На Дністрі екологічна катастрофа після удару Росії по Дністровській ГЕС. Що загрожує Одесі та Молдові

Нещодавній російський удар по Дністровській ГЕС у Чернівецькій області призвів до масштабного забруднення річки Дністер, від якої сильно залежить водопостачання Молдови, кажуть у Кишиневі. Рівень небезпечних речовин перевищений і в українському Могилів-Подільську. Проблеми з водою вже відчуває північна частина Молдови, зокрема, друге за величиною місто Бельці.

Водночас досі до кінця не відомий точний масштаб загрози, з чого саме складається пляма, яка поволі наближається до систем забору питної води столиці Молдови, та чи загрожує небезпека українській Одесі.

Українська влада визнає, що річка забруднена нафтопродуктами, які потрапили у воду після російської атаки. У владі допускають, що у річку також могло потрапити ракетне паливо, що вже викликало чимало спекуляцій та хвилі дезінформації у Молдові.

Тим часом плями забруднення вже можуть потрапити до місць, з яких бере воду Одеса, тому влада вже рекомендувала посилити очищення води в Одеському регіоні.

Удар по ГАЕС

Російські війська завдали удару по Новодністровську, де розташована одна з найбільших у Європі гідроакумулювальних електростанцій, у ніч на 7 березня цього року.

Зі слів голови Чернівецької обласної військової адміністрації Руслана Осипенка відомо, що росіяни атакували регіон 11 ударними безпілотниками та чотирма крилатими ракетами типу "Калібр".

Джерело в уряді розповіло ВВС News Україна, що Дністровська ГЕС "непогано захищена", проте під час обстрілу 7 березня "кілька ракет" все ж досягли цілі. Пошкодження, які були завдані станції, були некритичними, каже джерело.

Так чи інакше, уже за кілька днів, коли про удар по Новодністровську в Україні вже почали забувати, його наслідки досягли сусідньої Молдови.

10 березня користувачі соцмереж поширювали відео, в яких було видно, як в районі села Наславча на півночі Молдови течія несе поверхнею Дністра брудно-масні плями.

12 березня українське Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства повідомило, що "плями технічних масел" виявили в Дністрі в районі села Лядова на Вінниччині, фактично на другому березі ріки від молдовської Наславчі.

"За попередніми даними, забруднення Дністра можливо пов'язане з витоком ракетного палива у районі Дністровської ГЕС у Чернівецькій області, що сталося внаслідок атаки РФ 7 березня 2026 року. Забруднення поширилося вниз за течією річки", - заявила українська влада.

Там назвали ситуацію "транскордонною екологічною загрозою".

ДСНС розпочала встановлювати загороджувальні бонові лінії та застосовувати сорбенти для локалізації й збору маслянистих забруднень.

Тоді ж у Могилів-Подільську зафіксували маслянисті плями на поверхні води. У районі села Козлів спостерігалася тонка жирна плівка, а у районі села Нагоряни – характерна масляниста плівка з "райдужним" ефектом уздовж берегової лінії та на значній частині водної поверхні річки.

Також відчувався стійкий запах технічних масел. Перевищення нормативів у воді склали 2,5 раза.

На той час молдовська Агенція охорони довкілля вже провела аналізи, і їхні результати показали, що вживання забрудненої води є ризикованим для здоров'я людини. Тож 14 березня влада Бельців, другого за величиною міста Молдови, припинила водопостачання мешканцям.

15 березня уряд Молдови запровадив режим надзвичайної екологічної ситуації у басейні Дністра – у тому числі в столиці, Кишиневі та в Бельцях. Ці міста, хоч розташовані досить далеко від найбільшої ріки Молдови, проте споживають воду саме звідти.

"Ми оголосили екологічну тривогу й діємо, щоб захистити наших людей. Повну відповідальність несе Росія", – повідомила керівниця уряд Мая Санду в дописі на платформі X.

Бельці без води

Влада Молдови регулярно звітує про заходи, яких вона вживає, аби впоратись з наслідками інциденту. Повідомляється, що по течії Дністра споруджують додаткові бар'єри, які мали б затримати забруднення, що пливе по поверхні ріки.

У воді розчиняють абсорбуючі матеріали, завдання яких – поглинути токсичні речовини, що потрапили до річки. У багатьох точках триває безперервний моніторинг якості води, до оцінки результатів долучають в тому числі й закордонні лабораторії.

Однак ситуація, за оцінками тамтешніх експертів, продовжує залишатися непевною. Навіть коли в деяких точках показники забруднення повертаються до прийнятних меж, нова хвиля забруднення, яку приносить течія, знову виводить їх до критичних значень. Отож спрогнозувати розвиток ситуації складно.

Наразі влада продовжила режим відключення води в Бельцях та в інших районах півночі країни ще на 12 годин.

Місцеві ЗМІ повідомляють про критичну ситуацію з водопостачанням у низці населених пунктів. Дають собі раду з цим всюди по-різному: десь розконсервовують старі артезіанські свердловини, кудись воду привозять у цистернах. Удень 16 березня мер Бельців Александр Петков повідомив, що вже найближчим часом до міста прибуде "гуманітарний конвой автоцистерн з питною водою" з румунського міста Ясси.

Міністр охорони довкілля Молдови Георге Хайдер заявив, що влада "працює над пошуком нових технічних рішень для підвищення ефективності процесу очищення води".

Разом з тим, влада рекомендувала громадянам північної частини Молдови зробити мінімальний запас води для нагальних потреб та не використовувати дністерську воду для напування тварин та інших видів діяльності.

Кишиневу приготуватися?

Тим часом плями забруднення рухаються вниз за течією Дністра, і після того, як вони пройдуть греблю Дубоссарської ГЕС, досягнуть водозабору, звідки забезпечується водою Кишинів.

"Паніки тут, звичайно, немає. Але певне напруження є", – говорить ВВС керівник кишинівської мережі Watchdog Валеріу Паша.

По-перше, сам факт проголошення урядом режиму надзвичайної ситуації наводить на тривожні думки.

Генеральний директор молдовського Національного центру управління кризами Сергій Діакону, звісно, може заявляти, що режим надзвичайної ситуації не означає, що ситуація стала критичною, – просто органи влади вводять юридичний механізм, який дозволить їм діяти ефективніше, якщо вона загостриться. Проте багатьох таке пояснення не переконує.

По-друге, попри регулярну комунікацію молдовської влади, незрозумілим залишається, а що ж все-таки потрапило до річки і наскільки ця речовина є небезпечною для здоров'я людей та довкілля.

Зараз найчастіше говорять про нафтопродукти та технічні мастила, які вилилися до Дністра після російського удару.

Тобто, здавалося б, неприємно, але нічого жахливого. Але ж і досі не дезавуйованим залишається повідомлення українського Мінекономіки, у якому йшлося про те, що забруднення Дністра можливо пов'язане з витоком ракетного палива у районі Дністровської ГЕС.

Ракетне паливо – надзвичайно токсична речовина, отож острах людей з цього приводу теж цілком можна зрозуміти.

По-третє, говорить ВВС Валеріу Паша, ця ситуація спричинила до появи в молдовському інформпросторі хвиль дезінформації – як від політиків-опозиціонерів, так і від анонімних авторів у соцмережах, насамперед у TikTok.

"Тут розповсюджувалися два головних дезінформаційних меседжі. Насамперед, що забруднення стало наслідком потраплянням у Дністер високотоксичного ракетного палива саме з українських ракет-перехоплювачів. Тобто що у проблемах Молдови винна Україна. А другий меседж спрямований проти влади Молдови, її уряду. Мовляв, вони нічого не роблять, приховують істинні масштаби катастрофи, недостатньо допомагають постраждалим регіонам", – каже Паша.

З одного боку, влада Молдови всіляко наголошує на тому, що події на Дністрі – це не природна катастрофа, а аварія, прямо спричинена Росією. З іншого – не потрібно забувати, що наразі найбільш постраждалими регіонами Молдови є саме північна частина країни, де значна частина населення цілком схвально ставиться до російських наративів.

Крім того, судячи з усього, взаємодія між молдовськими та українськими чиновниками, відповідальними за моніторинг стану довкілля, справді склалася не ідеально.

Той же Сергій Діакону з Національного центру управління кризами дає зрозуміти, що молдовани взялися за ліквідацію наслідків забруднення лише після того, як помітили плями на Дністрі, - українські колеги не попередили їх про витік якихось шкідливих речовин. Зранку 12 березня уся інформація щодо взаємодії вже була на сайті уряду України, але пляма до Молдови дійшла ще 9-10 березня.

Утім, Діакону тут же говорить: навряд чи йдеться про злий умисел з боку українців, радше це спричинено неуважністю і стресом від постійних російських атак.

Нарешті, по-четверте, кишинівський журналіст, автор Youtube-каналу ТЕМА Володимир Соловйов каже ВВС, що додатковим джерелом тривоги є те, що саме зараз війна в Україні вперше напряму зачепила настільки велику кількість людей в Молдові.

"Звичайно, до цього була хвиля біженців, зростання цін, падіння дронів, в тому числі з бойовими частинами, – так, але тільки зараз йдеться про те, що війна Росії проти України становить настільки масштабну пряму загрозу екології та здоров'ю людей в Молдові", – каже він.

Так чи інакше, розповідають співрозмовники ВВС у Кишиневі, "сарафанне радіо" подекуди розносить чутки про те, що якась дуже хороша лабораторія провела аналіз води з Дністра і виявилося, що жодні фільтри не приведуть цю воду в норму. Ще хтось про всяк випадок запасається великими бутлями води.

Однак, резюмують мешканці молдовської столиці, з якими поспілкувалася ВВС, паніки немає й близько.

Що з Одесою?

Тим часом забруднення Дністра, яке є топтемою в інформаційному порядку денному Молдови, в Україні має менше уваги. Хоча влада України вже каже про низку заходів для захисту Одеси.

В Держагентстві з водних ресурсів повідомили ВВС News Україна, що вже погодили з молдовськими колегами спільний план дій для локалізації забруднення та недопущення його поширення.

Зокрема, на прохання молдован зменшили на 20% скиди води з Новодністровської ГЕС, а також встановили кілька рівнів бонового загородження на українському березі Дністра.

Окремо наголосили у відомстві, що з превентивною метою таке загородження встановили навколо водозабору міста Одеса.

16 березня заступниця міністра економіки і довкілля Ірина Овчаренко повідомила, що після забруднення нафтопродуктами маслянисті плями та плівку на поверхні води виявили на території Чернівецької, Вінницької та Одеської областей уздовж течії річки. Лабораторні дослідження підтвердили перевищення нормативів вмісту нафтопродуктів у воді.

За словами Ірини Овчаренко, йдеться не про суцільну пляму, а про окремі скупчення маслянистих фрагментів, які рухаються вниз за течією Дністра.

Вона підтвердила, що досі не виключене забруднення ракетним паливом.

"Така ситуація сформувалася після масованого ракетно-дронового обстрілу 7 березня, коли у водне середовище потрапили ракетне паливо та інші нафтопродукти", – зазначила Ірина Овчаренко.

Вона каже, що в районі населених пунктів Оксанівка на Вінниччині та Сороки в Республіці Молдова встановлюють бонові загородження, щоб стримати поширення забруднення. І попри сильну течію та складні погодні умови, які місцями пошкоджували бонові лінії, "ситуація залишається контрольованою".

"За результатами аналізів ми фіксуємо перевищення вмісту нафтопродуктів у воді приблизно у 2,5 раза. Лабораторні дослідження підтверджують наявність нафтопродуктових речовин, однак наразі неможливо точно визначити їх походження – чи це ракетне паливо, чи інші технічні нафтопродукти", – пояснила Ірина Овчаренко.

За оцінками фахівців, каже влада України, від місця виявлення забруднення до водозабору Одеси вода рухається близько восьми діб. Упродовж цього часу забруднюючі речовини природно розбавляються, однак підприємствам водопостачання вже рекомендували посилити доочищення води.