Історичний день: блогери Куби про потепління зі США

На прохання іспаномовної редакції ВВС Mundo троє відомих кубинських блогерів діляться реакцією на заяву президентів США і Куби про те, що обидві країни відновлюють відносини після понад півстоліття ворожнечі.

Всі троє кубинців визнають, що дата 17 грудня 2014 року відтепер буде поворотною в історії Куби. Але оцінки її значущості і того, як розгортатимуться події на комуністичному острові далі, в них дещо відмінні.

Алехандро Родрігес: "Глобальні зміни"

Камагуей - одне з найбільших міст на Кубі. Новину про поліпшення відносин між Кубою і США тут сприйняли як по-справжньому історичну подію, аналогів яким у кубинській історії не так уже й багато.

Кубинці вже давно не звертають особливої уваги на інформаційні повідомлення. Але вчора люди плакали від радості: вони просто не могли повірити, що це правда.

При цьому поки не йдеться про повне й остаточне закінчення ізоляції Куби. Кубинський уряд теж відповідає в традиційному "революційному" стилі. Але всі повірили, що зараз ми спостерігаємо початок кінця ворожнечі між двома країнами.

Ми вже давно чекали змін. Ми народилися в країні, яка фактично перебувала в стані війни, війни, якої ми не просили і якої ми не хотіли.

Втім, головні проблеми стоять перед тими, хто вважає, що в економічних проблемах кубинців винні економічні санкції США.

Народ уже давно відмовляється розуміти причини конфлікту, однак особливої довіри до США теж немає: "Якщо скасувати економічну блокаду, уряду буде просто нікого звинувачувати", - кажуть одні. "Я не вірю в добрі наміри американців, вони просто чекають, щоб ми звалилися їм в руки, як стиглий фрукт", - заперечують інші.

Ніхто до пуття не знає, які зміни чекають на кубинців. Але люди знають, що зміни почалися, безпрецедентні зміни, яких ми не бачили ось уже 50 років. Можливо, що в результаті цих змін Куба все-таки опиниться в ХХІ столітті.

Джуріс Норідо: "Історичний день"

Кубинцям не часто доводиться дивитися бюлетені новин із завмиранням серця. Вчора мільйони громадян країни припали опівдні до телевізорів, щоби дізнатися, що ж їм скаже президент Рауль Кастро.

Національні ЗМІ щойно оголосили про майбутній виступ генерала (Кастро. - Ред.), сказавши, що розмова піде про відносини зі США.

Але багато кубинців вже і так дізналися з інтернету, що Алана Гросса звільнили, і що - ще більший сюрприз - троє кубинців, які відбували ув'язнення в США, теж вийдуть на свободу.

Гаваною поповзли чутки. На щастя, завдяки каналу Telesur (латиноамериканський канал, якому дозволено транслювати свої програми на Кубі. - Ред.) багато глядачів змогли дізнатися не тільки те, що говорив Кастро, а й почути промову Обами.

Реакція була блискавична. Про це говорили всі і скрізь: у таксі, на автобусних зупинках, у будинках, у парках...

Якщо б якомусь кубинцеві ще два дні тому сказали, що обидві країни відновлять дипломатичні відносини, він би точно не повірив.

Поки що так і не ясно, як це все втілиться в життя. Рауль Кастро ясно дав зрозуміти, що дипломатичні відносини поліпшаться, але ембарго нікуди не піде.

Але президент Обама прийняв важливіші рішення, що знаменують поворотний момент у відносинах. Полегшення візового режиму, збільшення суми, яку можна буде відправляти на Кубу із США, ... всі ці заходи, безумовно, позитивно позначаться на житті кубинців.

Багато людей нарешті мають надію. Найближчими днями ми дізнаємося, що ж конкретно зміниться, але поки що вулиці випромінюють оптимізм.

Можете не вірити, але кубинці не страждають від антиамериканізму, незважаючи на тривалу конфронтацію і численні розбіжності між двома урядами.

Люди припускають, що відносини між двома країнами врешті-решт покращаться. Дуже небагато очікують, що це може статися відразу.

Рехіна Коджула: "Полегшення"

Мене все це не здивувало. Чогось подібного я чекала вже давно. Я говорила про це з друзями, які вважали, що я збожеволіла. "Гросса ніколи не поміняють на трьох кубинців, - говорили вони. - Це неможливо. А без вирішення цього гуманітарного питання не може бути навіть мови про відновлення відносин".

Я поважала їхню думку, але повсякчас нагадувала, що політичний суп вариться у великому казані, куди додають витончені спеції, про які не повідомляють у добірках новин. І якісь ознаки майбутніх змін просто витали в повітрі.

І ось сталося: Гросс - у США, трійця (троє кубинців, засуджених за шпигунство на користь Куби, звільнені з американських в'язниць) - на Кубі, і про це можна вільно говорити. Це відкриває можливість мирної трансформації країни, при якій колишні номенклатурники зможуть спокійно доживати собі віку або навіть брати участь у новій багатопартійній системі.

Швидше за все, незадоволених не забракне - ні в уряді, ні в опозиції.

Але близькість до пацієнта не повинна перешкоджати встановленню діагнозу.

Економіка, як ми знаємо, дуже практична. Американські інвестори вимірюють ризики в цифрах, а не в термінах порушення прав людини.

Кубинському уряду доведеться нормалізувати відносини з північним сусідом, якщо він захоче отримати свіжий капітал.

І саме тепер громадянське суспільство має об'єднати зусилля, щоб створити нормальну державу з реальним верховенством права.

Що ж стосується мене, то я щиро вірю в те, що 17 грудня 2014 знаменує нову стадію на довгому шляху Куби до інтеграції в демократичне співтовариство.