Преса: мирний план Порошенка провалився

У понеділок, 10 листопада, українська преса пише про кроки уряду щодо територій сепаратистів, реалії життя в так званих "республіках" та розслідування злочинів проти учасників Євромайдану.

Радикальні заходи уряду

Після невизнаних виборів "ДНР" та "ЛНР" 2 листопада український уряд зважився на радикальні заходи стосовно територій сепаратистів, пише "Сегодня".

Як заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, бюджетні виплати жителям міст, які контролюють бойовики, повністю припинять, але газ і електроенергію не перекриватимуть. Міністр фінансів Олександр Шлапак заявив, що пенсії та соціальні виплати жителям цих районів продовжать нараховувати, але видавати їх припинять.

Політолог Олексій Гарань вважає, що зупинка фінансування окупованої частини Донбасу є найбільш раціональним шляхом: "Україна не може відслідкувати ці грошові потоки і не може переводити гроші в "чорну діру", яка контролюється бойовиками".

Що далі?

Чому за п’ять місяців після інавгурації президент Петро Порошенко так і не зміг виконати свою головну передвиборчу обіцянку – завершити антитерористичну операцію, вважають "Вечерние вести".

Газета пише, що президент виступає за мир, але, очевидно, не знає, що робити з війною. "Мирний план президента повністю провалився", - вважає газета.

"Мало їздити по світу і робити популістські заяви про те, як ви боретесь проти агресії Росії. Всі обіцянки, які давались українському суспільству не виконані", - цитує газета командира 4-ї роти батальйону "Дніпро" Володимира Парасюка.

Газета цитує політолога Віталія Балу, який переконаний, що спроби "не дратувати Росію" з боку як західних політиків, так і українських, ведуть до погіршення ситуації в Україні. "Такий алгоритм рішення проблеми не працює, це вже для всіх очевидно. Необхідно прийняти інший алгоритм, а для цього назвати своїми іменами все, що відбувається", - цитує газета політичного експерта.

Політолог Вадим Карасьов вважає, що через таку політику Україна частину території де-факто втратила.

"Політика – це правильне визначення пріоритетів. Ми їх визначили неправильно, провівши дострокові вибори. І в цей час ми втратили частину Донбасу. Але ж головним пріоритетом мала бути територіальна цілісність… Де-юре окуповані території перебувають в складі України, а де-факто – ні. Треба думати, як жити далі з цим усім", - цитують пана Карасьова "Вечерние вести".

Робота бойовика

Через військовий конфлікт на сході України, який зупинив роботу сотень підприємств, єдиним доступним заробітком для шахтарів і металургів стала армія так званих республік, пише "Деловая столица".

З початку конфлікту бойовики обрали тактику випаленої землі: знищували мости, залізничні колії, підприємства, водоводи, пише видання. Щоб життя в окупованих територіях перетворилося на пекло, а вижити в ньому можна тільки в одному випадку – мобілізуватися в ополчення. Добровольці отримують форму, їжу і їм обіцяють тисячу гривень у місяць, пише газета.

Але в цій ситуації є й інший бік - вербуючи бойовиків із місцевих жителів, Росія хоче назавжди вбити клин між українцями з великої України і Донбасу. "Путіну потрібна громадянська війна, а без кровної ненависті однієї частини громадян до іншої її не буде", - вважає газета.

"У Кремлі розуміють, що колись Україна поверне ці території, тому і робить усе, щоб ми ніколи не повернули собі жителів Донбасу", - підсумовує "Деловая столица".

Слідство саботують?

Через майже рік після подій Євромайдану жоден злочин проти учасників протесту не передали до суду, а його замовники досі не покарані, пише "Капитал".

Генеральна прокуратура України, яка веде слідство, говорить про затягування процесу з боку міністерства внутрішніх справ, а правоохоронці у відповідь, заявляють про політичну боротьбу за посаду керівника МВС між переможцями парламентських виборів, пише газета.

Газета пише про засідання консультативної ради при Генпрокуратурі, на якій в присутності генпрокурора Віталія Яреми розглядалась ситуація із розслідуванням кримінальних проваджень щодо злочинів під час Євромайдану. Як розповів газеті голова ради Володимир Бойко, учасники засідання прийшли до висновку, що жодне кримінальне провадження за фактом злочинів проти учасників Євромайдану не передавали до суду.

Заступник генпрокурора Олексій Баганець пояснив газеті таку ситуацію тим, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс позбавив можливість слідства оперативно отримувати матеріали.

"Також відзначу протистояння з боку МВС по кримінальним провадженням, де відповідальними є співробітники органів внутрішніх справ", - цитує газета Олексія Баганця.

У МВС звинувачення в саботажі розслідування заперечують. Заступник міністра внутрішніх справ Микола Величкович сказав виданню, що всі справи, де фігурантами є працівники органів внутрішніх справ, веде Генпрокуратура.

Служба моніторингу ВВС