ЗМІ про намір Газпрому зупинити транзит: "це тільки заяви"

Українські газети пишуть про російський шантаж газом, ймовірність скасування люстрації, звинувачення у невиконанні мінських домовленостей та перейменування Артемівська у Бахмут.

Шантаж чи попередження?

Що означають погрози російського "Газпрому" <link type="page"><caption> відмовитися</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2015/04/150414_gas_russia_ukraine_eu_az.shtml" platform="highweb"/></link> від українського транзиту на ринки Євросоюзу - експерти пояснюють газеті "<bold>Сегодня</bold>".

Заяву керівника "Газпрому" про намір у 2019 році повністю відмовитися від транзиту газу через Україну, збудувавши "Турецький потік", експерти називають спробою шантажу Києва та Брюсселя.

"Поки це страшилка, розрахована не стільки на Україну, скільки на Європу. "Газпром" намагається зберегти свої правила гри на газовому ринку", - вважає політолог Володимир Фесенко.

"Росія використовує газ як зброю. У заяві "Газпрому" багато невизначеності: невідомо, чи будуть зведені необхідні газопроводи, наскільки реально відключити транзит, чи можна замінити унікальні українські сховища газу... Тому зараз це тільки заяви", - каже політолог Олексій Гарань.

Водночас він попереджає, що Україні в будь-якому випадку треба готуватися до найгірших сценаріїв.

Інші радять шукати шляхи вирішення проблеми, зазначає газета.

Експерт з питань енергобезпеки Михайло Гончар вважає реальним будівництво першої нитки "Турецького потоку" потужністю 16 мільярдів кубометрів у рік.

"Нам треба готуватися до такого сценарію і попередити країни, які входять в енергетичний "клуб друзів Путіна", що ми прагнемо виведення із експлуатації надлишкових транспортних потужностей газотранспортної системи. Щоб Україна не витрачала грошей на утримання нашої труби і не опинилася біля розбитого корита", - каже пан Гончар.

Чи скасують люстрацію?

Про те, що закон про очищення влади може скасувати Конституційний суд, пише "Комсомольская правда в Украине".

За інформацією газети, працівники Служби зовнішньої розвідки, судді Верховного суду і 47 парламентарів хочуть отримати від КС відповідь: чи може виконуватися закон, який, на їхню думку, порушує права громадян.

"Усіх тих, хто працював на керівних посадах, з 2010 по 2014 рік звільняють під один гребінець. Однак навіть Венеційська комісія наполягає на тому, що в закон мають внести зміни і прописати принцип індивідуальної відповідальності. Йдеться про те, що по кожному окремо взятому держслужбовцю треба розбиратися, які злочини він скоїв, перебуваючи на посаді", - каже юрист Костянтин Махновський.

Один із ініціаторів законодавчої люстрації, депутат Єгор Соболєв, припускає, що закон можуть скасувати.

"Є великий ризик, що цей закон буде скасований Конституційним судом тому, що в ньому так само сидять люди Януковича... Ми звертаємося до президента і суддів з пропозицією також відкликати своїх представників у КС. На жаль, минув рік, а цього не зробили", - цитує газета депутата.

Дипломатія звинувачень

Експерти газети "День" коментують звинувачення російського дипломата щодо того, що Україна не виконує мінські домовленості.

Видання зазначає, що <link type="page"><caption> розмова</caption><url href="http://www.rg.ru/2015/04/07/karasin-poln.html" platform="highweb"/></link> заступника міністра закордонних справ РФ Григорія Карасіна з кореспондентом однієї з російських газет звелася до того, що українська сторона не виконує своїх забов'язань та безпідставно звинувачує "ополченців" у зриві цих домовленостей під різними надуманими приводами.

На думку посла із особливих доручень міністерства закордонних справ України Дмитра Кулеби, мета публікації - "покласти відповідальність на Україну там, де відповідальність має нести Російська Федерація" та бойовики, яких вона підтримує (Росія заперечує свою причетність до конфлікту на Сході України. - Ред.).

"Всі прекрасно знають, що таке мінські домовленості. Це знає Франція, Німеччина, Україна, США і весь цивілізований світ. І лише в Росії не всі розуміють, у чому полягають мінські угоди", - цитує газета пана Кулебу.

На думку конфліктолога Григорія Перепелиці, інтерв'ю пана Карасіна спрямоване на те, щоб звинуватити українську сторону у всіх гріхах, зокрема, в неприпиненні вогню.

"Це - перекладання головного болю з хворої голови на здорову", - каже пан Перепелиця.

Повернути історичні назви

Газета "Україна молода" пише про ухвалений парламентом пакет законів про "декомунізацію" історичного спадку.

Це не перша спроба повернути українським містам їхні історичні назви, зазначає газета.

За словами керівника Костянтинівської міської організації Національної спілки краєзнавців України Володимира Березіна, ще з середини 80-х років вони розпочали роботу над поверненням Артемівську споконвічної назви Бахмут.

"У 1991 році нам вдалося винести питання на референдум. Однак місцеві комуністи спочатку змінили в бюлетені формулювання, а потім усіляко дискредитували назву Бахмут як мусульманську, хоча це назва річки, що протікає поряд. У підсумку "за" тоді проголосувало лише 25% жителів міста", - згадує краєзнавець.

Газета повідомляє, що, крім Артемівська на Донеччині, у списку на першочергове перейменування опинилося понад 20 населених пунктів України: Артемове, Дзержинськ, Красноармійськ, Дніпропетровськ, Орджонікідзе, Дніпродзержинськ на Дніпропетровщині тощо.

Служба моніторингу ВВС