Преса: загроза радикалізації після нападу на Charlie Hebdo

Наслідки атаки на Charlie Hebdo та геополітичні проблеми сьогодення - в огляді світової преси за 8-9 січня.

Посилення радикалізму

Напад на редакцію сатиричного журналу Charlie Hebdo може призвести до радикалізації як правих, так і лівих сил, пише Жанін де Джованні у Newsweek.

"Це (також - Ред.) призведе до активізації націоналістів, котрі вбачають в ісламі корінь всіх проблем у країні, а також радикалізує мусульман, які все ще не знайшли свого місця у французькому суспільстві", - вважає авторка.

Ознаку цього вона бачить в нещодавніх підпалах мечетей та зростанні підтримки ультраправої Марін Ле Пен.

"Франції доведеться знайти спосіб, як подолати радикальний іслам, дати можливість "розгубленим" мусульманам почуватися як удома, та розвіяти побоювання багатьох людей, що їхні сусіди можуть одного дня стати їхніми вбивцями", - пише де Джованні.

Нова холодна війна?

Дебати на тему британської політики щодо до Росії, які нещодавно відбулись у Палаті лордів, висвітлює The Telegraph.

"Чи не факт, що сувора реальність полягає в тому, що дипломатичні зусилля виявилися невдалими, а економічні санкції зробили пана Путіна ще більш агресивним, і що Захід має бути готовий до холодної війни з Росією, тому має озброюватися відповідним чином?" - запитав колишній міністр лорд Спайсер у баронеси Енелей, яка займає пост держміністра в британському МЗС.

У відповідь леді Енелей заявила, що вона не поділяє закликів до озброєння і з оптимізмом дивиться на спільні дипломатичні зусилля ЄС та ООН в українському питанні.

Лорд Вест, який очолював військову розвідку з 1997 по 2001 роки, також розділяє побоювання лорда Спайсера.

"Політика пана Путіна з деескалації насправді є політикою "ядерної ескалації", - цитує його видання. Він виступив за проведення переговорів з цього питання за участі російських представників.

Кінець антиамериканізму

Проголосивши курс на відновлення відносин між США та Кубою, Обама почав руйнування однієї з найглибших ідеологічних розбіжностей Південної Америки, антиамериканізму, пише Енріке Краузе в International New York Times.

"Антиамериканізм в регіоні ніколи не зникне, але він виходить з моди - і рішення Обами, безумовно, наблизить його кінець", - пише автор.

На його думку, питання "штучно підігрівалося" запальними промовами Уго Чавеса у Венесуелі. Але з часом анахронізми "диктатури Чавеса" ставало дедалі складніше замаскувати з огляду на те, що ''імперія'', проти якої були спрямовані його виступи, є основним покупцем венесуельської нафти.

"Відновлюючи відносини з Кубою, США відмовляються від своєї "імперської долі" і великою мірою повертають моральне право, необхідне для відстоювання демократичних цінностей, які призвели до їхнього заснування (а також заснування країн Латинської Америки)", - вважає автор.

Вибір Вірменії

Після санкцій, введених Заходом проти Росії через події в Україні, деякі представники вірменської опозиції вважають, що вступ до ЄврАзЕС був рівносильним "власноруч підписаній відмові від незалежності, здобутої 23 роки тому", пише Washington Post з посиланням на Раффі Ованесяна, лідера опозиційної партії "Спадщина".

Втім урядовці, опитані виданням, стверджують, що Вірменія не ухилятиметься від накладення вето на рішення ЄврАзЕС, які їй не до вподоби, навіть під російським тиском.

Вони додають, що Вірменія буде як і раніше шукати тісніших зв'язків з іншими членами ЄврАзЕс, Іраном та Заходом.

"Але навіть якщо Вірменія в змозі ходити цим геополітичним канатом, деякі вважають, що рухаючись в бік Росії, країна втратила щось, що вона не може замінити", - зазначає видання.

"Знаєте, вчора ми не були європейцями, вчора ми не були демократичною країною. Але вчора ми мали надію стати демократичною країною з європейськими стандартами, - каже Степан Сафарян, політичний аналітик і колишній лідер партії "Спадщина". - Завтра ми не матимемо цієї надії. І це проблема."

Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС