ЗМІ: Україна реформується під тиском Заходу

Абрамавічус, Яресько, Квіташвілі

Автор фото, UNIAN

Підпис до фото, Міністр фінансів Наталя Яресько (у центрі) разом з міністром економрозвитку Айварасом Абромавічусом (зліва) увійшли до трійки найбільш успішних модернізаторів за версією видання "Новое время"

В суботу, 18 квітня, українські тижневики пишуть про реформи в країні, "загрозу тероризму", найбагатших українців та невідповідність АТО українському законодавству.

Як там реформи

Видання "Новое время" досліджує прогрес реформ в Україні і з'ясовує, хто ж з українських політиків виявився поки що найбільш ефективним реформатором. Видання відзначає, що "реформи в країні йдуть важко, але вони ідуть".

"Значна частина реформ проходить під пресом Заходу, - каже Костянтин Магалецький, партнер інвестиційної компанії Horizon Capital. – Сподіваюся, це зміниться".

Але навіть ті зміни, які вже відбулися, все ще не відчутні для економіки, пише видання. По-перше, пройшло замало часу, а по-друге, реформи не можуть бути більш прогресивними, ніж люди, які ними займаються, додає часопис.

Видання опитало 20 експертів, бізнесменів, юристів та аналітиків, та оцінило, кого з членів кабміну можна назвати орієнтованим на реформи, а хто про них тільки говорить.

До трійки успішних "модернізаторів" увійшли міністр економічного розвитку Айварас Абромавічус, міністр фінансів Наталя Яресько та міністр інфраструктури Андрій Пивоварський.

А ось на "дні" рейтингу опинилися прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, міністр енергетики Володимир Демчишин та міністр екології Ігор Шевченко.

Про "терористичну загрозу"

Тижневик "Кореспондент" вміщує інтерв’ю з виконувачем обов’язків голови Державної служби з надзвичайних ситуацій Зоряном Шкіряком, в якому він розповів про "пряму і явну" терористичну загрозу в Україні.

Пан Шкіряк розповів часопису, що у перші ж дні свого призначення звільнив "кілька десятків" співробітників і зараз працює над концепцією реформи відомства.

"Зараз ми живемо в умовах постійної терористичної загрози, а відтак ДСНС повинна працювати ефективно," - пояснив він.

На питання про "постійні вибухи у Харкові і Одесі" очільник відомства відповів так: "Одеса і Харків - це плацдарм терористичної війни, тому що для Путіна це ключові міста по лінії розподілу південного сходу та проекту Новоросія, який виявився фіаско".

Пан Шкіряк зазначив, що громадяни повинні допомагати силовикам у подолання терористичних загроз.

"Ми ніколи не думали, що будемо жити, як в Ізраїлі... Але хотілося б, аби ми підіймалися до рівня Ізраїлю у боротьбі із тероризмом. Ворог у нас дуже серйозний і він не зупиниться. І я б хотів, аби ми брали приклад з ізраїльтян", - цитує Зоряна Шкіряка тижневик.

Багатії біднішають

Видання "Фокус" склало рейтинг 100 найбагатших українців, та зазначає, що через обвал гривні активи найбагатших людей країни значно здешевшали в доларовому еквіваленті.

Минулого року редакція нарахувала в Україні 13 доларових мільярдерів, а цього року – тільки п’ять. Видання бачить декілька причин цього.

Анексія Криму та війна на Донбасі залишили багатьох бізнесменів не тільки без активів але й без великих ринків збуту. До того ж Росія накладала численні торговельні обмеження.

В результаті, українські машинобудівники та аграрії різко скоротили свою присутність на російських ринках. Тепер багато з них потребує додаткового часу на адаптацію бізнесу до нових реалій, та освоєння нового, європейського, ринку.

Також видання каже, що девальвація гривні призвела до несподіваних змін в рейтингу – ті, хто нещодавно продав свої активи та не робив після цього глобальних інвестицій, просунулися вище по рейтингу завдяки валютній виручці з продажу, власники ж активів опустилися в рейтингу на нижчі щаблі.

Серед п’яти найбагатших українців, видання називає Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Віктора Пінчука та Вадима Новинського. Президент Петро Порошенко займає 12 сходинку списку.

Непередбачено статутом

Все, що відбувається на Донбасі, повністю суперечить нормативній базі, статутам ЗСУ та Кримінальному кодексу України, пише журналіст і військовий експерт Юрій Бутусов у статті для видання "Дзеркало тижня".

Автор нагадує, що закон про проведення антитерористичної операції припускає, що АТО проводиться в мирний час. Війна - це зовсім інший юридичний статус військ. А регламентування дій військ під час АТО визначають закони мирного часу, каже він.

"Наприклад, у мирний час допустимі втрати під час маневрів і занять бойовою підготовкою за радянськими ще нормативами - до 3%. Все, що вище - кримінальна відповідальність. Чи застосовується [ця норма. - Ред.]? Ні! Фактично АТО – це "недовійна", а юридично - це мирний час, тобто заборона на обмеження прав військовослужбовців і мирних громадян", - пише автор.

На його думку, організація управління армією повністю суперечить усім статутам. Пан Бутусов впевнений, що поділ лінії фронту на чотири сектори - це "не тільки абсурдно з військової точки зору, враховуючи невелику кількість військ, але й не передбачено статутами".

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС