Преса: Путін у рейтингу Forbes викликав суперечки

В четвер, 31 жовтня, іноземна преса сперечається з рішенням Forbes щодо Путіна, переймається стандартами британської освіти, заспокоює поляків щодо американського шпигунства та розмірковує над газовими відносинами України та Росії.

Нелогічне рішення

Британська газета Guardian розкритикувала рішення журналу Forbes назвати Володимира Путіна найвпливовішою людиною світу.

Приземкуватий російський лідер не заслуговує на такий подарунок для свого его, пише видання. На думку газети, Forbes "проковтнув" те, що саме через російську зброю триває кровопролитна війна в Сирії. Також здається, що на Forbes справило неабияке враження надання Росією притулку втікачеві Едварду Сноудену.

За словами Guardian важко зрозуміти таку логіку. Адже пан Сноуден у своїх викриттях шпигунської системи США керувався совістю та принциповістю, в той час, як Володимир Путін діє зовсім по-іншому. Люди, які керуються своєю совістю, часто потрапляють до в’язниці в путінській Росії, каже Guardian.

В цьому контексті рішення Forbes просто приголомшливе, пише видання. Якщо вимірювати впливовість здатністю насаджувати авторитарне правління, то, без сумніву, лідер Північної Кореї Кім Чен ИН також заслуговує на перше місце в списку. Разом з Саддамом Хусейном та Йосипом Сталіним, в’їдливо додає Guardian.

Хто кваліфікованіший?

Аби стати вчителем у школі у сучасній Великій Британії, особа потребує меншу кваліфікацію ніж для того, аби працювати в Макдональдсі, стверджує тіньовий міністр освіти Трістрам Хант.

Газета Telegraph наводить його слова про те, що керівники безкоштовних шкіл можуть наймати працівників без формальної педагогічної освіти. На думку політика, дерегуляція шкіл призводить зо того, що стандарти освіти швидко деградують.

"За уряду Девіда Кемерона у нас виникла ситуація, коли вам необхідно бути більш кваліфікованим, аби отримати роботу в Макдональдсі, ніж у школі", - каже пан Хант.

"Якість нашої системи викладання визначає успіх системи освіти в цілому, а отже немає сенсу знижувати стандарти для вчителів", - додає він. За даними видання, у 2008 році мережа ресторанів швидкого харчування впровадила обов’язкову наявність диплома та тестування для менеджерів, в той час, як робота в безкоштовних школах не вимагає спеціалізованої освіти.

Розмовляйте спокійно

Польська Gazeta Wyborcza пише, що пересічні поляки не повинні боятися численних повідомлень про те, що США нібито шпигують за всіма, за ким тільки можливо. За словами видання, Агентство національної безпеки (АНБ) отримує інформацію про від двох до чотирьох мільйонів телефонних дзвінків у Польщі щодня.

У жодної розвідки світу немає ресурсів, аби найняти таку кількість людей, які б могли прослуховувати усі ці розмови іноземців. Дуже малоймовірно, що вони навіть записуються. Скоріш за все, до баз даних АНБ потрапляє лише інформація про телефонні з’єднання, номери абонентів та їх місце розташування на момент розмови, пише видання. Самі американці порівнюють такий тип шпигунства зі колекціонером книжок, який має їх багато, але майже до них не зазирає. І тільки коли надходить інформація, що в книжці (тобто в зареєстрованій розмові) міститься якась цікава інформація, АНБ її перевірятиме.

Політична логіка?

У Києва немає грошей на передоплату поставок російського газу, але в Україні сподіваються, що "Газпром" таки не не стане банкрутити "Нафтогаз", пише російська "Независимая газета".

За словами видання, перебої з оплатою поставок "Газпрому" почалися влітку і були пов'язані з неплатежами внутрішніх споживачів. Комерційні структури-посередники заборгували національній компанії понад 1,5 млрд. доларів, а борги підприємств теплової енергетики за два останні роки перевищили 2 млрд. доларів.

"Такого ніколи не було за всі роки незалежності. Тут проблема з тарифами, які влада не підвищує до ринкового рівня, а намагається компенсувати різницю за рахунок субсидій з держбюджету до місцевих бюджетів", - пояснив керівник Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

У Києві відзначають, що "Газпром" був поінформований про проблеми "Нафтогазу" і до останнього часу йшов назустріч.

"Будь-який кредитор зацікавлений у тому, щоб не заганяти боржника в безвихідну ситуацію, а дати йому можливість повернути борг. Якщо, звичайно, не застосовується абсурдна політична логіка. В даному випадку вона, можливо, була застосована: до вихідних, коли відбулася закрита зустріч президентів Віктора Януковича і Володимира Путіна в Сочі, газова ситуація вважалася некритичною, а після вихідних була визнана критичною", - український експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут.

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС.