Трагедія в Кабулі: таліби заявили про сотні загиблих після удару по наркоцентру

Щонайменше 400 людей загинули і понад 250 отримали поранення внаслідок авіаудару Пакистану по державній реабілітаційній клініці для наркозалежних у Кабулі, заявив у вівторок представник уряду талібів.

Влада Пакистану заперечує удар по лікарні і стверджує, що їхні цілі - військові об'єкти та інфраструктура.

За словами представника афганського уряду Хамдулли Фітрата, авіаудару завдали у понеділок о 21:00 за місцевим часом по центру реабілітації на 2 000 ліжок.

"Значна частина лікарні зруйнована, і є серйозні побоювання щодо більших жертв, - написав він у соціальних мережах. - Зараз кількість загиблих сягнула 400, ще понад 250 людей отримали поранення".

На місці працювали рятувальники: вони гасили пожежу та виносили тіла постраждалих.

Кореспондентам BBC вдалося побачити, як із палаючої лікарні виносили понад 30 тіл на ношах.

Представники клініки повідомили, що на момент удару всередині було близько 2 000 пацієнтів, тож кількість загиблих дійсно може сягати сотень.

Водночас BBC не змогла незалежно підтвердити ці дані.

У вівторок рятувальники продовжували шукати тих, хто вижив.

Ранок відкрив масштаби руйнувань: уламки, розкидані ковдри та взуття, обвуглені й вибиті вікна.

Пакистан заперечує удари по медичних закладах, стверджуючи, що "цілями були військові об'єкти та інфраструктура підтримки терористів" у Кабулі та східній провінції Нангархар.

Міністерство інформації Пакистану заявило, що авіаудари були "точними і ретельно спланованими, щоб уникнути будь-якої побічної шкоди".

В Афганістані заяву пакистанської влади назвали "спотворенням фактів, спрямованим на ескалацію ситуації та прикриття незаконної підтримки трансграничного тероризму".

Конфлікт між двома країнами поновився в лютому, коли Пакистан звинуватив Афганістан у приховуванні бойовиків руху "Техрік-е Талібан Пакистан".

Офіційний Кабул це заперечує. За даними місії ООН з допомоги Афганістану (UNAMA), від початку бойових дій 26 лютого в Афганістані загинули щонайменше 75 людей, 193 отримали поранення.

Протистояння триває вже кілька місяців, попри те, що в жовтні обидві сторони домовилися про режим припинення вогню.

Посередником виступив Китай, який намагається знизити напруженість у регіоні. Минулого тижня міністр закордонних справ КНР Ван І провів телефонні переговори зі своїми афганським та пакистанським колегами.

У понеділок Пекін закликав обидві сторони до припинення вогню "за першої ж можливості" та рекомендував "зберігати спокій, проявляти стриманість і якомога швидше відновити прямий контакт".

Коріння конфлікту: Пакистан і Афганістан

Відносини між Пакистаном і Афганістаном завжди були складними. До виведення американських військ у 2021 році Кабул регулярно звинувачував Ісламабад у підтримці атак Талібану проти афганських сил, що нібито планувалися з території Пакистану.

Тоді в Пакистані всі звинувачення називали абсурдними.

Пакистан відіграв ключову роль у переговорах, що призвели до Дохійської угоди та виходу США з Афганістану, і був однією з небагатьох країн, що визнали уряд Талібану під час його першого приходу до влади в 1996–2001 роках.

Нині ситуація залишається напруженою. Пакистан звинувачує афганський Талібан у бездіяльності щодо "Техрік-е Талібан Пакистан" (TTP), який атакує територію Пакистану з афганських баз.

Колишній пакистанський дипломат Масуд Хан зазначає: "Пакистан сподівався, що після повернення Талібану такі групи більше не отримуватимуть підтримки, але цього не сталося".

Аналітик Самі Юсафзай додає: "Афганський Талібан не є традиційним урядом. Він історично пов'язаний із TTP, тому очікувати його ліквідації - нереалістично".

Останні дипломатичні рухи ще більше загострили ситуацію.

У жовтні афганський міністр закордонних справ Амір Хан Муттакі відновив зв'язки з Індією, суперником Пакистану, що владі Ісламабада сприйняли як символічну поразку.

Проте на практиці Індія має обмежені можливості підтримувати Талібан через сувору джихадистську систему уряду в Кабулі.

Пакистан має з Афганістаном кордон протяжністю 2 600 км. Він також відомий як лінія Дюрана. Її довільно провели британці у 1893 році, а тепер оскаржують Афганістан та мільйони етнічних пуштунів, які живуть по обидва боки.

Це змушує деяких спостерігачів вважати, що нинішня напруженість має коріння в питаннях територіальної легітимності.

Щодня тисячі людей перетинають цей кордон. Незалежно від стану відносин між урядами, по обидва боки живуть племінні громади з родинними та соціальними зв'язками - що підсилює потребу у нормалізації відносин між двома країнами.