослідну базу в Антарктиці у 1985 році, а зараз має вже чотири таких бази і підібрав ділянку для п'ятої.

Піднебесна активно інвестує у будівництво другого криголама та нових літаків і гелікоптерів, які можуть працювати в антарктичних умовах. У той час як колишні лідери у дослідженні та освоєнні Антарктики - Сполучені Штати та Австралія - намагаються побороти бюджетний дефіцит, Китай лише нарощує фінансування проектів у цьому регіоні. Азіатський гігант нарощує свою присутність в Антарктиці найактивніше з усіх 52 держав, які підписали Антарктичну угоду у 1959 році. Цим документом, зокрема, забороняється військова активність на континенті.

"Китай грає у довготривалу гру в Антарктиці і залишає інші країни у здогадках щодо його справжніх намірів та інтересів. Це частина його покерної комбінації", - каже професор політології з Кентерберійського університету у Новій Зеландії Анн-Марі Бреді. За її словами, всередині Китаю суспільству чітко та відверто говорять про те, що головним мотивом інвестування в Антарктику є пошук мінералів.

Із Франції з любов'ю

Продаж 24 французьких винищувачів Rafale Катару - в центрі уваги газети Le Monde.

Президент Франції Франсуа Олланд вирушив 4 травня до Дохи разом із міністрами закордонних справ та оборони, аби особисто взяти участь у підписанні контрактів на суму 6,3 мільярда євро.

Окрім продажу шести одномісних та 18 двомісних літаків, сторони домовилися, що французькі компанії проведуть навчання для 36 пілотів і близько сотні механіків.

Голова компанії Dassault Aviation Ерік Трап'є вже заявив, що після нинішнього контракту можуть бути підписані документи на продаж Катару ще 12 літаків.

Раніше були анонсовані поставки Rafale до Єгипту та Індії.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC