Іноземні ЗМІ: чого хоче і не хоче Путін?

Геополітична гра Саудівської Аравії, "мертві" Мінські домовленості та новий авіаносець Китаю - про це пише міжнародна преса у середу, 4 лютого.

Нафта або Сирія

Саудівська Аравія намагається чинити тиск на президента РФ Володимира Путіна, аби той відмовився від підтримки сирійського президента Башара Асада, пише The New York Times.

Країна використовує своє панування на світових ринках нафти в той час, коли уряд Росії ще не оговтався від наслідків різкого падіння цін на нафту, додає видання.

Є думка, що саудівці мають вплив на президента Путіна через здатність зменшити постачання нафти і можливо підняти ціни на сировину.

Наслідки перемовин, які проводилася між Саудівською Аравією та Росією в умовах секретності протягом останніх кількох місяців - невідомі.

"Однак будь-яке послаблення російської підтримки Башара Асада може стати однією з перших ознак, що нещодавня турбулентність на ринку нафти таки впливає на глобальну систему державного управління", - вважає видання.

Навіть якщо Башар Асад залишиться без широкомасштабної підтримки, яку Росія надавала Сирії роками, в нього залишиться "найщедріший спонсор" Іран.

"Іран, який є одним з основних виробників нафти, виграє, якщо Саудівська Аравія спричинить зростання ціни внаслідок якоїсь домовленості з Росією", - зазначає The New York Times.

"Просто не хотіти"

Чергова стаття з циклу "Битва за Україну" в газеті Financial Times присвячена обставинам та наслідкам підписання Мінських угод з метою вирішення конфлікту на сході країни.

Оптимізм від їхнього підписання був короткотривалим, подальші дипломатичні зусилля виявилися марними, десятки мирних громадян були вбиті, а рівень напруженості співмірний із серпневим, що означає, що Мінські домовленості "мертві", вважає видання.

"Ескалація знов змусила західні столиці замислитися про мотиви Путіна. Чи прагне він схилити Захід до ширших переговорів з таких питань, як вимога гарантій того, що Україна не вступатиме до НАТО? Або він прагне створити "заморожений конфлікт" на сході, аби дестабілізувати київський уряд? Також знову відновилися суперечки про постачання зброї до України, що також може підірвати єдність між ЄС і США", - зауважує видання.

Відсутність успіху в дипломатичних зусиллях щодо пошуку вирішення конфлікту викликає побоювання, що "Путін може просто не хотіти вирішення". Принаймні така думка з’явилася у канцлера Німеччини Ангели Меркель після місяців спілкування з російським президентом, за словами одного колишнього німецького посла.

"Можливо, він не зацікавлений у відновленні порядку, - заявив співрозмовник видання.- Можливо, його радники кажуть йому, що Росії краще буде в світі, в якому немає порядку."

Французи в Криму

Батько та син де Вільє, які є палкими шанувальниками Володимира Путіна, планують відкрити тематичний парк в анексованому Росією Криму, пише International New York Times.

Аби обійти історію "вигнання Татар Сталіним", а потім "українців росіянами", темою парку планують обрати Візантійську імперію.

Родина Вільє відома у Франції завдяки парку "Пюї дю фу", другим за популярністю після діснеївського. Очікується, що кримський проект частково профінансує Костянтин Малофєєв, "російський олігарх, проти якого ЄС застосував санкції через тісні зв’язки з сепаратистами в Україні".

Де Вільє не вважають, що їхній проект суперечить обмеженням, які ввів ЄС на ділові стосунки з Росією, і, як стверджує старший де Вільє, "залюбки обміняли би Олланда та Саркозі на Путіна".

Проговорилися

Витік інформації про виграш місцевої фірми з Чанчжоу тендеру на постачання електричної проводки для авіаносців викрив плани Китаю побудувати другий такий корабель, пише австралійська Canberra Times.

Незважаючи на зусилля центральної влади видалити повідомлення і мінімізувати витік, новина швидко поширилася мережею.

Як зазначає видання, Китай ніколи не приховував плани щодо розширення флоту, але поява згаданої інформації стала свідченням міці Пекіну, яка зростає, та "його впевненості у висуванні територіальних претензій" у Південно-Китайському морі.

Перший авіаносець з’явився у Китаю в наслідок певної "оборудки", коли гонконзький бізнесмен купив в Україні корабель, який начебто планував переробити під казино на воді у Макао. Замість цього він передав його китайській владі, яка внесла його до арсеналу в 2012 році.

Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС