Західні ЗМІ: Володимира Путіна чекають на саміті G-20

В понеділок, 29 вересня, іноземна преса пише про сланцевий газ у Польщі, російський досвід нового очільника НАТО, війну в Сирії та саміт G-20.

"Сланцева ейфорія" спадає

Кількість компаній, які проводять розвідку нафти та газу в польських сланцевих родовищах, неухильно скорочується, пише видання Rzeczpospolita.

Якщо два роки тому в Польщі було 115 концесійних компаній для розвідки сланцевих покладів газу, зараз їх залишилось лише 69, пише видання. Також скоротилися обсяги буріння свердловин.

Переважно ці роботи проводяться державними енергетичними компаніями PGNiG і PKN Orlen.

Найгіршим є те, зазначає видання, що деякі компанії приходять до висновку, що сподівання розпочати комерційний видобуток нафти чи газу в Польщі є безпідставними.

З 14 компаній, які пробурили принаймні одну сланцеву свердловину, вже п'ять припинили діяльність в Польщі. Інші зазначають, що результати наразі є набагато гіршими, ніж очікувалося.

Кілька компаній утрималися від подальшої розвідки, не пробуривши жодної свердловини, пише газета.

На думку експертів, однією з причин для уповільнення сланцевого буму в Польщі є недосконале законодавство. Тільки нещодавно тут затвердили нове оподаткування видобутку нафти і газу. Бюрократичні обмеження також залишаються великою проблемою, каже видання.

"В польський сланцевий газ все одно варто інвестувати. Перші відчутні ефекти розвідки ми, ймовірно, отримаємо не раніше, ніж за п'ять років", - переконує Анджей Щесняк, експерт нафтогазового ринку.

Він додає, що зараз варто концентрувати зусилля на великих традиційних покладах газу, які виявили вже давно, а зараз вони вимагають лише розвитку.

Корисний досвід

Досвід співпраці з Росією може виявитися дуже корисним для Єнса Столтенберга, нового генерального секретаря НАТО, пише сингапурське видання Straits Times.

Колишній норвезький прем’єр-міністр Столтенберг є першим генеральним секретарем НАТО, що походить з країни, яка має спільний кордон з Росією, пише газета.

За часів його прем’єрства Норвегія та Росія підписали важливі угоди про делімітацію кордону в Баренцевому морі та про безвізовий прикодонний рух.

І хоча пан Столтенберг, економіст за освітою, ніколи не захоплювався питаннями оборони та безпеки, його досвід міжнародної співпраці та розгалужені зв’язки у світі можуть стати у пригоді на новій посаді, вважає видання.

"Дуже важко передбачити, як він буде вести себе в новій ролі, беручи до уваги його позитивне минуле з Москвою", - каже Вів'єн Пертюсо з Французького інституту міжнародних відносин у Брюсселі. - "Він дуже мало говорив останні місяці, після того, як його призначення стало надбанням громадськості."

Як це не парадоксально, новий генеральний секретар НАТО колись був затятим противником як західного військового альянсу, так і Європейського Союзу, зазначає видання.

Будучи підлітком, у 1970-х роках він кидав каміння до посольства США в Осло протестуючи проти війни у В'єтнамі.

Шанс на мир

Стіна ізоляції, вибудована заходом довкола Сирії, починає руйнуватися, вважає оглядач газети Guardian Джонатан Стіл.

А причиною цього боротьба з радикальною "Ісламською державою", котра зараз набирає обертів.

За словами пана Стіла, США, хоч і не напряму, але погоджує свої авіаудари по позиціях ісламістів з урядом Сирії.

Деякі сигнали вказують на те, що Барак Обама не проти домовитися про перемир’я між сирійськими урядовими військами та поміркованими угрупуваннями повстанців.

Оглядач зазначає, що така різка зміна підходу можливо поки що є політично неможливою як для Барака Обами, так і для Башара Асада. Але якщо на це є воля, перемир’я в принципі не мусять оголошувати формально – достатньо виробити спільні цілі та шляхи їх реалізації.

Найкращим місцем для реалізації такого підходу може бути друге за розміром сирійське місто Алеппо, каже автор.

Урядові війська та повстанці досі ведуть за нього бої зі змінним успіхом, хоча вже зараз очевидно, що саме Алеппо може стати наступною мішенню ісламістів після того, як вони згорнуть свій наступ на курдів.

І ось тут можна було б взяти за зразок неафішовану координацію авіаударів між Сирією та США, аби уряд та повстанці перестали гризтися за позиції в розділеному місті, і це дало б обом сторонам змогу підготуватися для оборони проти наступу "Ісламської держави".

Політичне врегулювання, якого так потребує Сирія, не може залежати від Женевських конференцій. Краще побудувати його на фундаменті місцевих угод про припинення вогню, загальних фронтах проти джихадистів і поступового відновлення довіри суспільства, підсумовує автор.

Розкритикувати особисто

Президент Росії Володимир Путін повинен приїхати на австралійський саміт G-20 хоча б для того, аби на свої власні очі побачити невдоволення західного світу, вважає австралійське видання Courier Mail.

Якщо у листопаді російський президент таки приїде на саміт до Брісбену, то стикнеться там з гнівом найвпливовіших державних діячів світу під час зустрічі лідерів за зачиненими дверима, пише газета.

Минулого тижня у Нью-Йорку світові лідери заявили, що хочуть, аби Путін був присутнім на цій зустрічі, щоб вони могли відверто обговорити з ним події в Україні.

Міністр закордонних справ Австралії Джулі Бішоп висловила сподівання, що президент США Барак Обама і прем'єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон будуть відвертими, коли вони зустрінуться і поговорять з паном Путіним.

"Це можливість для світових лідерів, зокрема, під час неофіційної частини, повідомити безпосередньо президентові Путіну, що вони думають про незаконне приєднання Криму, його порушення українського суверенітету і незграбні потуги зірвати незалежне розслідування катастрофи MH17, - сказала вона. – Я впевнена, що світові лідери залюбки скористаються можливістю поінформувати президента Путіна, що вони думають про поведінку Росії протягом останніх шести місяців".

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС.