ЄАЕС: новий Союз на пострадянському просторі

З 1 січня запускається новий, найбільш просунутий інтеграційний проект на пострадянському просторі – Євразійський економічний союз (ЄАЕС).

Його учасниками стануть Росія, Казахстан та Білорусь, а вже наступного дня до них приєднається Вірменія. Передбачається, що невдовзі Союз розростеться до п’яти членів: президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв <link type="page"><caption> сподівається</caption><url href="http://www.rg.ru/2014/12/23/oformlenie-anons.html" platform="highweb"/></link>, що його країна стане повноправним учасником ЄАЕС до 9 травня 2015 року.

Інтеграція членів Союзу буде поступовою: планується, що окремі її форми можуть стати реальністю аж за десять років.

Проблема нового утворення – те, що його учасники не мають спільного бачення, навіщо воно утворюється, і яким має бути його майбутнє.

Глибше, ніж раніше

Договір про утворення ЄАЕС підписали у травні 2014 року в Астані Володимир Путін, Олександр Лукашенко та Нурсултан Назарбаєв.

Президент Росії <link type="page"><caption> заявив</caption><url href="http://www.rg.ru/2014/05/29/putin-site.html" platform="highweb"/></link>, що цей документ має "дійсно епохальне, історичне значення". Новостворений Союз мав прийти на зміну утвореному в 2000 році Євразійському економічному співтовариству (ЄврАзЕС).

Створення ЄврАзЕС ще тоді, у 2000-му, Олександр Лукашенко <link type="page"><caption> порівнював</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/russian/1010_14.shtml" platform="highweb"/></link> з появою другого "Євросоюзу".

Утім, виявилося, що ЄАЕС – структура зі схожою абревіатурою – передбачатиме ще глибшу інтеграцію країн, аніж це планувалося в рамках ЄврАзЕС.

Зараз творці Союзу кажуть, що в його рамках буде напрацьовано спільну торгівельну, грошову та податкову політику, тобто рівень економічної інтеграції між його членами буде максимальним.

Крім того, ЄАЕС, на відміну від попередника, буде юридичною особою, котра матиме право проводити власні зносини та укладати договори, приміром, з іншими міжнародними організаціями.

Спільна нафта – у 2025

Попри це, зміни у житті пересічних мешканців кран-членів ЄАЕС з нового року будуть не такими масштабними.

З першого дня роботи нового Союзу на території цих держав запрацює спільний ринок послуг, капіталів та робочої сили, <link type="page"><caption> заявив "Російській газеті</caption><url href="http://www.rg.ru/2014/12/23/suleimanov.html" platform="highweb"/></link>" член Колегії з економіки та фінансової політики Євразійської економічної комісії Тимур Сулейменов.

"З 1 січня на територіях Вірменії, Білорусі, Казахстану та Росії громадянам всіх цих держав можна буде працювати на одних і тих самих правах", - каже він.

Крім того, декларується, що у всіх країнах буде забезпечено рівність доступу їхніх громадян до систем медичного та соціального забезпечення, гарантованих державою.

Виняток – пенсійне забезпечення: надто різними є системи нарахування пенсій у цих державах. Однак у перспективі планують ухвалити і документи, на підставі яких члени ЄАЕС взаємно враховуватимуть трудовий стаж громадян одна одної і, відповідно, перейдуть до єдиної пенсійної системи.

У майбутньому поетапно створюватимуться спільні ринки у найрізноманітніших секторах економіки Союзу: від оптової та роздрібної торгівлі до ландшафтного проектування, каже Тимур Сулейменов.

Однак уже зараз можна сказати, що інтеграційні процеси затягнуться на роки. Творці ЄАЕС, приміром, передбачають, що спільний фармацевтичний ринок запрацює у 2016 році, ринок електроенергії – у 2019-му, а ринок газу, нафти та нафтопродуктів – аж у 2025-му.

Сумарний обсяг ринку Союзу оцінюється у понад 170 мільйонів споживачів, сукупний ВВП країн-його членів складає понад 4,5 трлн доларів.

Тридцять мільярдів

Спостерігачі відзначали, що переговори про створення Союзу йшли непросто – не в останню чергу через те, що їхні учасники – глави держав майбутнього об’єднання мали власне бачення майбутнього проекту.

Приміром, у жовтні 2013 року Нурсултан Назарбаєв, котрий вважався ледь не найбільшим прибічником інтеграції у євразійському форматі, несподівано заявив, що дві існуючі структури – ЄврАзЕС та Митний союз – по суті, дублюють одна одну. Тому ЄврАзЕС, за словами президента Казахстану, доцільно розформувати, а Митний союз – навпаки, зміцнити і розширити, наприклад, за рахунок Туреччини.

Ця ідея не надихнула Володимира Путіна, а аналітики <link type="page"><caption> побачили</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/russian/blogs/2013/10/131025_blog_krechetnikov_nazarbaev" platform="highweb"/></link> у цьому ексцесі зайве підтвердження того, що для пана Назарбаєва інтеграційні процеси на пострадянському просторі є насамперед політичними проектами, і він без ентузіазму ставиться до того, аби першу скрипку у майбутньому Союзі відігравала Росія.

А Олександр Лукашенко мало не до самого підписання угоди про створення ЄАЕС намагався добитися зміни існуючої системи мит на нафтопродукти у стосунках між Білоруссю та Росією.

Суть конфлікту полягає у тому, що Білорусь закуповує за низькою ціною нафту у Росії, переробляє її на своїх НПЗ, котрі є одними з найбільших у Європі, а, продавши отриманий бензин, змушена сплачувати до російської казни величезні експортні мита – до 3 млрд доларів щорічно.

Відповідно, білоруський лідер був зацікавлений у якнайшвидшому початку роботи спільного ринку нафтопродуктів.

"Повинен існувати митний союз без усіляких обмежень, тим більше в частині енергоносіїв. Новаторські домовленості за строками реалізації через десять років виглядають дивно... Тоді треба і Євразійський союз створювати через десять років", – заявив пан Лукашенко у квітні минулого року.

Досягти своєї мети білоруському лідерові не вдалося: експортні мита у 2015 зберігатимуться, хоч і в меншому обсязі.

"Сьогодні Кремль не готовий щедро проплачувати євразійську інтеграцію. По-перше, тому, що Крим з’їдає ресурси і з’їдатиме дедалі більше. По-друге, в Москві гадають, що, незважаючи на фронду, партнери за інтеграцією нікуди не подінуться", - <link type="page"><caption> заявив</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/russian/international/2014/04/140430_belarus_eaeu_summit" platform="highweb"/></link> тоді Російській службі Бі-бі-сі мінський аналітик Олександр Класковський.

Тим не менше, у березні 2014-го року заступник міністра фінансів Росії Росії Сергій Шаталов в <link type="page"><caption> інтерв’ю Reuters</caption><url href="http://ru.reuters.com/article/businessNews/idRUMSEA2C02L20140313?pageNumber=1&virtualBrandChannel=0&sp=true" platform="highweb"/></link> заявив, що скасування торгових квот та інших обмежень у рамках створення ЄАЕС призведе до зростання обсягу субсидій, що їх Москва надає своїм партнерам, у п’ять разів – до 30 млрд доларів на рік.

Багато відмінного

Труднощі у роботі євразійський економічних об’єднань експерти спостерігали уже у 2014-му році.

"Коли Росія влітку 2014 року запропонувала запровадити торговельні обмеження для України, Казахстан і Білорусь відмовилися це робити. Це демонструє, що ніякого спільного бачення у цих країн немає", - констатує заступник керівника київського Інституту світової політики Сергій Солодкий.

Далі – більше. Коли у серпні 2014-го, після запровадження західним світом санкцій проти Росії, Москва вирішила накласти ембарго на постачання продовольчих товарів з країн ЄС, Норвегії та США, ті самі Мінськ та Астана відмовилися перекривати потік західного продовольства до своїх країн. А на російських прилавках дивним чином з’явилися білоруські, судячи з етикеток, креветки та моцарелла.

Як країни-члени ЄАЕС радитимуть собі з подібними ексцесами надалі, вже в рамках новоствореного Союзу, – питання відкрите.

"Нещодавній візит до України Лукашенка та Назарбаєва продемонстрував, що ці країни будуть проводити самостійну політику", - констатує пан Солодкий.

Що далі?

Чи стане створення ЄАЕС та максимальна економічна інтеграція його членів кінцевою точкою зближення пострадянських країн під егідою Росії, наразі сказати важко.

Спостерігачі згадують, що ще рік-півтора тому ЄАЕС часто називали просто "Євразійським союзом" - очевидно, за аналогією з ЄС.

"Тоді російська сторона зондувала грунт на предмет того, чи не створити в рамках нового інтеграційного утворення певний наднаціональний, євразійський парламент, тим самим внісши до організації політичну складову. Однак належного оптимізму у білоруських та казахстанських колег російські депутати не зустріли. Тому вже в самій назві проекту присутнє уточнення – "економічний", – <link type="page"><caption> пише</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/russian/international/2014/10/141010_eurasian_economic_union_questions" platform="highweb"/></link> оглядач Російської служби Бі-бі-сі Дмитро Булін.

Олександр Лукашенко та Нурсултан Назарбаєв неодноразово висловлювалися проти "політизації" майбутнього об’єднання, запровадження в його рамках єдиної валюти та створення наднаціонального парламенту.

Незважаючи на це, тема можливої появи того самого парламенту Союзу час від часу <link type="page"><caption> мусується</caption><url href="http://www.rg.ru/2014/12/23/lihachev-site.html" platform="highweb"/></link> на сторінках урядової "Російської газети".

Інше відкрите питання – чи й надалі збільшуватиметься кількість учасників ЄАЕС.

2 січня до нього приєднається Вірменія: ще до осені 2013 року вона наполегливо готувалася парафувати Угоду про асоціацію з ЄС на знаковому для України вільнюському саміті "Східного партнерства", однак несподівано змінила напрямок інтеграції на східний.

До травня сподівається привести законодавчу базу у відповідність до вимог Союзу Киргизстан. Повідомляють, що інтерес до об’єднання проявляє також Таджикистан.

"Зростання числа учасників на користь Союзу – збільшує місткість загального ринку", - <link type="page"><caption> заявив</caption><url href="http://www.rg.ru/2014/12/23/integracia-site.html" platform="highweb"/></link> минулого тижня Володимир Путін.

ЄАЕС відкритий для партнерів і на сході, і на заході, додав тоді російський президент.

"Анексувавши Крим і дестабілізувавши ситуацію в Україні, Путін повністю поховав ідею створення живучих і тривалих альянсів на пострадянському просторі. Майбутнього у цієї організації немає, далі паперу вона не піде", - скептично оцінює перспективи розширення Союзу поза межі традиційних сателітів Росії київський експерт Сергій Солодкий.