Повний блекаут на Кубі: які умови США, щоб зняти енергетичну блокаду?

На Кубі, проти якої Дональд Трамп фактично запровадив нафтову блокаду, у понеділок 16 березня стався повний блекаут: електрика пропала на всьому острові з населенням близько десяти мільйонів людей.

Кубинський оператор електромереж, компанія UNE заявила, що конкретні причини відключення з'ясовуються.

Система виробництва та передачі електроенергії на Кубі вкрай зношена та давала збої і раніше, але тепер до цих проблем додалася відсутність палива для електростанцій.

Після того, як США на початку січня захопили лідера дружньої до Куби Венесуели Ніколаса Мадуро, постачання нафти та нафтопродуктів на Кубу фактично припинилося.

Як нагадує агентство AFP, у результаті в різних частинах острова стали нормою багатогодинні відключення електрики. На початку березня повний блекаут через поломку на головній електростанції країни накрив дві третини острова.

Як повідомляє агентство Reuters, цього року кубинські порти прийняли всього два невеликі судна з паливом. Одне, з нафтою, прийшло у січні до Гавани з Мексики, друге, зі зрідженим нафтовим газом (це газ, яким зазвичай заправляють балони для газових плит), у лютому прибуло з Ямайки.

З Венесуели, колишнього головного постачальника палива на Кубу, нічого не прийшло.

За даними Reuters, венесуельська державна компанія у лютому завантажила бензином танкер, який раніше зазвичай возив паливо на Кубу, але він досі не залишив територіальних вод Венесуели.

Зростання невдоволення

Через відключення електрики, а також дефіцит продовольства та ліків на Кубі почалися протести.

14 березня стався рідкісний на острові випадок: протестувальники підпалили будівлю комітету правлячої комуністичної партії у місті Морон.

Як пише Reuters, люди вечорами, у темряві, виходять на традиційні в Латинській Америці "марші порожніх каструль": б'ють у каструлі та сковорідки та скандують "Свобода!".

Президент Куби Мігель Діас-Канель 14 березня, у день підпалу комітету компартії, написав у мережі X, що розуміє невдоволення громадян довгими відключеннями електрики "як наслідком американської енергетичної блокади" і вважає законними їхні скарги - але лише, якщо вони висловлені без порушень порядку.

"Що ніколи не буде зрозумілим, виправданим чи прийнятим, то це насильство та вандалізм, які загрожують суспільному спокою та нашим державним інститутам", — написав кубинський президент.

12 березня Діас-Канель підтвердив повідомлення американської преси про те, що Гавана веде переговори зі США, хоча майже нічого не сказав про їх зміст.

Американська преса повідомляла, що ці таємні переговори вели Рауль Гільєрмо Родрігес-Кастро, онук колишнього президента Куби Рауля Кастро, та держсекретар США Марко Рубіо, батьки якого емігрували до США з Куби.

Того ж дня Гавана заявила, що за результатами переговорів з Ватиканом як жест доброї волі звільнить 51 ув'язненого.

Президент США Дональд Трамп погрожує Кубі, заявляючи, що вона стане наступною після Венесуели та Ірану в його списку країн, які потребують зміни керівництва.

У неділю він сказав журналістам, що Куба "хоче укласти угоду".

"Я думаю, ми дуже скоро [після закінчення війни з Іраном] або укладемо угоду, або ми зробимо те, що нам потрібно зробити", — сказав Трамп.

У вівторок, 17 березня, американське видання The New York Times повідомило, що умовою США для зняття "енергтичної блокади" є зміна президента на Кубі.

За словами джерел ЗМІ, амеркианська влада вважає відставку президента Мігеля Діаса-Канеля першим кроком до оновлення двосторонніх відносин та впровадження масштабних економічних реформ на острові.

При цьому Білий дім начебто не вимагає повного демонтажу комуністичної влади на острові, говорячи лише про заміну окремих політичних фігур.