Іноземна преса: Польща озброюється через Донбас

Прес-конференція Путіна на тлі російської загрози, австралійська наполегливість у розслідуванні катастрофи літака MH17 та польська збройна дилема - у огляді іноземної преси у п'ятницю, 17 квітня.

"Путінський захід"

Щорічне спілкування Володимира Путіна з росіянами не дало нічого нового для вирішення кризи на сході України, пише британська Independent.

"Пан Путін звинуватив уряду України у посилення економічної блокади сепаратистського сходу і знову заперечив, що Москва постачає зброю та війська повстанцям. Так само він звинуватив США у тиску на лідерів країн НАТО із колишнього радянського табору, щоб вони не були присутні на святкуванні 70-ї річниці закінчення Другої світової війни. Ці святкування відбудуться у Москві наступного місяця", - пише газета.

Спілкування з громадянами було типовим "путінським заходом" із його традиційним апелюванням до російського націоналізму та вимогами "міжнародної поваги" до "споконвічних" інтересів Росії у східній Європі, зазначає видання.

"Перемир'я в Україні дуже крихке. Останнім часом бої між українськими військами та бойовиками посилилися. Напруга може ще більше зрости після вбивства у Києві проросійського журналіста та дивної загибелі колишнього депутата українського парламенту, що симпатизував Москві. Чи було "політичне вбивство", як його назвав вчора пан Путін, російською провокацією, щоб виправдати подальше втручання Росії?" - запитує газета.

Нові погрози

Президент Росії Володимир Путін продовжує погрожувати Заходу та НАТО, пише американська New York Times.

"Президент Володимир Путін додав нових страхітливих ядерних погроз до своєї агресії в Україні, де у війні з підтримуваними Росією сепаратистами загинули вже шість тисяч людей. Пан Путін хоче розширити вплив своєї країни, але своєю поведінкою лише відмежував Росію від провідних держав світу, завдавши удару власній економіці та обмеживши її майбутні можливості", - пише газета.

Путін посилає російські військові літаки у міжнародний повітряний простір біля Естонії, Латвії, Литви, Польщі та Північного моря, а тепер знову заговорив про постачання протиповітряних комплексів С-300 до Ірану. Ці комплекси навряд є загрозою для Ізраїлю, проте можуть суттєво послабити підтримку мирних угод з Іраном у американському Конгресі.

"Агресія пана Путіна заснована на радикальному націоналізмі, який дуже добре сприймається росіянами та підсилює війну проти України. Незважаючи на угоду про припинення вогню, підписану у Мінську в лютому, Росія продовжує озброювати, вишколювати та керувати сепаратистами. Бої розгорілися з новою силою, і є побоювання, що пан Путін планує наступ, щоб захопити нові території на сході України", - пише газета.

Австралія наполягає

Австралія наполягатиме на завершенні розслідування з метою виявлення і покарання винних у катастрофі малайзійського авіалайнера Boeing рейсу MH17 у липні минулого року, пише газета Australian.

Цього вимагатиме міністр закордонних справ Австралії Джулія Бішоп на зустрічі із українським колегою Павлом Клімкіним у Нідерландах.

"Джулія Бішоп заявила, що говоритиме про подальші жорсткі санкції проти Росії у зв'язку зі ставленням останньої до України. Пошкодження, яких зазнав літак, відповідають ураженню російською ракетою", - пише Australian.

Пані Бішоп приїхала на конференцію із питань кіберзлочинності у Нідерландах, що є доброю нагодою для неї поговорити про розслідування авіакатастрофи.

"Ми дуже добре співпрацюємо з Україною у цьому питанні", - додала вона.

Польська дилема

У Польщі не вщухають дебати з приводу закупівлі нового озброєння. Це питання набуло актуальності через конфлікт на сході Україні, пише Gazeta Wyborcza. Однак часом емоції переважають над здоровим глуздом.

У 2017 році закінчується термін експлуатації старих підводних човнів, які Польща у 2002 році отримала у спадок від Німеччини.

"Почали лунати голоси, що нові підводні човни повинні мати ракети із самонаведенням. Така думка сподобалася парламентарям. Німецькі виробники підводних човнів заявили, що їхні субмарини можуть запускати такого типу ракети, скажімо, американські томагавки", - пише газета.

Ідея сподобалася і Генеральному штабові збройних сил Польщі, який хоче мати в арсеналі стратегічну зброю, що сягатиме противника на відстані у понад 1 тисячу кілометрів.

"Але є невеличка проблема. Ніхто поки не пробував стріляти томагавками із торпедних апаратів німецьких субмарин класу 212 А. Навіть посол США Стівен Мул, який зацікавлений у продажі американських ракет, ввічливо дав зрозуміти, що невідомо, чи ракети буде можливо запустити з німецького човна", - пише газета.

Окрім того, проти закупівлі американських томагавків виступив польський військово-морський флот.

"Військові моряки вважають, що сфера застосування такого роду ракет на Балтійському морі буде обмежена. Вони самі по собі непогані, але вибрати для них ціль буде важко, бо Польща не має власних систем супутникового наведення", - пише газета.

Тим часом, Польща могла би витратити гроші на закупівлю артилерійських систем, що, як показав конфлікт в Україні, мають набагато більшу ефективність, робить висновок Gazeta Wyborcza.

Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба моніторингу ВВС