ЗМІ: чому ВР не хоче націоналізувати майно Росії?

Про те, чому депутати проти націоналізації російського майна, про проблеми з отриманням субсидій, залякування кримських татар і психічний стан суспільства - в огляді преси за 16 квітня.

Перемогли домовленості?

Про те, чому у Верховній Раді забракло голосів для ухвалення закону про націоналізацію майна Росії, яку український парламент визнав "державою-агресором" газеті "День" розповідають самі депутати.

На думку Юрія Луценка, лідера фракції Блоку Петра Порошенка, цей законопроект має декларативний характер і не спричинить серйозних наслідків для Росії.

"Давайте напишемо грамотний закон. Голосувати за гасла невірно", - цитує газета депутата.

Голова парламентської фракції "Самопоміч" Олег Березюк погоджується, що законопроект потребує доопрацювання і депутати, відчувши це, зробили висновок.

"Але, беззаперечно, законопроект не було підтримано ще й тому, що певні представники владних кіл мають власність на території Росії", - вважає пан Березюк.

Депутат Анатолій Матвієнко з "Блоку Петра Порошенка" називає законопроект популістським.

"Це має вигляд особистого піару та збурювання ситуації… Якщо ми приймемо закон про націоналізацію, Росія дзеркально прийме такий самий закон", - каже він.

Позафракційний депутат Віталій Купрій вважає, що голосування за законопроект показало, що "існують певні домовленості, які не завжди відповідають інтересам держави".

Отримати субсидію

Експерти газети "Сегодня" критикують реформування системи субсидій, яка має запрацювати вже з 1 травня.

На думку експертів, органи, які оформлюватимуть субсидії, можуть не впоратися з навантаженням, адже, за прогнозами урядовців, пільгами зможуть скористатися на три мільйони сімей більше, ніж зараз.

"Не виключено, що у травні до органів соцзахисту звернулися мільйони українців, і чиновники не зможуть швидко обробити величезні масиви інформації. Тому бажано, щоб люди зрозуміли: необов'язково звертатися за субсидіями в травні, оскільки опалювальний сезон стартує восени, та і оплачуватиметься цей дорогий тариф з осені по весну. Тому часу для отримання субсидій достатньо", - каже аналітик Антон Левицький.

На думку експерта Олексія Кучеренка, уряд взагалі даремно фінансує цю реформу, оскільки є інші проблеми:

"Не треба було ні різко підвищувати тарифи, ні розширювати діапазон субсидіювання. Зараз актуальніше зайнятися енергозбереженням. Такий підхід знизить залежність від російського газу, а то виходить, що за рахунок розширення системи субсидій бюджет і далі активно фінансуватиме "Газпром".

Експерт Олександр Охріменко припускає, що механізм призначення субсидій даватиме збої: декларації заповнюються від руки і так само оброблятимуться.

Напевне, буде багато помилок і люди ходитимуть по два-три рази, каже він. І, найголовніше, у разі великого зростання тарифів і замороження зарплат за держдопомогою звернуться не чотири мільйони сімей, а вдвічі більше.

Акції залякування

Про те, чому російські правоохоронці знову почали обшуки в домівках кримських татар пише "Україна молода".

Газета розповідає, що одразу після Великодніх свят місцеві поліцейські одночасно "завітали" до братів Ресуля і Ремзі Веліляєвих.

Ресуль - відомий бізнесмен і меценат, екс-депутат Верховної Ради Криму, Ремзі - колишній депутат Білогорської міськради. Після обшуку Ремзі Веліляєва відвезли на допит до Слідчого комітету, де він, як з'ясувалося, проходить як свідок у кримінальній справі "26 лютого" (велелюдному мітингу прихильників українського статусу Криму та їхніх проросійських опонентів у Сімферополі 26 лютого 2014 року).

Аналогічній процедурі, з обшуком і допитом того ж дня був підданий голова Білогірського регіонального Меджлісу Мустафа Асаба. За словами глави Комітету із захисту прав кримськотатарського народу Ескандера Барієва, в ході обшуку будинку Асаби правоохоронці знайшли 13 патронів, які, на його думку, підкинули самі ж поліцейські.

На думку голови центрвиборчкому Курултаю Заїра Смедляєва, останні обшуки і допити його співвітчизників - це продовження перманентних акцій залякування.

"Я не виключаю, що буде нова хвиля арештів. Суть подібних дій влади спрямована на те, щоб залякати найбільш активну частину півострова, щоб не говорили про погіршення, які є. Крім погіршень економічних, є й політичні: це утиски свободи слова, порушення всіх конституційних прав", - цитує газета пана Смедляєва.

Оцінки психологів

Про зміни в настроях українців психологи розповідають газеті "Комсомольской правде в Украине".

На думку психолога одного з київських вишів Ілони Рашковської, стало очевидним єднання на ґрунті всього українського.

"Це відбувається вже на підсвідомому рівні. Державна символіка стала переважати в одязі, в побутових речах. Люди усвідомили себе громадянами цієї країни і хочуть її цілісності", - каже психолог.

Водночас експерти застерігають від надмірних проявів агресивності і пропонують на державному рівні залучати психологів, які б зменшували рівень агресії в суспільстві.

Психолога-конфліктолога Ірину Ковальську непокоїть зростання побутових протистоянь через викликане війною почуття загрози.

"Треба намагатися утримуватися від обговорення подразників. Варто обмежити на якійсь час контакти зі знайомими, в яких ви можете зустріти ворога", - радить пані Ковальська.

Водночас за рік після початку АТО психічно хворих людей більше не стало.

"Кількість звернень до лікарів залишилася на попередньому рівні, більше стали звертатися до психіатрів на місцях", - каже головний лікар Київської психіатричної лікарні імені Павлова В'ячеслав Мішаєв.

Служба моніторингу ВВС